Сторінка
9

Неподаткові надходження до бюджетів, їхня характеристика, роль і місце у доходах цих бюджетів

Військова частина, установа, організація Міноборони на підставі отриманого від органу Державного казначейства витягу про зарахуваня коштів на бюджетні рахунки не пізніше наступного дня подає до органу Державного казначейства розподіл зазначених коштів для їх зарахування на відповідні реєстраційні рахунки, відкриті в територіальному органі Державного казначейства.

СПД, які здійснюють транспортування трубопровідним транспортом територією України нафти, природнього газу, аміаку та перевалку в портах транзитних нафти і мазуту, вносять до державного бюджету України відрахування від плати за транзит:

· нафти в обсягах, еквівалентних 0.75 дол.США за 1 тонну.

Відрахування від перевалки в портах транзитних нафти і мазуту – 0.47 дол. США за 1 тонну;

- природнього газу в обсягах, еквівалентних 0.25 дол. США за 1000 куб.м. газу на кожні 100 кілометрів відстані;

- аміаку – 0.23 дол. США за тонну на кожні 100 кілометрів відстані.

Слід зазначити, що порядок обчислення і сплати до державного бюджету України відрахувань від надходжень за транспортування нафти магістральними нафтопроводами та від плати за транзит аміаку через територію України визначається постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2000р. №1742.

Суми відрахувань визначаються з урахуванням зазначеної суми плати в перерахунку в гривні за валютним обмінним курсом НБУ на день, що передує строку сплати платежу. Відрахування відносяться до складу валових витрат платника. Відрахування платники вносять до державного бюджету України щодекади авансовими платежами 15, 25 числа поточного місяця, 5 числа наступного місяця згідно з обсягами транзиту та перевалки природних ресурсів. До 25 числа місяця, наступного за звітним, провадиться доплата у разі виникнення різниці між авансовими платежами та фактичним обсягом за звітний місяць. Суми відрахувань, що не були внесені у встановлений термін, сплачуються до державного бюджету України з нарахуванням пені – 120% від облікової ставки НБУ. Понад належне сплачені суми відрахувань від плати за транзит трубопровідним транспортом через територію України нафти, природнього газу, аміаку та за перевалку в портах транзитних нафти і мазуту зараховуються в рахунок чергових платежів або повертаються платнику в 5-денний строк від дня одержання його письмової заяви. Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю внесення до держбюджету відрахувань від надходжень за транспортування нафти магістральними нафтопроводами та від плати за транзит аміаку і природнього газу через територію України здійснюють органи державної податкової служби, а відповідальність за правильність обчислення і своєчасність внесення цих відрахувань покладається на платника та його посадових осіб згідно з чинним законодавством. Структуру неподаткових надходжень можна зобразити де видно, що левова частка серед неподаткових надходжень бюджету України у 2002 році займають доходи від приватизації державного майна (37,7%). Чимале значення мають і надходження частини виручки від реалізації газу, що отримується як плата за транзит природного газу через територію України (15,6%), також слід відмітити державне мито (0,7%), відрахування від надходжень за транспортування нафти магістральними нафтопроводами (1,6%) і відрахування від плати за транспортування аміаку через територію України аміакопроводами (0,1%). Всі інші неподаткові надходження об’єднані в одну групу і складають разом 44,3%. Отже, хоча в загальній сумі доходів бюджету неподаткові надходження займають близько 37% ( у 2001 році ), проте з кожним роком їх значення зростає. Так, згідно з Законом України ”Про державний бюджет України на 2003 рік”, неподаткові надходження займають 26.7% серед загальної суми доходів Державного бюджету. Тоді, як податкові – 70.9%, доходи від операцій з капіталом – 0.18% і офіційні трансферти – 0.19%.

В той же час, структуру неподаткових надходжень у 2002 році, згідно з запланованими у Законі сумами, а також питому вагу кожного виду цих доходів в загальній сумі неподаткових джерел наповнення казни держави, зобразимо графічно на рисунку (Див. Рис.1.)

Рис.1. Структура неподаткових надходжень в доходах Державного бюджету України на 2004 рік.

4. Перспективи розвитку системи неподаткових доходів бюджету

Серед усіх проблем нинішнього суспільного життя чи не найбільшу увагу привертають до себе фінансові питання, зокрема доходи і витрати держави, бюджетний дефіцит, побудова системи оподаткування, ефективність витрачання державних тощо. Проведення демократичних перетворень в нашій країні , орієнтація на побудову правової держави підняло завісу таємничості з цих питань, перетворило інтерес до них у цілком природній і закономірний, адже йдеться про кошти, які надходять від усіх платників, тобто вони є складовою національного багатства.

В процесі трансформації українського суспільства, вдосконалення структури державних органів та систем забезпечення життєдіяльності держави набуває вирішального значення. Податкова система забезпечує фінансову базу держави і є головним важелем реалізації державної економічної політики, тому метою реформування системи оподаткування в Україні має бути перехід до ринкової системи оподаткування та подолання кризових явищ.

Аналіз структури доходів державного (зокрема питомої ваги окремих надходжень в загальних доходах бюджету) висвітлює, що основу доходів бюджету складають податкові та неподаткові вилучення коштів у юридичних осіб – прибутки підприємств.

Їх високий рівень свідчить про надто низьку ефективність української податкової системи, яка не в змозі забезпечити необхідні надходження до державного бюджету (а також до бюджетів нижчих рівнів) специфічними методами, в той час як у стабільність фінансової ситуації неподаткові надходження, як правило не значні.

Податковий механізм в існуючому вигляді не має резервів для збільшення податкових вилучень, і держава змушена вдаватися до конфіскаційних і далеких від позитивного економічного змісту заходів. Податкова система практично не функціонує, паралізуючи тим самим всю економічну систему.

Однією з причин ситуації, що склалася, є невідповідність сутності податкового механізму новим економічним реаліям, усунути яку можна лише впровадженням ринкової схеми розподілу валового національного продукту та адаптацію фіскальної політики до умов ринку.

Тому питання про перспективи розвитку неподаткового механізму мобілізації доходів бюджету набуває актуальності, беручи до уваги вищесказане.