Сторінка
4

Трансформація відносин власності в Україні: економіко-правові аспекти

Під час реформування об’єктів агропромислового комплексу протягом 2000-2002 р.р. органами внутрішніх справ викрито 2119 злочинів, з яких у 2000 р. – 593, 2001 р. – 731 (+23%), 2002 р. – 795 (+8,7%). Поширились зловживання посадовим становищем та отримання хабарів при розпаюванні землі посадовими особами КСП, селищних рад.

Приватизації стратегічних підприємств властиві такі злочинні прояви, як штучні судові позови від фізичних осіб з метою затягування строків, перегляду результатів конкурсу або взагалі недопущення приватизації привабливих об’єктів («Луганськтепловоз», АвтоЗАЗ); застосування «тіньових» схем приватизації через механізм податкової застави, примусового продажу майна та інше. Яскравим прикладом переходу права власності на стратегічно важливі об’єкти енергетичної галузі за боргові зобов’язання є події навколо ВАТ «Донбасенерго».

Ще одну проблему становить формування фактичного власника контрольних пакетів акцій стратегічних підприємств та підприємств-монополістів. Аналіз стану приватизації та діяльності підприємств енергетичної галузі свідчить про те, що пакетами акцій понад 5% у статутних фондах обласних енергопостачальних компаній володіють 50 суб’єктів господарювання, з яких 30 – не резиденти України, у тому числі 26 офшорних компаній. Ця ситуація призвела до того, що нові власники підприємств енергетичної галузі, не вкладаючи інвестицій в українські підприємства, необхідні для модернізації основних фондів, отримують значні прибутки, штучно завищують кредиторську та дебіторську заборгованості цих підприємств, аргументуючи цим постійні підвищення тарифів на електроенергію та відключення її подачі споживачам, у тому числі і бюджетних установ. Це, у свою чергу, призводить до високої соціальної напруги в регіонах і в цілому в державі.

Приватизація державних підприємств створила ситуацію, коли значна кількість тих, що забезпечують національну та економічну безпеку держави, її обороноздатність і від діяльності яких залежить функціонування промисловості, перетворені у відкриті акціонерні товариства і фактично знаходяться поза межами сфери управління центральних органів виконавчої влади, які відповідають за економічний стан галузей. Внаслідок цього держава фактично втратила контроль над виробництвом переважно базових галузей промисловості та сфер діяльності, крім видобування енергетичних матеріалів. Власність на підприємствах нафтопереробної промисловості, зв’язку, виробництва сировини для алюмінієвої промисловості та інших стратегічних підприємств сконцентрувалася в руках представників приватної сфери, що загрожує національній безпеці України.

Набула поширення практика заволодіння майном підприємств шляхом навмисного доведення їх до банкрутства. Це призводить до незаконного перерозподілу власності, ставить під загрозу реалізацію державної політики у сфері приватизації, завдає значної шкоди бюджету.

Однією з причин зростання зазначених явищ є невизначеність повноважень та неузгодження дій державних органів, на які покладена функція контролю та здійснення оперативного управління майном, а також контролю над поширенням фактів зловживань з боку посадових осіб зазначених органів. Найбільшого розповсюдження набули злочини, передбачені: ст. 367 КК (Зловживання владою, посадовим становищем) – 73,7 %; ст. 365 КК (Перевищення влади, службових повноважень) – 15,7 %; ст. 191 КК (Привласнення, розтрата майна, або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) – 10,5 %.

Проблемним питанням документування злочинної діяльності посадових осіб під час реформування власності на підприємствах, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, залишається проведення документальних ревізій. Чинним законодавством підрозділам, які здійснюють дослідчу перевірку, не надано відповідних повноважень. У зв’язку з цим виникають певні труднощі у проведенні перевірок підприємств із державними частками у статутному фонді та недержавною формою власності, також у вирішенні питань, не пов’язаних з отриманням та використанням бюджетних коштів.

З метою забезпечення захисту державних інтересів під час реформування власності, а одночасно прав акціонерів та інвесторів, пропонується:

1. Внести зміни до постанови Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 60 від 26.05.1998 р. «Про впорядкування діяльності з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів» щодо надання органам внутрішніх справ інформації про ведення реєстрів акціонерів за письмовим запитом до порушення кримінальної справи.

2. Прискорити прийняття нормативних документів, які б регламентували механізм повернення у державну власність протиправно приватизованого майна, визнаного таким рішенням судів.

3. Створити єдиний державний орган, який би здійснював реалізацію конфіскованого, заставленого та іншого примусово вилученого державного майна із застосуванням способів, визначених законами з питань приватизації.

4. Виробити єдину державну політику щодо забезпечення ефективного управління державною часткою в акціонерних товариствах та контролю за фінансовою діяльністю зазначених товариств.

5. Не допускати до участі в приватизації підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, тих нерезидентів (резидентів, у статутних фондах яких частка нерезидентів перевищує 50%), які є конкурентами цих вітчизняних підприємств на світовому ринку, а також тих, які не надають повної інформації про реальних власників таких нерезидентів, особливо, якщо вони є офшорними компаніями.

6. Умови приватизації підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, обов’язково повинні передбачати відповідальність і санкції до покупця у випадку значного скорочення виробництва або зупинення такого підприємства, а також умови, за яких проданий пакет акцій у беззастережному порядку відчужується на користь держави.