Сторінка
8
В сучасній школі все більшу роль відіграє самостійна пізнавальна діяльність учнів. Види і форми самостійної роботи можна представити як своєрідну драбину, яка ускладнюється з кожним наступним кроком. Спочатку мова іде про вилучення додаткової інформації з підручника. Потім наступне поглиблення змісту в підручнику за допомогою додаткової літератури та інших джерел. Більш високий ступень – самостійне отримання знань з різних джерел і оперування знаннями.
Під керівництвом вчителя школярі оволодівають вміннями самостійної роботи, що поступово ускладнюється. Серед останніх виділяємо вміння аналізувати і порівнювати. В їх формуванні велику роль відіграє робота з документами. Порівняльний аналіз документів доречний при вивченні історії ідей, суспільних рухів, художньої культури, економіки, політичних систем.
Особливої уваги вимагає підготовка документів для порівняльного аналізу. Їх дидактична адаптація передбачає відбір суттєвих фрагментів, визначення раціонального об’єму тексту, роз’яснення маловідомих термінів і понять. Нерідко виникає необхідність деякої зміни структури документа.
Спостереження, що проводилися в ході експериментальної роботи, показали, що самостійний порівняльний аналіз документальних джерел підвищує інтерес школярів до історії, відчутно впливає на поглиблення і деталізацію знань, на розвиток інтелекту, на формування пізнавальних і первинних дослідницьких вмінь.
Великий обсяг інформації за програмою з всесвітньої історії в 10-11 класах змушує вчителя не ординарно підходити до відбору форм і змісту організації роботи з учнівським колективом. Проблеми, які вивчає цей курс, є ключовими для пояснення причин і наслідків багатьох сьогоднішніх подій. Тому вчителю необхідно виділити насамперед основні питання і показати значення і вплив цих подій на подальший розвиток історичного процесу. Це потребує певної організації навчання на уроці, щоб учень вмів опрацьовувати інформацію, осмислити її шляхом аналізу і порівняння, виділити головне, а відтак визначити проблему та підійти до її розв’язання.
Такий процес навчання вимагає тісної співпраці вчителя та учня. Як зробити, щоб учень став активним учасником уроку на всіх його етапах, щоб інформація, яку він отримує, не була короткостроковою, а перетворилася на міцні знання, якими б він хотів поділитися з однокласниками, перевірити їх, доповнити та розширити?
Відомо, що вчитель повинен зацікавити учні предметом, дати йому можливість розкрити себе, не боятися висловлювати свої думки, якщо навіть вони є хибними. Отже, завдання вчителя – створити на уроці атмосферу пошуку і допомогти реалізуватися якомога більшій частині учнівського колективу. Особливо проблематично це для шкільних закладів нового типу: гімназій, ліцеїв, де діти відбираються з різних шкіл. Як правило, вони мають різний рівень підготовки. Перед учителем у перший місяць навчання постає завдання з’ясувати різницю в рівні знань і підібрати такі прийоми та методи, створити на уроці такі умови, які дали б можливість учням з посередніми навичками і знаннями не почуватися відстаючими.
На першому уроці в 10 класі пропонується використати "мозкову атаку", щоб з’ясувати загальну картину з рівня знань, понятійного матеріалу, хронології, основних історичних положень за курс всесвітньої історії 9 класу. Обов’язково пояснити учням мету цього методу, в якому пропонується перевірити себе. Це дасть змогу з’ясувати вимоги вчителя, прогалини в знаннях учнів, обсяг матеріалу для додаткового опрацювання. В результаті кожен з підопічних зробить висновки: "Що знаю, що вмію, що потрібно? Які завдання ставлю перед собою і які завдання ставлять переді мною?"
Завдання для "мозкової атаки" підбирається згідно з профілем навчання. Вони різні для класів матиматико-природничого та історико-гуманітарного профілів. Передусім доцільно попередити учнів, щоб вони повторили основні питання.
Наступне важливе завдання – навчити дітей працювати за вчителем і разом з учителем. Щоб дізнатися, наскільки учні вміють працювати за вчителем, потрібно запропонувати їм зробити короткі нотатки за його розповіддю. А при закріпленні нового матеріалу перевірити, які учні з цим завданням впоралися. В класах гуманітарного циклу учні мають скласти розгорнутий план розповіді вчителя. Для активізації творчої діяльності учнів необхідно використовувати роботу з таблицями-схемами.
Що дає така форма роботи? По-перше, вона вчить учнів відбирати інформацію, класифікувати її, систематизувати, аналізувати. Врешті-решт таблиця є опорним конспектом для підготовки до відповіді. Аби таблиця "запрацювала", пропонуються до неї такі завдання: 1) проаналізуйте, як змінювалося економічне становище Великобританії зі зміною урядів; які позитивні і негативні моменти в економічній політиці того чи іншого уряду ви помітили; 2) соціальні програми якого уряду вам імпонують найбільше і чому; 3) чим характеризувалося внутрішньополітичне життя Великобританії між двома світовими війнами; 4) визначте різницю в підходах до вирішення економічних, соціальних і зовнішньополітичних питань консерваторами та лейбористами; 5) якою була основна мета англійських політиків у формуванні своєї зовнішньої політики в 1918 – 1929 рр. і що змінилося з 1933 по 1939 рр.?
Досвід роботи показує, що після оволодіння учнями певними навичками необхідно переходити до формування вміння узагальнювати та аналізувати не тільки окремо взяті події або за окремою темою, а й у певному історичному просторі.
Отже, роль вчителя у формуванні інтелектуальних вмінь попри всю агітацію Міністерства щодо самостійності роботи учня, залишається досить вагомою. Професійний рівень вчителя, його методичні прийоми і засоби повинні бути дієвими. Тому рівень інтелектуального розвитку учня, що закінчив школу є показником в тому числі вдалої ,чи навпаки, роботи вчителя. Використовуючи всі свої прийоми і методи він повинен насичувати учнів інформацією, а ті в свою чергу мають накопичувати ці знання і вдало використовувати їх на практиці.
Методична розробка уроку з використанням прийомів формування інтелектуальних вмінь учнів
Застосовуючи на уроках активні методи навчання можна розвинути в учнів інтелектуальні здібності. Відомо, що традиційні методи недостатньо стимулюють діяльність школярів на уроці, тоді як дидактична гра, лабораторно-практична робота, метод дискусії, частово-пошуковий і проблемний методи, а також метод проекту є більш ефективними. Раціональне використання активних методів дає можливість перейти від репродуктивного рівня використання знань до конструктивного, а потім до творчого.
Відкриває курс "Історія України" у 9 класі тема "Українські землі в ІІ пол.ХУІІІ ст. Ліквідація Російською імперією української державності". Теоретичний та ідейний зміст усіх чотирьох уроків теми має опосередкований зв’язок з провідною ідеєю – формування української національної самосвідомості (кінець ХУІІІ – поч.ХХ ст.)
Успішне вирішення поставлених проблемних завдань залежить від продуманої системи завдань. Будь-яке питання, що не є інформаційним і не потребує прямої відповіді , а містить суперечності між знайомим і незнайомим, є проблемним. Перед учнями ставляться такі питання, відповіді на які вони могли б знайти самостійно, використовуючи історичну карту, схеми-таблиці, підручник. Як одну з форм завдання на останньому уроці теми з метою систематизації знань використовувати історичний диктант. Використання різнорівневих завдань на уроці сприяє відтворенню учнями вивченого матеріалу, активізує пам’ять, розвиває уміння аналізувати та синтезувати факти, робити висновки.