Сторінка
7

Між ідеєю і формою. Імпресіоністична критика доби українського модерну

За радянських часів, коли заборонено було звертатися до точних (“формалістичних”) способів прочитання тексту, емоціональна імпресіоністика та інтелектуальний есеїзм цінувалися серед убогого критичного арсеналу, бо давали змогу налагодити контакт з мистецтвом і читачем (“Вечірні розмови” Максима Рильського, “Розрізнені записи” Леоніда Первомайського, критичні виступи Дмитра Павличка, Івана Драча та інших).

Неточна, приблизна, зате сповнена привабливим творчим і вражальним потенціалом імпресіоністичність притаманна й постмодернізмові, який відмовився від оперування опозиційними категоріями, від претензій пізнати остаточне значення твору, і перейшов на позиції плюралізму. У різній мірі імпресіоністичний досвід мандрів “між ідеєю і формою” відчутний в есеїстиці Юрія Шереха та Івана Кошелівця, Емануїла Райса і Богдана Рубчака, Євгена Сверстюка, Миколи Ільницького, Анатолія Макарова, Леоніда Плюща, вісімдесятників Віктора Неборака, Юрія Андруховича, Оксани Забужко, багатьох (якщо не більшості) дев’яностників…

У чому ж полягає сенс цієї повсякчасної й незримої присутності імпресіонізму (чи, принаймні, ірраціоналізму і релятивізму)? Автори метакритичних досліджень стверджують, що критика, над якою постійно нависає загроза бути обвинуваченою в імпресіонізмі і суб’єктивізмі, змушена задуматися над власним статусом: чи може вона претендувати на точність і раціональність, якщо жодна з її інтерпретацій не може бути “істинною”, а сама вона в певному сенсі творить свій об’єкт? [24, с.12].

Отож, імпресіоністичність вабить, бо хіба не задля свіжих читацьких вражень існує мистецтво?

Імпресіоністичність є обов’язковою передумовою критики взагалі: адже літературна оцінка народжується під час читання, коли вирішальною є не тиранія наукових авторитетів чи естетичних правил, а гра творчої уяви, мистецького смаку, естетичної насолоди.

Але ж і легкість, ясність, прозорість імпресіоністики ілюзорні, бо обертаються бентежними парадоксами, гіркуватою іронією, нерозв’язними методологічними антиноміями, повсякчас спонукаючи критику до безперервної самокритичності…

Література

1. Алчевська Х. Майстри слова // Українська Хата. 1910. № 7–8.

2. Богацький П. Грицько Чупринка. Сон-трава […] // ЛНВ. 1911. Т.54. № 4.

3. Гриневичева К. Нерозуміння яко доказ // ЛНВ. 1903. Т.22. № 6.

4. Гундорова Т. ПроЯвлення Слова. Дискурсія раннього українського модернізму: Постмодерна інтерпретація. Львів, 1997.

5. Дорошенко І. Іван Франко – літературний критик. Львів, 1966.

6. Євшан М. Критика. Літературознавство. Естетика / Упор., передмова та прим. Наталії Шумило. К., 1998.

7. Зарда О. Дещо про критику у нас // Діло. 1896. № 194.

8. Ільницький М. Критики і критерії: Літературно-критична думка в Західній Україні 20–30-х рр. ХХ ст. Львів, 1998. С.52 – 78.

9. К[арманський] П. В.Щурат. Історичні пісні. Львів, 1907 […] // Діло. 1907. № 210.

10. Лепкий Б. Василь Стефаник: Літ. нарис // Руслан. 1903. № 112–118.

11. Лепкий Б. Начерк історії української літератури /Фотопередрук з післясловом Олекси Горбача. Т. І. Мюнхен, 1991.

12. Луцький О. Літературні новини в 1905 році // Світ. 1906. № 2.

13. Рудницький М. Багата література // Шлях (Київ). 1918. № 12.

14. Рудницький М. Між ідеєю і формою. Львів, 1932.

15. Рудницький М. Від Мирного до Хвильового. Львів, 1936.

16. Сріблянський [Шаповал] М. Літературна хвиля (Погляд на літературу українську за р.1912) // Українська Хата. 1913. №1.

17. Франко І. Зібрання творів: У 50-ти тт. К., 1976–1986.

18. Хоткевич Г. Твори: В 2 тт. – Т.1. – К., 1966.

19. Хоткевич Г. Зі старого записника // Неділя. 1911. № 1.

20. Хоткевич Г. Літературні вражіння // ЛНВ. 1908. Т.42.

21. Хоткевич Г. Літературні вражіння (За минулий рік) // ЛНВ. 1909.Т.45.

22. Щурат В. Світла й тіни // Зоря. 1896. № 5.

23. Яцків М. Антін Володиславич. Із книги життя […] // Світ. 1906. № 6.

24. Pettersson T. Literary Interpretation: Current Models and a New Departure. 1988.

25. Wellek R. A History of Modern Criticism: 1750–1950. [Vol. 4]. The Later Nineteenth Century. New Haven and London, 1966.

26. Wimsatt W. К., Brooks Cleanth. Literary Criticism: A Short History. N.Y., 1957.