Сторінка
5

Формування ресурсiв комерцiйних банкiв

Банківський власний капітал поділяється на капітал-брутто та капітал-нетто. Власний капітал-брутто — це сума усіх фондів банку та нероз­поділеного прибутку за балансом. Власний капі­тал-нетто — це капітал-брутто за мінусом вкла­день банку в господарську діяльність підприємств та організацій, акції АТ, витрати майбутніх періо­дів, відвернених коштів. Тобто, капітал-нетто це та частина власних коштів банку, що може бути ви­користана як кредитні ресурси.

Розмір власного капіталу визначається кожним банком самостійно і залежить від бага­тьох факторів. До них належать:

— рівень мінімальних вимог НБУ до статутного фонду. Більш значні вимоги збіль­шують потребу у власному капіталі;

— специфіка клієнтури. При значній кіль­кості невеликих вкладників власних коштів потрібно буде менше ніж за наявності великих вкладників;

— характер активних операцій. Наявність значного обсягу ризикових операцій потребує відносно більшого розміру власного капіталу.

Таким чином, статутний фонд може створюватися тільки за рахунок власних коштів учасників (акціонерів) банку. Його формування за рахунок банківських кредитів не допускається. Статутний фонд комер­ційного банку не може формуватися за рахунок коштів організацій, які за статутом не мають право займатися комерційною діяльністю та мати прибуток (громадські, релігійні організації, фон­ди, та ін.).

Розділ 2. Залучені і запозичені кошти комерційних банків і порядок їх формування

2.1 Основні поняття залучених та запозичених коштів комерційних баків

Більша частина ресурсів комерційного банку формується за рахунок залучених та запозичених коштів, а не власних. Можливості комерційних банків у залученні коштів регулю­ються НБУ. Так, згідно з показником платоспро­можності банку, нормативне значення якого встановлено НБУ, залучені та запозичені кошти не повинні перевищувати розмір власного капіта­лу більше ніж у 12 разів.

Банки залучають вільні грошові кошти юридичних та фізичних осіб шляхом виконання депозитних операцій, у процесі яких використо­вують різні види банківських рахунків.

Депозит (вклад) — це грошові кошти в національній та іноземній валюті, що передані їх власником або іншою особою за його дору­ченням в готівковій або безготівковій формах на рахунок власника для зберігання на певних умовах. Операції, пов'язані з залученням гро­шових коштів на вклади, мають назву депозитних.

Практично усі клієнтські рахунки назива­ють депозитними. Депозитним може бути будь-який відкритий клієнту у банку рахунок, на яко­му зберігаються його грошові кошти. За формою використання рахунків вони поділяються на: де­позити (вклади) до запитання, термінові або строкові депозити, умовні депозити.

(ii) Таблиця 3

1) Кошти на рахунках підприємств, організацій та населення в банках України 1991-2001* роки1