Сторінка
1

Основні підходи до розв'язання проблем муніципального розвитку

Нині в Україні існує такі основні підходи до розв'язання назрілих проблем муніципального і регіонального розвитку. Різниця в них зумовлена соціально-політичними інтересами різних груп населення, і неоднаковими підходами фінансово-політичних об'єднань до розв'язання питань про землю, комунальне майно, місцеву демократію тощо.

Позиція Президента України полягає в тому, що Україна започатковує політику в сфері муніципального і регіонального розвитку, засновану на європейських цінностях, засадах демократії та національної єдності, орієнтована на підвищення економічних та соціальних стандартів життя для кожного громадянина. На державному рівні визначено, що громади та створені ними структури управління повинні нести повну відповідальність за стан справ на місцях. На рівні регіону це було позначено як принцип “відповідальної регіоналізації”. Першочерговим завданням Президент вважає пошук раціонального балансу між децентралізацією управління і єдиновладдям.

Позиція, до якої схиляється Прем'єр-міністр України полягає в тому, що слід запровадити передусім регіональне самоврядування, ліквідувавши районні та обласні державні адміністрації та утворивши натомість виконавчі комітети районних і обласних рад.

По суті, на аналогічних позиціях стоїть Голова Верховної Ради О.О.Мороз.

Інший підхід до подальшого розвитку місцевого самоврядування має частина членів Асоціації міст України та громад. Вони схиляються до думки про необхідність посилення, насамперед, фінансової та економічної самостійності органів місцевого самоврядування. Це вимагає внесення відповідних змін до Бюджетного кодексу України, Податкового законодавства тощо. Ряд експертів Асоціації міст України та громад відстоює так зване “районне самоврядування”. Воно полягає в тому, щоб перенести основний обсяг повноважень, фінансування та відповідальності на рівень територіальних громад, межі яких співпадають здебільшого з межами нині існуючих районів та міст обласного значення. Ця позиція була відображена у Звернені до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України учасників ІІ Українського муніципального форуму стосовно шляхів зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування.

На сьогоднішній день в Україні не бракує і концепцій та програм виведення місцевого самоврядування із досить важкого стану. В основі своїй заходи, які містяться в них, співпадають. Йдеться про необхідність:

- опрацювати концептуальні засади, визначити пріоритетні напрями проведення змін, спрямованих на децентралізацію державного управління та зміцнення місцевого самоврядування у контексті принципів Європейської хартії місцевого самоврядування (Концепція реформування публічної адміністрації);

- розробити та розглянути проекти законодавчих актів, спрямованих на реалізацію принципів децентралізації державного управління, субсидіарності, гарантованості прав територіальних громад, партнерство органів державної влади та органів місцевого самоврядування на розвиток ефективного місцевого самоврядування на засадах народовладдя, наближення влади до людини;

- регулярно проводити заходи просвітницького, інформаційного та роз'яснювального характеру щодо необхідності здійснення в Україні децентралізації державного управління та розвитку ефективного місцевого самоврядування.

Звертаючись до Верховної Ради України, представники органів місцевого самоврядування та активісти муніципального руху, вчені та експерти наголошують, що першочерговими завданнями законодавчого органу країни є:

доопрацювати проект закону України про внесення змін до Конституції України щодо удосконалення системи місцевого самоврядування (р.н. 3207-1);

вдосконалити законодавче регулювання місцевих виборів;

розглянути та прийняти законодавчі акти щодо проведення в Україні реформ, спрямованих на розвиток ефективного місцевого самоврядування та запровадження раціональної системи державного управління. Зокрема, в проекті Угоди про створення коаліції демократичних сил у Верховній Раді України V скликання, яка так і не відбулася, називаються такі закони: “Про територіальний устрій України”, “Про місцеві державні адміністрації” (нова редакція), “Про місцеве самоврядування громади”, “Про місцеве самоврядування району”, “Про місцеве самоврядування області”, “Про службу в органах місцевого самоврядування” (нова редакція), “Про місцеві податки та збори”, а також про внесення змін до Бюджетного кодексу України.

Частина фахівців підкреслює, що закони треба приймати комплексно, а це, в свою чергу, приводить нас до висновку про доцільність створення Муніципального кодексу України. До речі, ця позиція знайшла відображення у рекомендації 102 (2001) щодо місцевої та регіональної демократії в Україні Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи від 13 листопада 2001 року, в якій Україні пропонувалося якомога швидше розробити та прийняти Муніципальний кодекс на основі Європейської хартії місцевого самоврядування.

Муніципальна громадськість звернулася до Президента України з проханням провести засідання Національної ради з питань державного управління та місцевого самоврядування з метою обговорення основних напрямів, стратегії та шляхів реформування публічної адміністрації, процесів децентралізації державного управління, розвитку ефективного місцевого самоврядування та подальшого впровадження форм безпосередньої демократії.

Звертаючись до Кабінету Міністрів вчені та експерти вважають, що він міг би зосередитись на розробці підходів щодо запровадження ефективних механізмів реалізації бюджетної та податкової політики, соціальних стандартів як основи для визначення розміру фінансового нормативу бюджетної забезпеченості за кожним видом видатків місцевих бюджетів та розгляді питання про збільшення обсягів трансфертів вирівнювання місцевим бюджетам для забезпечення виплат заробітної плати працівникам бюджетної сфери та здійснення інших соціальних видатків.