Сторінка
4

Розвиток творчих здібностей молодших школярів засобами інформаційних технологій

Натомість, очевидна значущість такого когнітивного компоненту, як мислення молодшого школяра, спонукала нас до вибору та розробки методик його дослідження, які б виявляли ефективність впливу використання ІКТ у навчальному процесі на динаміці розвитку мисленнєвих структур дитини.

Теоретичне обґрунтування методичних прийомів навчання молодших школярів основам інформатики

Комп'ютер, упевнено і надійно зайняв своє місце в житті сучасної людини, активно входить в шкільні будні. При цьому віковий кордон зустрічі з комп'ютером, його оволодінням нестримно знижується. З простими ігровими комп'ютерними пристроями дитина взаємодіє вже з 3 – 4 років. До моменту вступу до школи (6–7 років) у дітей, як правило, є деякий досвід спілкування з комп'ютерними пристроями і тоді виникають питання: як працює комп'ютер; з чого він складається; що у нього усередині; чому він виконує команди. На ці та інші питання і покликаний відповісти шкільний курс інформатики. Починати навчання доцільно з молодшого шкільного віку, оскільки відомо, що найміцніші і довічні знання і навики чоловік отримує в початковій школі.

Це пов'язано з тим, що:

молодший шкільний вік більш сприятливий до навчання;

знання і навики, отримані в початковій школі, стають основою і засобом всієї подальшої пізнавальної діяльності.

Проте методика початкового навчання багато років була пов'язана в основному з теорією емпіричного мислення, що мало сприяло формуванню у молодших школярів повноцінної учбової діяльності і основ теоретичного мислення. Виникла необхідність в нових підходах до навчання в початковій школі. І саме таким новим підходом є система розвиваючого початкового навчання. Навчання, яке, забезпечує повноцінне засвоєння знань, формує учбову діяльність і тим самим безпосередньо впливає на розумовий розвиток, і є розвиваюче навчання.

У основу занять покладені наступні принципи:

формування основ інформаційної культури, тобто опанування основних понять інформатики, такими, як команда, алгоритм, виконавець;

розвиток логічного і образного мислення, що можливо завдяки широкому використанню графічних і звукових засобів;

вживання ЕОМ для вирішення творчих завдань конструювання і проектування;

закладання основ алгоритмізації, структуризації діяльності, направленої на рішення поставленої задачі;

індивідуалізація і диференціація навчання, наочність, доступність подачі інформації, введення ігрового елементу в процесі навчання.

Згідно програми заняття в цих класах проходять по 1 годині в тиждень протягом всього навчального року. Програма орієнтована на програмно-методичні комплекси – це розвиваючі комп'ютерні ігри для дітей від 6 до 9 років, які добре вписуються в систему розвиваючого навчання в початковій школі. Освоєння комп'ютера відбувається в ігровій формі, дозволяє здійснювати зв'язок з такими предметами як українська мова (кросворди), математика (вирішення прикладів в ігровій формі), малювання, музика. Навчання мистецтву роздумувати, умінню планувати свої дії, здатність передбачати різні обставини і діяти відповідно до них – це завдання допомагає нам вирішити програмний продукт. Таким чином, учні знайомляться з комп'ютером, вчаться спілкуватися з ЕОМ в режимі діалогу, знайомляться з поняттями меню, курсор, програмними засобами, розвивають логічне і алгоритмічне мислення.

Але введення дисципліни «Сходинки до інформатики» у молодшому шкільному віці поряд з явними достоїнствами породило безліч проблем, в т.ч.:

норматив роботи на ЕОМ для молодших школярів не більше 15 хвилин. Отже, урок розбивається на 2 частини: теоретичну і практичну, причому практична частина уроку має бути продовженням теоретичної;

слабке уміння учнів говорити і вести записи в зошитах услід за поясненнями вчителя.

Йдучи від простого до складного, вирішуючи цікаві завдання з казковими сюжетами і героями, учень вирішує логічні завдання, направлені на опанування мистецтва складання алгоритмів; у ігровій формі знайомиться з складними поняттями: комп'ютер, монітор, клавіатура; спостережливість, аналіз і синтез матеріалу формується при виконанні завдань на установку схожості і відмінності.

Потім йдуть складніші завдання, розраховані не лише на пояснення вчителя, виконання разом з вчителем, але і на самостійну роботу. Завдання вчать дітей мислити, правильно і зв'язно викладати свої думки. Взагалі гра – істотний компонент пізнавальної діяльності дітей молодшого шкільного віку. Прагнення до гри, інтерес до ігрових ситуацій на уроці, захопленість ігровим сюжетом – це закономірне явище, обумовлене психологічною потребою дітей цього віку.

Крім того, ефективність організації розумової діяльності дітей молодшого шкільного віку в значній мірі залежить від умов протікання навчально-пізнавального процесу в школі, одним з яких є стиль взаємин вчителя і учня. Дитина повинна відчувати радість спілкування з дорослою людиною (вчителем) – лише в цьому випадку її пізнавальна праця буде ефективною, а навчання розвиваючим.

Таким чином, серед важливих вимог до організації пізнавального процесу шестирічних дітей в умовах розвиваючого навчання можна виділити наступні:

гуманістичне відношення до дітей, максимальний облік їх індивідуальних особливостей, створення атмосфери, що сприяє їх всебічному розвитку;

цілеспрямованість побудови навчання з врахуванням його ефективності для спільного розвитку дітей;

використання всіляких видів діяльності на уроці з метою перемикання уваги учнів у зв'язку з його нестійкістю;

поєднання ігрової форми з учбовим змістом завдань, вживаних в навчанні;

включення нових знань в практичну діяльність учнів, як необхідну умову їх успішного засвоєння.

Персональний комп’ютер все швидше та впевненіше перетворюється із спеціалізованого засобу у звичайний побутовий пристрій, який розраховується на використання неспеціалістами. Щоб не лишитися поза межами сучасного інформаційного і, як його останнім часом почали називати, цифрового суспільства, потрібні хоча б мінімальні знання про будову та принципи функціонування електронної техніки та вміння працювати з нею. Причому, якщо врахувати величезну швидкість розвитку комп’ютерних технологій, навчання майбутніх користувачів повинно стати масовим, всевіковим і достатньо швидким. І зрозуміло, що здобути відповідні знання і вміння повинні насамперед учні – ті, кому жити і працювати у цифровому суспільстві найблищих десятиріч.

Під досвідченим керівництвом учні можуть навчитися шукати і аналізувати ін-формацію, приймати рішення і розв’язувати проблеми, працювати разом і обмінюватися інформацією.

Системи освіти в будь-якій країні покликані сприяти реалізації основних завдань соціально-економічного і культурного розвитку суспільства, тому що саме школа готують людину до активної діяльності різних сферах економічного, культурного та політичного життя суспільства. Тому роль школи як базової лланки освіти надзвичайно важлива. Здатність освітнього закладу досить гнучко реагувати на запити суспільства, зберігаючи при цоьму накопичений позитивний досвід, має дуже велике значення.