Сторінка
9

Проекти основних концептуальних документів та законодавчих актів з питань місцевого та регіонального розвитку

Моніторинг якості підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування забезпечується поєднанням статистичного обліку та звітності, проведенням аналітичних досліджень і аналізів, підготовкою звітів.

Логіка реформування вимагає втілення концептуальних документів у закони. Мінрегіонбуд розробив проект Закону України «Про засади державної регіональної політики».

Необхідність ухвалення Закону прямо випливає із змісту Концепції державної регіональної політики і є необхідною умовою для створення правової основи реалізації нової державної регіональної політики її суб'єктами та ухвалення на основі цього Закону інших необхідних законів та нормативно-правових актів Уряду.

Метою ухвалення Закону є створення законодавчої основи для реалізації нової державної регіональної політики, яка має охоплювати значно ширший спектр питань, ніж просто підтримка регіонального розвитку.

Концепція державної регіональної політики визначила напрями нової політики та загальні вимоги щодо інструментів такої політики.

Реалізація ж нової державної регіональної політики, особливо в частині нового інструментарію її здійснення, потребує додаткового законодавчого забезпечення.

Цей Закон якраз має створити таку базову законодавчу основу для початку реалізації нової політики, а також стати основою для підготовки низки інших законів та нормативно-правових актів Уряду, що випливають із цього Закону.

Закон «Про засади державної регіональної політики» є з одного боку рамковим законом, який є основою для ухвалення інших законів, з іншого боку містить цілий ряд норм прямої дії, які дають змогу значну частину нових інструментів державної регіональної політики почати застосовувати відразу після ухвалення Закону.

Закон складається із 8 розділів та 30 статей.

У першому розділі даються визначення основних термінів, які вживаються у Законі, встановлюються мета, об'єкти та суб'єкти, принципи та пріоритети державної регіональної політики.

У другому розділі визначаються засоби забезпечення державної регіональної політики.

У третьому розділі Закону визначається основний зміст державної регіональної політики, порядок розробки та реалізації державної стратегії регіонального розвитку, регіональних стратегій.

У четвертому та п'ятому розділах Закону регулюються питання створення та діяльності інституцій у сфері регіональної політики, зокрема Національної ради з питань державної регіональної політики рад регіонального розвитку, що діятимуть в регіонах, та агенцій регіонального розвитку.

У шостому розділі Закону визначається статус, порядок формування та діяльності Національного та регіональних фондів регіонального розвитку, визначаються джерела надходжень до цих фондів.

Сьомий розділ Закону встановлює загальні підходи до моніторингу здійснення державної регіональної політики і є визначальним для формування відповідної нормативно-правової бази такого моніторингу, у тому числі для оцінки діяльності керівників органів виконавчої влади.

Восьмий розділ - прикінцеві та перехідні положення, встановлює порядок набрання чинності цим Законом та визначає доручення Кабінетові Міністрів України на розробку необхідних нормативно-правових актів, що випливають із змісту цього Закону.

В Україні не існує базового закону у сфері державної регіональної політики. В окремих сегментах цієї широкої сфери правового поля діє низка законів України, зокрема:

Закон «Про стимулювання розвитку регіонів» №2856-ІV від 08.09.2005;

Закон «Про державні цільові програми» №1621-IV від 18.03.2004;

Закон «Про генеральну схему планування території України» №3059-III від 07.02.2002.

Окремі норми Бюджетного, Земельного кодексів, податкових та інших законів після ухвалення цього Закону потребуватимуть певних уточнень та змін, для чого і передбачено приписи, які містяться у розділі восьмому законопроекту.

Після ухвалення Закону з наступного бюджетного року передбачено створення системи фондів регіонального розвитку, яка складається з Національного фонду регіонального розвитку та 27 фондів розвитку регіонів (у кожному регіоні).

Створення фондів не потребує нових витрат з Державного бюджету – відбудеться лише зміна механізму державного фінансування програм та проектів у сфері державної регіональної політики.

За рахунок коштів фондів регіонального розвитку будуть фінансуватися, відповідно до Закону, довгострокові регіональні програми та проекти, що відповідають пріоритетам державної регіональної політики. Це дозволить, з одного боку, сконцентрувати необхідні ресурси на пріоритетних напрямках регіонального розвитку, а з іншого боку, забезпечити цільове, ефективне та багатократне (через фінансування шляхом надання кредитів) їх використання.

Фінансування конкретних соціально-економічних проектів суттєво вплине на підвищення економічної спроможності регіонів і, як наслідок, призведе до нарощування доходної бази Державного та місцевих бюджетів. Розрахувати фінансовий ефект на цей час не видається можливим.

З наступного бюджетного року цим Законом передбачено створення мережі агенцій регіонального розвитку (по одній у кожному з регіонів) на засадах партнерства між державним та недержавним секторами. Одним з джерел формування коштів та майна агенцій, відповідно до Закону, можуть бути дотації та субсидії з державного та місцевих бюджетів.

Безпосередній вплив діяльності фондів та агенцій регіонального розвитку на доходну частину Державного та місцевих бюджетів відсутній. Однак слід зауважити, що статутна діяльність фондів та агенцій матиме суттєвий позитивний вплив на ріст доходів бюджетів усіх рівнів, зокрема через:

розвиток інфраструктури регіону, підвищення інвестиційної привабливості, покращення умов для розвитку підприємництва;