Сторінка
1

Підвищення ефективності житлово-комунального господарства України

Житлово-комунальне господарство, де працює близько 1 млн. чоловік і зосереджено 25 відсотків основних засобів, задіяних в економіці держави, значною мірою визначає умови життя населення, розвитку регіонів і рівень функціонування господарства України в цілому.

Аналіз фінансових і технічних показників підприємств засвідчує кризовий стан галузі. Постійно зростає дебіторська і кредиторська заборгованості, які вже перевищують річний обсяг реалізації житлово-комунальних послуг.

Збільшується збитки підприємств. За перше півріччя поточного року вони складають 350 млн. грн. Понад 60 відсотків основних фондів у галузі амортизовано, кожен третій будинок потребує капітального ремонту, а третина мереж тепло-, водопостачання та водовідведення знаходиться в аварійному стані. Використання енергоресурсів в 2-2,5 рази вище ніж в країнах Європи, а їх частка у собівартості послуг складає до 50 відсотків і більше.

Зниження рівня і якості послуг, високі питомі витрати матеріальних і енергетичних ресурсів, зведення реформування галузі тільки до підвищення тарифів викликає обгрунтоване незадоволення населення і відповідно стурбованість Президента України Л.Д. Кучми і Уряду.

Ситуація, що склалася, зумовлена відсутністю комплексного підходу до запровадження ринкових відносин в житлово-комунальному господарстві, недосконалістю нормативно-правової бази, непослідовністю у прийнятті рішень та неналежною увагою окремих керівників міст і регіонів до цієї справи.

Виходячи з необхідності прийняття термінових заходів щодо перетворення житлово-комунального господарства в якісно нову ефективно працюючу галузь та з метою формування і реалізації державної політики у цій сфері Указом Президента створено Державний комітет України з питань житлово-комунального господарства. Ми розуміємо всю відповідальність, яка покладається на новостворений Комітет.

На виконання Указів Президента України, рішень Уряду Комітетом разом з державними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування визначені основні завдання підвищення ефективності роботи житлово-комунального господарства, які розглянуті і схвалені рішенням першої колегії в липні поточного року.

Основними напрямами роботи є :

По-перше:

· Створення чітко визначеної законодавчо-інституційної бази у сфері житлово-комунального господарства:

До 2005 року треба підготувати понад 170 нормативно-правових актів, з них 26 законопроектів, 33 постанови Уряду. За цей короткий період Комітетом вже розроблено нову редакцію проекту Житлового кодексу, відсутність якого стримує прийняття цілої низки нормативно-правових актів, передбачених для формування інституту власника житла, запровадження ринкових відносин у сфері утримання житла і прибудинкових територій, контролю за його технічним станом та дотриманням договірних показників якості та обсягу послуг. Розпочато розробку проектів Законів: “Про теплопостачання населених пунктів України”, “Про благоустрій”, “Про міський електротранспорт”.

Підготовлено та подано на узгодження до центральних органів виконавчої влади пакет проектів змін і доповнень до чинних законів, які стосуються реструктуризації кредиторської і дебіторської заборгованості; компенсації втрат доходів підприємств за умови, що тарифи на послуги є нижчими ніж витрати на їх виробництво; запровадження “касового” методу для підприємств водопровідно-каналізаційного господарства; упорядкування надання пільг в оплаті житлово-комунальних послуг; державної підтримки у фінансуванні будівництва і реконструкції об’єктів галузі та інших питань.

Другим напрямом реформування галузі є впровадження ринкових відносин між суб’єктами господарювання у цій сфері, а саме:

Удосконалення системи управління галуззю, залучення підприємств різних форм власності для надання житлово-комунальних послуг, запровадження договірних відносин між власниками комунального майна, експлуатуючими організаціями, споживачами послуг.

Є позитивний досвід діяльності служби замовника по утриманню житла та надання комунальних послуг (м. Краматорськ), запровадження договірних відносин між органами міської влади та комунальними підприємствами (м.м. Луцьк, Хмельницький), створення єдиної системи комунальних платежів та на її базі довідкової служби (м. Кривий Ріг), створення громадської асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (м. Дніпропетровськ).

Здійснюється демонстраційний проект реформування структури управління водопровідно-каналізаційного господарства Донецької області шляхом створення регіональної компанії. Планується розглянути його на Всеукраїнській нараді у м. Донецьку у листопаді поточного року.

Ми також плануємо на підставі пропозицій Уряду Криму, керівництва Донецької, Луганської, Одеської областей та ряду інших регіонів України за підтримки Верховної Ради і Уряду здійснити експериментальні проекти комплексного реформування житлово-комунального господарства у спільно визначених містах і селищах.

Третій напрямок є забезпечення беззбиткового функціонування підприємств галузі при скороченні питомих витрат матеріальних і енергетичних ресурсів і впровадженні прозорої системи встановлення тарифів на комунальні послуги.

Ми повинні у 2002-2003 роках стабілізувати ситуацію у галузі та підготувати основу для фінансового оздоровлення підприємств.

Неприпустимо, що більшість підприємств галузі є збитковими. Однак, просте збільшення тарифів не вирішує проблеми, оскільки при цьому збільшується база для оподаткування, обсяги пільг і субсидій і зменшується рівень збору платежів.

Тому необхідно прискорити впровадження нових порядків формування тарифів на комунальні послуги, заснованих на міжнародних стандартах бухгалтерського обліку, приведення їх у відповідність до нормативно обгрунтованих витрат операційної і фінансової діяльності підприємств. Вже впроваджується на підприємствах Порядок формування тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, погоджений Мінекономіки, Мінфіном, Антимонопольним комітетом та зареєстрований Мін”юстом. На виході Порядок формування тарифів для підприємств теплопостачання.

Розробляється модель фінансової стратегії утримання та розвитку житлово-комунального господарства з визначенням необхідних обсягів фінансування та їх джерел.

Першочергово треба вирішити питання зменшення собівартості послуг, податкового навантаження на комунальні підприємства, стабілізації цін на енергоносії, надання змоги підприємствам повністю використовувати заощаджені за рахунок скорочення витрат на енергоресурси кошти для розвитку підприємств тощо.