Сторінка
4

Неподаткові надходження до бюджетів, їхня характеристика, роль і місце у доходах цих бюджетів

60% - до місцевого бюджету;

30% - до позабюджетних фондів;

10% - до відповідних установ санепідемслужби.

Визначено фінансові санкції і за порушення у сфері містобудування. Кошти від їх надходження спрямовуються:

20% - до державного бюджету;

70% - до місцевого бюджету;

10% - до органу містобудування.

Кошти від сплати підприємствами штрафів за порушення нормативних актів про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду з питань безпеки, гігієни праці, і виробничого середовища підприємства, організації, установи перераховуються до державного фонду – 50% від загальної суми штрафу, та по 25% - до галузевого та регіонального фондів.

Не використані у звітному році кошти фондів вилученню не підлягають, а переходять на наступний рік і використовуються за своїм призначенням.

Загальний контроль за цільовим використанням коштів державного фонду здійснює Державне казначейство, галузевих фондів – Державне казначейство та Держнаглядохоронпраці, регіональних фондів і фондів підприємств – територіальні органи Держнаглядохоронпраці.

Усі надходження до бюджету, як і витрати, обліковуються у валових показниках незалежно від того, передбачається чи не передбачається у бюджетних призначеннях взаємозарахування цих показників.

Усі надходження до бюджету повинні заноситися на рахунки в хронологічному порядку відповідно до встановленої законодавством процедури. Всі бухгалтерські записи повинні підтверджуватися документально.

Оперативний облік платежів до бюджету ведеться податковими інспекторами відділу обліку і звітності відповідно до порядку, встановленого для справляння платежів до бюджету.

Для забезпечення повноти надходження платежів до бюджету згідно з бюджетною класифікацією України за доходами (в нашому випадку – неподатковими), органами державної податкової служби, відповідно до порядку, встановленого чинним законодавством з касового виконання Державного бюджету України за доходами, до 1 грудня кожного року подають фінансовим органам державного казначейства та фінансовим органам в електронному вигляді списки складу платників, що знаходяться на обліку у кожному районі (місті), за:

- юридичними особами та їх філіями;

- фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності (за відповідним запитом органу державного казначейства та фінансового органу).

Аналізуючи вищезгадане, можна сказати, що неподаткові надходження відіграють важливу роль у системі доходів бюджету. Незважаючи на те, що надходження цих платежів є невеликі суми, - це не зменшує їх значення в сукупності. Слід відзначити, що саме ці платежі є сьогодні вирішальними для забезпечення нормального фінансового клімату регіонів міст, селищ, і сіл..

3. Склад і структура неподаткових доходів бюджетів.

Розділ “Неподаткові надходження” включає чотири групи доходів: доходи від власності та підприємницької діяльності; адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу; надходження від штрафів та фінансових санкцій; інші неподаткові надходження.

Перша група неподаткових надходжень містить доходи від власності та підприємницької діяльності, що обумовлені виконанням економічних функцій державою як власника. Значну суму серед таких доходів складають надходження від перевищення валових доходів над видатками Національного банку України. Сума цього перевищення визначається щорічно на основі кошторису НБУ.

Наступним видом поступлень є надходження від грошово-речових лотерей.

Державна грошова лотерея – це лотерея, умови якої передбачають наявність призового фонду в обсязі неменше як 50% від суми отриманих доходів, а також відрахувань до державного бюджету України не менше як 30% від доходів, що залишаються у розпорядженні агента з проведення державної грошової лотереї після виплат призового фонду. Такі лотереї можуть випускати агенти, що мають видані Міністерством фінансів України відповідні свідоцтва про реєстрацію випуску та проведення державної грошової лотереї.

Для отримання свідоцтва агент подає відповідні документи які розглядає Міністерство фінансів і протягом 30 денного строку з дня їх отримання приймає рішення про видачу свідоцтва або про відмову у його видачі.

Важливою вимогою до документів, які подаються агентом є обсяг його статутного фонду. Мінімальна сума сформованого (сплаченого) статутного фонду повинна становити не менше як 1000000 (один мільйон) євро за курсом гривні, визначеного НБУ на день подання документів на реєстрацію, у тому числі не менше як 200000 (двісті тисяч) євро – грішми.

Фінансовий контроль за діяльністю агента здійснюють Міністерство фінансів та місцеві фінансові органи.

Агент при здійсненні діяльності повинен виконувати податкові та інші зобов’язання перед державою, а саме:

- після отримання свідоцтва повідомити Міністерство фінансів про початок продажу лотерейних білетів у тижневий строк з часу початку продажу;

- щоквартально, не пізніше одного місяця, що наступає після закінчення кварталу, подавати до Міністерства фінансів звіт про проведення лотерей;