Сторінка
6
У комп’ютерно-орієнтованому середовищі для дитини з’являється багато нових, раніше їй невідомих правил регуляції поводження та саморегуляції. Активізація позиції дитини – нова роль «правило-носія», у яку ставить його дорослий, полегшує і прискорює процес засвоєння правил поведінки.
Для використання комп’ютера як засобу діяльності від дитини вимагається вміння оперувати символами (знаками), узагальненими образами, тобто достатньо розвинене мислення, творча уява. У молодшому шкільному віці дітям уже доступні операції аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, знакового опосередкування і символічного моделювання. Дитина здатна до створення нового малюнку, конструкції, образу фантазії, до зв’язного розповідання про зображене на картинці, звукового аналізу слова.
Розробляючи методику роботи, необхідно спиратись на теоретичні уявлення вітчизняної та зарубіжної психології про вікову періодизацію та кризи розвитку і новоутворення у молодшому шкільному віці, а також на положення Л.С. Виготського, що інтелектуальний розвиток дитини полягає не стільки в кількісному запасі уявлень, скільки в рівні розвитку інтелектуальних процесів, тобто в якісних характеристиках дитячого мислення. У зв’язку з цією точкою зору, бути готовим до шкільного навчання означає досягти відповідного рівня розумових процесів: дитина повинна вміти виділяти суттєве в явищах оточуючої дійсності, уміти порівнювати, бачити схоже та відмінне, навчитись розмірковувати, знаходити причини явищ, аналізувати та робити висновки. Готовність дитини до діяльності в комп’ютерно-орієнтованому середовищі передбачає не тільки розумовий розвиток, а також розвиток навичок соціалізації, засвоєння необхідних норм та правил поведінки.
Нині є велика кількість методик, які досліджують вплив спілкування на розвиток мислення та соціалізацію дитини. З них необхідно було вибрати ті, які дають уявлення про розвиток спілкування, і разом з тим, щоб вони були достатньо зручні і прості у використанні, щоб діагностика не займала багато часу. Водночас необхідно керуватися положенням С.Л. Рубінштейна, який вважав, що ядром або загальним компонентом різних розумових здібностей є властива кожній людині якість процесів аналізу та синтезу, їх рівень розвитку.
Відомо, що якість виконання дитиною завдань залежить від того, наскільки дитина відчуває себе природно й невимушено. Для цього необюхідно створити таку емоційну атмосферу, у якій дитина не боялася би помилитися, намагалися досягти того, щоб усі завдання сприймалися дитиною як гра, у якій інструкція виконувала роль правила, а вчитель був партнером по грі. Необхідно намагатись створити атмосферу доброзичливості, щоб досягти розкутості дітей.
У ході роботи над розвитком мислення у комп’ютерно-орієнтованому середовищі одночасно проводиться перевірка рівня розвитку спілкування. Виявяється, що досвід навчання та розвитку в комп’ютерно-орієнтованому середовищі, що створене, позитивно впливає також на розвиток спілкування. Діти, які знаходилися в комп’ютерно-орієнтованому середовищі, краще оволодівають правилами поведінки в колективі, серед яких – широкий діапазон навичок, що охоплюють і правила взаємодії з комп’ютером, дотримування й виконання інструкцій педагога, рівень саморегуляції, а також встановлення доброзичливих стосунків з однолітками.
Поведінка дітей, що навчаються в комп’ютерно-орієнтованому середовищі, відрізняється від поведінки дітей такого ж віку, які знаходилися в аналогічних умовах, але не зазнавали впливу комп’ютерно-орієнтованого середовища.
Отже можна сказати, що:
використання ІТ активізує пізнавальну активність та розвиває самостійність, створює умови для продуктивної діяльності дитини молодшого шкільного віку, що сприяє розвитку мислення, стосунків з однолітками;
використання правил взаємостосунків як педагогічного засобу формування у дітей гуманного ставлення один до одного, заміна санкціонування, які притаманні типовому розбору дитячих конфліктів, подання правил поведінки педагогами, сприяє поліпшенню стосунків з однолітками та засвоєнню правил поведінки;
формування шляхів доброзичливого ставлення до ровесників – необхідний етап розвитку механізмів регуляції поведінки у відповідності до правил доброзичливих взаємин.
Розвиток творчих здібностей учнів початкових класів
Основними принципами реформування змісту сучасної шкільної освіти в Україні є гуманітаризація, диференціація та інтеграція. Їх реалізація має на меті формування творчої особистості як умови й результату повноцінного результату навчання інформатики.
Роль творчості в навчально-виховному процесі обумовлюється низкою важливих міркувань. По-перше, творчість допомагає виробляти вміння вирішувати нові задачі, орієнтуватися в нових умовах, долати різноманітні труднощі. По-друге, творчість пробуджує та стимулює розвиток інтересів до діяльності, оскільки завжди пов’язана з відкриттям нового, знаходженням чогось раніше невідомого.
Творчий труд – найскладніший, тому навчання в умовах творчої праці певною мірою гарантує в майбутньому успішну діяльність у менш складних умовах, а також постійну спрямованість на раціоналізацію своєї праці, покращення її якості та ефективності.
Розробка методичних принципів, дидактичних вимог та методів трудового навчання молодших школярів, які б сприяли ефективному оволодінню різнобічними гнучкими вміннями, які легко переносяться на обробку різноманітних листових матеріалів, і зараз є першочерговим завданням психолого-педагогічних досліджень.
У цьому зв’язку виникає необхідність постановки нових та впровадження раніше розпочатих досліджень, які допомагають виявити суб’єктивні та об’єктивні умови, за яких оволодіння вміннями стане ефективним засобом естетичного та морального виховання особистості. Адже формувати позитивне ставлення до праці можна лише тоді, коли навчання має творчий характер, коли воно допомагає постійному збагаченню змісту пізнавальної та трудової діяльності учнів, гармонійному їх розвиткові.
Але нам слід визнати, що й досі ми не маємо достатнього обсягу дидактичних засобів, розрахованих на формування в молодших школярів формотворних та загальнотехнічних умінь.
Розв’язувати ці важливі завдання необхідно в умовах, де суттєве значення мають ритм, порядок, чіткість у організації трудової діяльності, доцільність інтер’єру робочого приміщення, кольорове вирішення обладнання та стін приміщення, зовнішній вигляд – одяг. Турбуючись про це, турбуємося про авторитет праці, про те, щоб і радістю від умов праці стверджувати образ життя, в якому праця – його основа.
Результат діяльності, його краса – ще один зі стимулів до праці. По-перше, в ньому явно представлено перед суспільством, як і перед тим, хто працює, його здібності, старанність та майстерність. Це також можливість самооцінки та суспільної оцінки, які є важливим виховним фактором. По-друге, формувати потяг до краси продукту праці в сучасних умовах – це робити радість людям, що само по собі гуманно.
Тому вихідним для нас є положення про пріоритетність особистої праці в трудовій діяльності в системі навчання інформатики та виховання особистості, де праця виступає як засіб усебічного та гармонійного розвитку людини, як основа виховання моралі, як засіб громадянського виховання, як умова формування загального світогляду, філософії, як виток формування колективістської спрямованості, як засіб підготовки учнів до підприємницької та суспільної діяльності, як сфера самоствердження та досягнення високих показників інтелектуального та фізичного розвитку, як міра соціальної значущості та змісту життя кожної людини.