Сторінка
7

Неподаткові надходження до бюджетів, їхня характеристика, роль і місце у доходах цих бюджетів

Важливе значення для економіки України має державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил. Він здійснюється з метою забезпечення інтересів суспільства і споживачів при виробництві та випуску продукції належної якості, безпечної для життя, здоров’я, майна людей та навколишнього середовища.

Такий нагляд здійснює Комітет України з питань стандартизації, метрології та сертифікації.

Фінансування робіт щодо здійснення доходів державного нагляду проводиться за рахунок державного бюджету. Водночас за порушення стандартів, норм і правил, суб’єкти підприємницької діяльності сплачують штрафи, частина яких спрямовується до державного бюджету.

Адміністративний штраф та інші санкції сплачують юридичні та фізичні особи за порушення стандартів, прав споживачів, санітарних та інших умов. Накладання таких штрафів та застосування санкцій здійснюється контролюючими органами, яких в Україні нараховується більше 20.

Так, за порушення стандартів умов і правил сертифікації та метрології на посадових осіб господарюючих суб’єктів усіх форм власності, а також громадян, які займаються підприємницькою діяльністю за результатами перевірок органами Державного комітету України по стандартизації, метрології і сертифікації можуть накладатися штрафи за: випуск і реалізацію продукції, як не відповідає вимогам стандартів, або без сертифіката відповідності чи за порушення встановленого порядку видачі сертифіката; передачу замовнику у виробництво документації, яка не відповідає вимогам стандартів; недодержання стандартів при транспортуванні, зберіганні, та використанні продукції; порушення умов та правил проведення перевірки і калібрування засобів вимірювальної техніки та використання вимірювань; порушення правил виробництва, ремонту, продажу та прокату засобів вимірювальної техніки; порушення правил застосування засобів вимірювальної техніки; випуск, продаж нестандартної продукції; виконання робіт, надання громадянам-споживачам послуг, що не відповідають вимогам стандартів, норм і правил тощо.

Контроль за додержанням прав споживачів здійснюють органи Державного комітету у справах захисту прав споживачів.

Органи соціально-епідеміологічної служби контролюють дотримання санітарних норм, при порушеннях яких на господарюючих суб’єктів можуть накладатися фінансові санкції.

Крім вище зазначених видів надходжень, до бюджету мобілізують також доходи у вигляді фінансових санкцій за порушення норм, правил і стандартів у сфері містобудування, використання ядерної енергії, електроенергетики, теплоенергетики та інших сферах діяльності.

Надходження штрафних санкцій за порушення правил пожежної безпеки пов’язане з нарахуванням штрафів на юридичних і фізичних осіб, причетних до невиконання або недобросовісного виконання умов та правил пожежної безпеки у своїх структурах.

З метою доведення умов та безпеки праці до нормативних вимог, подальшого підвищення рівня праці на виробництві, фінансування національної, галузевих, регіональних програм поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничогосередовища і комплексних заходів, що розробляються та втілюються безпосередньо на підприємствах і в організаціях усіх форм власності, створено державний, галузеві, регіональні фонди охорони праці та фонди праці підпрємств.

Доходи зазначених фондів формуються за рахунок:

· добровільних перерахувань підприємств з прибутку, що залишається у їхньому розпорядженні;

· коштів підприємств, повернених за отриману раніше допомогу на становлення та розвиток спеціалізованих виробництв, науково-технічних центрів, творчих колективів, експертних груп (за умови наявності угоди про їхнє надання);

· кошти інших фондів, громадських органів, що надійшли у порядку надання допомоги, й інші надходження;

· коштів, одержаних від застосування до підприємств штрафів за порушення нормативних актів про охорону праці, невиконання розпоряджень органів державного нагляду за охороною праці, нещасні випадки на виробництві, а також штрафів, накладених на посадових осіб та працівників, винних у порушенні вимог щодо охорони праці.

Надходження сум у зв’язку з перевищенням розрахункової величини фонду оплати праці провадять підприємства-монополісти, у тому числі госпрозрахункові підприємства, включаючи підприємства, яким надано пільги в оподаткуванні прибутку, а також підприємства, звільнені від сплати податку на прибуток за ставкою 30% від суми перевищення.

Визначені платежі вносяться до бюджету з прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства, а збитковими підприємствами – за рахунок збільшення збитків.

Суми платежів у зв’язку з перевищенням розрахункової величини фонду оплати праці вносяться до бюджетів АР Крим, областей, міст Києва і Севастополя до 25 чмсла мясяця, що наступає за звітним.

Платники зазначеного платежу подають за три дні до закінчення терміну сплати податковим органам за місцезнаходженням розрахунок суми, що вноситься до бюджету підприємством-монополістом у зв’язку з перевищенням розрахункової величини фонду оплати праці.

Для фінансування заходів структурної перебудови базових галузей національної економіки платники податку на прибуток сплачують до державного бюджету частину податку на прибуток, визначеного із застосуванням понижуючого коефіцієнта 0.8 до норм амортизації.

Розрахункова сума податку на прибуток, одержаного із застосуванням понижуючого коефіцієнта, визначається як 30% від різниці між сумою амортизаційних відрахувань звітного кварталу, визначеною із застосуванням встановлених норм амортизації та сумою амортизаційних відрахувань цього ж звітного періоду, визначеною із застосуванням понижуючого коефіцієнта.

У разі, коли за результатами звітного кварталу розрахункова сума податку на прибуток є:

· меншою або дорівнює сумі нарахованого податку на прибуток звітного кварталу, до державного бюджету України спрямовується сума податку на прибуток, що дорівнює такій розрахунковій сумі;

· більшою, ніж сума нарахованого податку на прибуток, до державного бюджету України спрямовується сума фактично нарахованого податку на прибуток.

При цьому перевищення розрахункової суми над сумою нарахованого податку на прибуток не враховується при визначенні податкових зобов’язань із податку на прибуток підприємств наступних звітних кварталів.

Необхідно відмітити, що суб’єкти господарської діяльності, які сплачують єдиний (фіксований) податок або не є платниками податку на прибуток, визначеного за ставкою 30%, до об’єкта опдаткування понижуючого коефіцієнта не застосовують.

Податок на прибуток, отриманий за рахунок понижуючого коефіцієнта з 1 до 0.8, сплачується не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом.