Сторінка
9

Розвиток творчих здібностей молодших школярів засобами інформаційних технологій

Алгоритми складають для виконавців.

Під виконавцем алгоритму ми розуміємо будь-яку істоту або механізм, які спроможні виконати алгоритм. Усе залежить від того, якої мети ми намагаємося досягти. Наприклад: риття ями (виконавці – людина або екскаватор), купівля певних товарів (один із членів родини), розв'язування математичної задачі (учень або комп'ютер) тощо.

Будь-який виконавець (і комп'ютер зокрема) може виконувати тільки обмежений набір операцій (екскаватор риє яму, учитель учить, калькулятор виконує арифметичні дії). Тому, складаючи алгоритм, потрібно враховувати вміння виконавця.

Наприклад: Мамі потрібно купити в магазині їжу. Виконавцем цього алгоритму може бути хтось із родини: батько, син, бабуся, дочка тощо. Зрозуміло, що для тата достатньо сказати, які продукти купити, а далі деталізувати алгоритм не потрібно. Сину-підлітку необхідно детальніше пояснити, у яких магазинах можна придбати потрібний товар, що можна купити замість відсутнього товару і таке інше. Маленькій дочці алгоритм необхідно деталізувати ще більше: де взяти сумку, щоб принести товар, як дійти до магазину і як там поводитись (якщо дитина вперше йде по покупки), яка решта грошей залишиться після покупки.

Властивості алгоритмів

1. Результативність.

2. Масовість.

3. Скінченність.

4. Однозначність.

5. Ефективність.

Приклад алгоритму.

«Як зліпити снігову бабу».

1. Із снігу сформувати кулю

2. Покласти зроблену кулю на сніг і катати по снігу, доки куля не набере потрібних розмірів

3. Покласти кулю на землю

4. Виконати 1 і 2 крок алгоритму

5. Покласти отриману кулю на першу

6. Виконати 1 і 2 крок алгоритму

7. Покласти отриману кулю на другу

8. Встромити дві гілки з протилежних боків другої кулі

9. З камінців викласти на верхній кулі очі, ніс, рот

10. Надіти на верхню кулю відро

Домашнє завдання.

Напиши алгоритм на побутову тему (кулінарний, прибирання кімнати, виконання уроків тощо).

Тема. Ознайомлення зі способами представлення алгоритмів.

Мета: ознайомити учнів зі способами представлення алгоритмів; вчити обирати алгоритм, за яким створено даний ряд чисел; розвивати логічне й алгоритмічне мислення, творчі здібності учнів; виховувати зацікавлення до предмета.

Обладнання та програмне забезпечення: програма «Скарбниця знань»; плакат з алгоритмом для проведення фізкультхвилинки.

Вимоги до учнів: знати поняття «алгоритм»; поняття «виконавець»; способи представлення алгоритмів.

Хід уроку

I. Розминка (3 хв).

Дайте відповіді на запитання.

– Що можна розбити та отримати за це подяку? (Яйце, намет)

– У кого є шапка без голови і нога без чобота? (Гриб)

– Удень спить, уночі літає, людей лякає. Хто це? (Сова)

– Чапля, яка стоїть на одній нозі, важить 10 кг, скільки важить чапля, що стоїть на двох ногах. (10 кг)

– 7 олівців дорожчі за 8 зошитів. Що дорожче – 8 олівців чи 9 зошитів? (8 олівців)

– Стоять у полі сестри, плаття білі, зачіски зелені. Що це? (Берези)

II. Перевірка домашнього завдання (4 хв).

III. Пояснення нового матеріалу і робота із зошитом (12 хв).

IV. Фізкультхвилинка (1 хв).

Дітям пропонується стати виконавцями алгоритму:

1. Підняти праву руку в сторону.

2. Підняти ліву руку в сторону.

3. Повернути тулуб ліворуч.

4. Повернути тулуб праворуч.

5. Опустити обидві руки. Повторити 6 разів.

V. Пояснення домашнього завдання (1 хв).

VI. Робота з комп'ютерною програмою, зупинка «Алгоритми» («Вибір алгоритму для ряду чисел 1») (15 хв).

VII. Релаксація (1 хв).

VIII. Підсумок уроку (3 хв).

Зміст зошита-конспекту учня

Існує кілька способів запису алгоритмів, вибір яких залежить від виконавця та того, хто його задає.

1. Перший спосіб – це словесне представлення алгоритму. Наприклад, алгоритм «Як відкрити двері».

1. Дістати ключ

2. Вставити ключ в отвір

3. Повернути ключ два рази

4. Вийняти ключ

2. Другий спосіб – це подання алгоритму у вигляді таблиць, формул, схем, малюнків тощо.

Наприклад, алгоритм «Як скласти паперовий стаканчик».

3. Третій спосіб – запис алгоритмів за допомогою блок-схеми. Цей метод був запропонований в інформатиці для наочності представлення алгоритму за допомогою набору спеціальних блоків.

Використовуючи дані блоки, можна подати, наприклад, алгоритм «чищення картоплі» в такому вигляді:

Таким чином, заняття-завдання мають три напрями:

репродуктивний,

репродуктивно-творчий,

творчий.

Діагностика рівнів пізнавальної активності, самостійності і творчого мислення при вивченні основ інформатики та обчислювальної техніки молодших школярів

Вивчивши і проаналізувавши теоретичний аспект проблеми «Використання нових інформаційних технологій для розхвитку творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку» постала необхідність впровадження експерименту відповідно меті, завданням, гіпотезі дослідження. Як стверджував Лобачевский Н.І., людина народилася бути паном, володарем, царем природи, але мудрість, з якою він має керувати, не дана від народження: вона набувається навчанням. Тому на педагогічній практиці у 3-Б класі м. Сніжне ЗОШ №3 перевірявся рівень творчиїх здібностей як на початку так і наприкінці практики, щоб перевірити рівень успішності педагогічної діяльності в цьому класі. Всього виконували завдання 15 учнів з них хлопчиків – 8, дівчаток – 7. Було проаналізовано рівень сформованості інформаційної культури учнів третього класу та готовність їх до вивчення основ інформатики у четвертому класі.

Перше завдання передбачало виявити, як учні орієнтуються в напрямках «угору», «униз», «праворуч», «ліворуч». Для розпізнання учням були представлені зображення фігур, з якими вони ознайомилися в 2 класі.

Перші досліди показали, що загальний рівень самостійності у дітей на уроках інформатики досить низький -60%, лише у деяких дітей він високий – 20%. Це було виявлено під час виконання багатьох завдань з інформатики.

Завдання 1. Намалюй круг праворуч квадрата, але ліворуч трикутника.

Завдання виконали вірно 11 учнів.

Простим та доступним для школярів було друге завдання, в якому потрібно було виконати дії, для зображення малюнку.

Майже всі учні виконали це завдання правильно. Проте описати принцип побудови виявилось для учнів набагато складнішим, незважаючи на те, що вони вивчали. Лише третя частина учнів вказала шлях малюнку, п’ята частина – пояснила як шлях, так і виконала завдання, решта нічого не сказати про зображення.