Сторінка
1

Проблеми житлово-комунального господарства

Цей простий малюнок показує зв'язок проблем, які є у житлово-комунальному господарстві. Для того, щоб надати населенню якісні послуги треба мати технічний стан житлово-комунального господарства, який здатен надати такі послуги, а для того, щоб технічний стан був у належному для цього стані треба мати фінансові ресурси, які дають можливість тримати основні фонди підприємств відповідно для цих вимог.

Для того, щоб мати такий фінансовий стан треба мати доходи підприємств від операційної діяльності, які покривають витрати та дають можливість підтримувати у належному стані основні фонди.

Для цього треба або мати тарифи для населення, які покривають витрати і забезпечують рентабельність надання послуг, або дотувати різницю між тарифами і собівартістю з місцевих бюджетів відповідно до Закону про житлово-комунальні послуги.

Крім того, треба, щоб населення сплачувало за житлово-комунальні послуги нараховані суми, але в зв’язку з низкою якістю послуг населення не бажає їх оплачувати в повному обсязі.

Таким чином, коло замикається. Стає питання: чи в змозі житлово-комунальне господарство сьогодні надати послуги нормативної якості населенню, яке в свою чергу буде мати підстави для повної оплати цих послуг?

Що таке сьогодні житлово-комунальне господарство України? Це не тільки ЖЕКи, як уявляє собі переважна більшість населення країни.

У житлово-комунальному господарстві нині функціонує близько 5 тис. підприємств і організацій, експлуатується майже 25 відсотків основних засобів, задіяних в економіці держави, зайнято 5 відсотків працездатного населення.

Сьогодні житловий фонд України всіх видів власності складає близько 10,4 млн. будинків загальною площею понад 1 млрд.кв.м. Централізованим водопостачанням забезпечено населення всіх міст країни та 86 відсотків селищ міського типу (тобто понад 70% населення України), централізованими системами каналізації - 95 відсотків міст і більше половини селищ міського типу. Близько 80% теплової енергії, що виробляється підприємствами комунальної енергетики (а це 72 млн. Гкал), відпускається населенню та об’єктам бюджетної сфери.

В 53 містах України функціонує міський електротранспорт. Протяжність вулично-дорожньої мережі досягла майже 80 тис.км, на утриманні міських управлінь житлово-комунального господарства знаходиться понад 3700 мостів та шляхопроводів.

Проте, на даний час у своїй більшості підприємства галузі працюють фактично за рахунок тих ресурсних можливостей, що були накопичені до початку 90-х років.

Відсутність інвестицій в галузь та обігових коштів підприємств призвели до значного погіршення технічного стану основних фондів, підвищення аварійності об’єктів житлово-комунального господарства, збільшення питомих витрат та непродуктивних витрат матеріальних та енергетичних ресурсів, що негативно впливає на рівень, вартість та якість комунальних послуг.

Перша проблема - технічний стан.

У житловому фонді кожен третій будинок потребує капітального або поточного ремонту, більше 10 тис. ліфтів відпрацювали 25 років і потребують заміни чи модернізації;

на підприємствах комунальної теплоенергетики більше 20 % котлів експлуатується понад 20 років, а 38 % котлів є застарілі та малоефективні з ККД менше 82 %. Майже 7,5 тис. км теплових мереж (або 32%) та більше 1760 теплових пунктів (або 29,2 %) перебувають у ветхому та аварійному стані;

у водопровідно-каналізаційному господарстві четверта частина водопровідних очисних споруд і кожна п’ята насосна станція (у вартісному виразі) відпрацювали нормативний термін амортизації. Фактично амортизовано половину насосних агрегатів, з яких 40 відсотків потребує заміни, 27,8 тис. км або 30 % водопровідних та 9,3 тис. км або 27 % каналізаційних мереж знаходяться в аварійному стані;

у сфері благоустрою та комунального обслуговування 48% сміттєзвалищ вичерпали свій ресурс і не відповідають санітарним нормам, а майже 90 відсотків не відповідають нормам екологічної безпеки, збільшується кількість несанкціонованих сміттєзвалищ. Зношеність парку сміттєвозів становить близько 75 відсотків;

52% загальної протяжності вулично-дорожньої мережі населених пунктів має значні дефекти, що загрожують безпеці руху;

28% мостів та шляхопроводів не відповідають чинним нормативам за вантажопідйомністю або габаритами, а 13% потребують капітального ремонту або реконструкції;

тільки 37 % зелених насаджень охоплені доглядом;

лише 37% світлоточок в населених пунктах є енергозберігаючими.

Території більшості кладовищ не охороняються, лише на кожному дев’ятому є водопровід, а на кожному десятому – освітлення;

на міському електротранспорті понад 70 відсотків наявного парку трамваїв та тролейбусів відпрацювало нормативний термін експлуатації і підлягають списанню. Понад 30 % трамвайних колій, контактної та кабельної мереж потребують заміни;

площа природного та техногенного підтоплення міських територій України становить близько 11% від загальної площі міської території.

Які наслідки такого технічного стану?

За шість років витоки в системах водопостачання збільшились у 1,5 рази і в деяких містах перевищують 60 відсотків від піднятої води, в середньому за останні роки приріст аварійних мереж водопостачання складає 3500 км, щорічно, подібна картина в теплопостачанні та водовідведенні.

Витрати енергоносіїв на виробництво одиниці послуги значно перевищують витрати в країнах Європи.

Аварійність мереж в системах водо- та теплопостачання збільшилась порівняно з 90-ми роками минулого століття у багато разів.

Друга проблема - фінансовий стан.

Фінансовий стан підприємств галузі критичний: дебіторська заборгованість становить 8,7 млрд. грн., у т.ч. борг населення – 7,5 млрд. грн. Кредиторська заборгованість – 8,6 млрд. грн., у тому числі борг за природний газ 2,2 млрд. грн., за електроенергію – 2,1 млрд. грн.

Середньомісячна заробітна плата працівників галузі зросла на 21% і складає 403 грн., що на 11% менше, ніж середня заробітна плата у галузях економіки України. Станом на 1 січня 2006 року сума невиплаченої заробітної плати складала 87,3 млн. грн.

Рівень покриття тарифами витрат операційної діяльності в різних областях показано на слайді (на прикладі водопровідного господарства).