Сторінка
5

Специфічні проблеми організації праці і життя людей в гірських умовах Карпат, їх взаємозв’язки з соціально-економічними, етнокультурними та державотворчими процесами у регіоні

Тому нині існуюча практика формування бюджетів ставить у нерівне становище жителів-горян , ущемлює їх соціальні права і матеріальний стан, а це негативно позначається на демографічній ситуації, а отже – на збереженні етнокультурної та історичної спадщини, бо жителі Карпат виїздять на заробітки у низинні райони та міста України і навіть у зарубіжні країни.

Вихід з даної ситуації бачимо в тому, щоб до існуючої формули виділення бюджетних коштів для гірської місцевості додати коефіцієнт „03” та забезпечити повне виконання Закону „Про статус гірських населених пунктів України”, зокрема тих статей, що стосуються сприяння розвитку соціально-економічної сфери, які, на жаль, упродовж 10 років не виконуються. Про це нами спільно з Асоціацією органів місцевого самоврядування регіону Гуцульщини і товариством „Гуцульщина” в 1-й половині 2004 р. розроблено та направлено відповідні документи у вищі інстанції держави, які, за наполяганням депутата Верховної Ради, а нині голови Івано-Франківської облдержадміністрації Романа Ткача, домоглися, щоб керівництвом Кабміну було доручено десяти міністерствам вивчити та вжити відповідні заходи щодо їх реалізації. Міністром освіти і науки України С.Ніколаєнком було повідомлено голову Асоціації органів місцевого самоврядування регіону Гуцульщини про те, що дані рекомендації „ будуть враховуватися у процесі роботи над удосконаленням законодавства про освіту”. Важливо, щоб сьогодні ці рекомендації не залишилися поза увагою інших міністерств та одержали свою практичну реалізацію у процесі їх діяльності. Викладені в них проблеми слід розглядати і розв’язувати в контексті підготовки та здійснення реформи адмінтериторіального устрою, оскільки в непоодиноких випадках мають місце їх взаємозв’язки. Тут, безперечно, не йдеться лише про компенсування державою додаткових витрат, пов’язаних з організацією роботи органів місцевої влади, соціально-культурних установ і організацій та життя і праці людей у специфічних умовах Карпат, щоб не перекладати ці витрати на плечі горян, як це практикується в даний час, а взяти до уваги ці специфічні особливості при здійсненні тут адміністративно-територіальної реформи, вироблення на їх основі відповідних критеріїв і норм щодо території та кількості жителів майбутньої сільської чи селищної громади, району і т.д.

Це уможливить приведення управлінсько-владні структури у відповідність до гірських умов Карпат, сприятиме піднесенню ефективності їх управлінської діяльності щодо збереження і примноження етнокультурної та історичної спадщини цього краю, що, у свою чергу, сприятиме національно-культурному та державотворчому відродженню і розвитку на новому етапі Української незалежної держави.

Водночас все ж лишаються проблеми організаційного і науково-координаційного характеру, пов’язані з неспівпаданням території Карпат з нині існуючим регіональним адмінтериторіальним поділом і неможливістю внесення до нього відповідних змін у процесі реформи адміністративно-територіального устрою в Україні. Єдиним реальним виходом з даної ситуації є створення асоціації чи іншого територіального об’єднання, яке б займалось координацією наукової та організаційної діяльності інституцій Карпатського регіону щодо збереження його довкілля, історико-культурної спадщини та розв’язанням інших проблем, визначених Карпатською Конвенцією. Дану асоціацію (об’єднання) доцільно було б створити на базі Карпатського біосферного заповідника. До її складу мали б ввійти представники природно-заповідних і туристичних організацій, регіональних та місцевих органів самоврядування, наукових і навчально-виховних установ і закладів та інших інституцій. Створення та функціонування в Карпатах такої асоціації (об’єднання) уможливило б залучення інституцій регіону різних галузей і суспільних сфер до розв’язання природно-екологічних, соціально-культурних та інших проблем у складних природно-ландшафтних , кліматичних і комунікаційних умовах гірської місцевості.

Література:

1. ШКРІБЛЯК П.В. Матеріальна і духовна культура гуцулів у загальноукраїнському контексті: підсумки, сучасний стан, перспективи. В зб. ХІ Гуцульський Міжнародний фестиваль, Всеукраїнське літературно-мистецьке свято „Криворівня-2001”, Міжнародна науково-практична конференція „Проблеми відродження і розвитку матеріальної і духовної культури гуцулів”. – Верховина, – 2001. – 29 с.

2. ГАМОР Федір. Реалізація Карпатським біосферним заповідником трьох його функцій: збереження біорізноманіття, сталого розвитку та логістичної // Зелені Карпати, 1-2, – 2004. –4 с.

3. ШКРІБЛЯК П.В. Матеріальна і духовна культура гуцулів в загальноукраїнському контексті . – Верховина, – 2001. –31 с.

4. ШКРІБЛЯК П.В. Матеріальна і духовна культура гуцулів в загальноукраїнському контексті . – 2001. –28 с.

5. МАСЛЯК П. Карпатський слід у Східній Україні. Зб. матеріалів ХІ Гуцульський Міжнародний фестиваль . – Верховина, – 2001. – 48 с.

6. КОНОНЕНКО П.П. „Свою Україну любіть .”, – К.: Твім Інтер, 1996. –104 с.

7. МАТВІЄНКО А. Верховна Рада України. Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування. ¬№ 06-418-615 від 29 липня 2003 року.