Сторінка
1

Українознавство у вихованні національної гідності

„Народ мій є, народ мій завжди буде!” – життєстверджуючі й пророчі слова нашого сучасника, поета Василя Симоненка надають кожній людині, яка постає їх резонатором, відчуття духовної єдності, реальної нероздільності з мудрим і терплячим, талановитим і добрим народом, що набирає потужної динаміки у своєму прагненні до Світла, Добра і Благодаті. Ми ще не досягли мети, але ми йдемо, і на нашому праведному шляху вже не одиниці, а сотні, тисячі, мільйони почали розуміти сенс свого призначення на землі, народу України, держави України.

Національна ідея, за яку боролись великі сини України, яку відстоювали віками у нерівній боротьбі, сьогодні стає домінуючою у системі духовних цінностей громадян нашої держави, нашої молоді.

Українознавство як система знань про Україну і українство постало в нашій освіті як важливий і незаперечний засіб реалізації національної ідеї, як засіб національного виховання. І той, хто підтримував ідею національного відродження, ідею суверенної і незалежної України, ідею формування української нації, звернувся не лише до вивчення українознавства, але й сприйняв його як незаперечний факт оновлення змістової складової освіти.

З українознавством наша школа живе вже вісім років, відтоді як розпочали співпрацю з Інститутом українознавства, яким керує П.П.Кононенко, вчений, громадський діяч, лауреат Міжнародної премії ім. Гердера. Крок за кроком ми оволодіваємо знаннями, ми вчимося бачити події і світ через призму інтересів українського народу, ми прагнемо бути національно свідомими громадянами, ми намагаємося створити національно зорієнтовану життєдіяльність школи, в основі якої лежить родинний досвід історії в Україні і не в Україні сущого. Якими засобами, якими методами, якими технологіями? Це, перед усім, організацією на українознавчій основі виховного процесу, наповненням українознавчим змістом навчальних предметів, проведення уроків з українознавства. Уроки українознавства дають перш за все усвідомлення приналежності до народу з великою і славною історією, древньою культурою і великою духовною спадщиною.

Ось один із фрагментів уроку з українознавства (9 клас) з проблеми „Шлях творення української нації як цілісності”.

Вчитель (продовження): Українська нація має багатовіковий, багатоаспектний шлях свого творення:рід – плем’я – етнос (народ) – нація.

За визначенням сучасних українських вчених-істориків етнос – це неодержавлений народ, а нація – одержавлений. Давні греки, що мали високорозвинену культуру (духовну, матеріальну, політичну, економічну), називали етносами оточуючі їх народи, що не мали такої розвиненої цивілізації. Простежуючи шлях формування українського етносу в націю, як і інших, ми можемо зазначити, що незалежне формування нації можливе за таких умов:

• наявність національної ідеї;

• боротьба за національні ідеали;

• усвідомлення своєї історичної місії.

Простежимо ці умови. Національна ідея, або державницька ідея. Коли вона з’являється в житті українського люду? (учитель спрямовує думки учнів підказками):

• Княгиня Ольга – правителька (що прийняла християнство) в язичницькій державі. Яке політичне підґрунтя цьому? Як проявляються в такому вчинку великої княгині державницькі інтереси?

• Князь Святослав – у чому ми бачимо державницьку спрямованість його войовничих походів?

• Володимир Великий – яка державницька суть його хрещень “вогнем і мечем”?

• Ярослав Мудрий – підняття національної освіти до вищого рівня. Яке значення це мало для держави Київська Русь?

• Володимир Мономах – правові реформи, педагогіка. Що це дало для правового престижу нашої пра-України?

• Данило Галицький – яку кінцеву мету мала його діяльність в оточенні ворожо настроєної більшості серед його сучасників? Що давало йому наснаги і рішучості в його державницькій політиці?

• Козацька доба – за що боролися козаки в першу чергу? ( За суверенну Україну!)

• Період національного підйому в Україні на межі ХІХ – ХХ століть – який зміст мала боротьба за національні інтереси українців?

• Сьогодні ми маємо незалежну, суверенну державу Україна. Чи потрібна нам тепер національна ідея? Якщо так, в чому мусить полягати її сьогоднішня суть?

Читання тексту:

Щоб вважати себе членом певної нації, мало любити свій народ. Тільки тоді станеш активним громадянином, коли взнаєш і зрозумієш історичну долю народу, його вроджену національну вдачу, здібності, хист. Відчути себе членом певної нації має спромогу той, хто змалку з нацією зрісся і не тільки безпосередньо відчуває, а й щохвилини розуміє свою до неї приналежність. Для такої людини нація – не тільки святощі, не просто сім’я, це обруч з найміцнішого заліза. А вона сама – нерозривна його частка. Для такої людини нація – непорушна крем’яна скеля, а вона лише її зернятко.

А та людина, яка не відчуває й недобачає, що її прив’язує до нації, помалу відривається від національного ґрунту. Величаючи себе патріотом нації, вона не відчуває зв’язку з нею, не помічає пекучих її проблем. Вона вагається: душа її прагне до рідного, а розум, не маючи знання про те рідне, шукає іншої стежки до задоволення душевних потреб.

Така людина двоїться у ставленні до рідного. Душа її почуває, що вона не в рідній хаті, їй хочеться повернутися до рідного . А щоб не було таких національних калік, треба плекати, розвивати в дітях свідомість вартості своєї нації. (За Н.Григор’євим-Нашим)

Довідка: Григор?єв-Наш – активний громадський і політичний діяч, член Центральної Ради, міністр освіти в уряді УНР, пізніше – керівник українського відділення радіостанції “Голос Америки”; справжнє ім’я – Нікіфор Григоріїв.

1. Діалог ”учитель – учні”: А тепер спробуємо дослідити, в чому полягає боротьба за національні ідеали. Взагалі, що таке ідеал? Так, це найкраще. А що найкраще – рабство чи свобода? Колоніальна залежність чи незалежна держава? Таким чином, можна зробити висновок, що національний ідеал лежить в основі національної ідеї, чи не так? А тоді, чи варто боротися за національний ідеал? І якою може бути така боротьба? ( збройна, дипломатична, економічна, духовна тощо).

Ну і, нарешті, усвідомлення своєї історичної місії. Що означає слово “місія”? Кожен народ, нація мають свою місію, визначену їм Творцем. Християнські народи мали стати місіонерами щодо впровадження Слова Божого серед народів язичників. А український народ, яка його місія? Відгадайте загадку.

Колись на землі був рай. Через гріх першої людини Бог позбавив її права перебувати в раю і заховав рай. Де Він його заховав?

Учитель вивішує плакат, на якому записано у транскрипції слово

У, К, Р, А, Й, І, Н, А

• А хіба не так? Хіба не може Україна стати раєм для свого народу? Хіба не має вона можливостей забезпечити своїх дітей усім необхідним для безжурного життя: згадайте її територію, її надра, її простори, талановиту унікальність характеру українця?!

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3 


Інші реферати на тему «Українознавство»: