Сторінка
1

Проблеми вдосконалення практики стягнення місцевих податків і зборів на прикладі м. Ірпеня

Новий етап застосування місцевих податків і зборів розпочався в Україні після проголошення нею незалежності.

У Законі "Про місцеві Ради, місцеве та регіональне самоврядування" передбачено право місцевих Рад запроваджувати на своїй території місцеві податки і збори. Практика їх запровадження протягом 1991-1993 рр. була пов'язана з правовими конфліктами між органами самоврядування і прокуратури, викликаними неврегульованістю цього питання на законодавчому рівні. Стара нормативна база не відповідала новим реаліям.

Спроба вирішення місцевого оподаткування була запроваджена у Декреті Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і збори" від 20 травня 1993 року, за яким було встановлено 17 видів місцевих податків і зборів.

Протягом 1993-1997 років законодавство про місцеві податки і збори на державному рівні неодноразово змінювалось та доповнювалось, в результаті чого місцевими органами влади вносились відповідні зміни та доповнення, а це призводило до того, що постійно виникали певні незручності та суперечності в регулюванні відносин у сфері оподаткування. В свою чергу, платники податків повинні були пристосовуватись до певних умов обчислення і сплати податків.

Часті зміни і доповнення законодавства про місцеві податки викликали в платників нарікання до місцевої влади. Так, протягом 1993-1997 років на території Ірпінського регіону міською Радою 4 рази приймалися і вносилися зміни до переліку місцевих податків і зборів.

З початку запровадження Закону місцева рада дуже обережно підходила до його впровадження в дію, і хоча формально було встановлено 9 видів місцевих податків і зборів реально не була підготовлена, так би мовити, правова база, не були розроблені окремі положення, а ті , які були розроблені несвоєчасно доведені до платників, в результаті чого надходження до бюджету були незначні.

Під тиском директорського корпусу міста в 1995 році була значно скорочена база місцевих податків і зборів (їх залишилось тільки 4 види).

І лише з травня 1996 року, після проведення роз'яснювальної роботи серед платників податків, депутатського корпусу, на сесії міської Ради із 16 видів місцевих податків і зборів, згідно чинного законодавства були запроваджені 10, ті, які характерні для нашого регіону:

• комунальний податок;

• податок з реклами;

• готельний збір;

• збір за парковку автотранспорту;

• ринковий збір;

• збір за видачу ордера на квартиру;

• курортний збір;

• збір за право використання місцевої символіки;

• збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі;

• збір за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпро­дажу

лотерей.

Практика застосування місцевих податків та зборів як в цілому в Україні, так і в місті Ірпені засвідчує, що їх впровадження поки що вкрай неефективне і вони своїх функцій не виконують. Так, в 1994 році планувалось отримати від місцевих податків і зборів 2% доходів консолідованого державного бюджету, фактична доля їх склала 0,2%, в 1995 році — 0,55% консолідованого бюджету, в 1996 році їх доля складає 0,95%, а в 1997 році — біля 2% консолідованого бюджету.

З початку дії законодавства "Про місцеві податки і збори" до міського бюджету надійшло 1448 тис. гривень, в тому числі:

• 1993 рік - 2,1 тис.грн.

• 1994 рік - 137,2 тис.грн.

• 1995 рік - 174,5 тис.грн.

• 1996 рік - 518,2 тис.грн.

• 1997 рік - 445,2 тис.грн.

• I квартал 1998 року - 170,8 тис.грн. при запланованих прогнозних показниках в сумі 130,0 тис.грн.

Питома вага їх в доходній частині міського бюджету відповідно складає:

• 1994 рік - 0,01%;

• 1995 рік - 0,8%;

• 1996 рік - 2,6%;

• 1997 рік - 2,4%.

Прогноз на 1998 рік - 4,7%.

Аналіз показав, що найбільшу питому вагу надходжень до бюд­жету складають кошти комунального податку — 76% та ринкового збору —19%.

Що стосується проблеми впровадження та практики стягнення місцевих податків і зборів на території Ірпінської міської ради, то слід відмітити, що у адміністративному підпорядкуванні міської ради знаходяться селища міського типу Буча, Ворзель, Гостомель та Коцюбинське.

Незважаючи на те, що відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 року селищним радам надано право самостійно встановлювати місцеві податки і збори в розмірах визначених Законом.

Специфіка інфраструктури регіону зумовлює місцеві органи влади встановлювати єдині види, ставки, пільги в місцевому оподатку­ванні.

А це не дає універсальної можливості використання податків в адміністративно-територіальних утвореннях. Практика стягнення та зарахування місцевих податків показує, що вони надходять до міського бюджету, а потім перерозподіляються регулюючими нормативами до бюджетів територіальних громад.

В загальній сумі перерозподілу доходної частини міського бюджету, місцевих податків і зборів в селищних бюджетах взагалі не просліджується.

Вдосконаленню також підлягає визначення та облік платників самими місцевими радами.

* Практично в органах місцевого самоврядування немає підрозділу, який би займався механізмом впровадження місцевих податків.

* Однією з проблем вдосконалення практики запровадження і стягнення місцевих податків і зборів є оновлення правової бази, яка регламентує місцеві податки і збори в Україні, зокрема, це стосується Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 року "Про місцеві податки і збори".

На жаль, не вирішує проблеми і новий проект Закону "Про місцеві податки і збори", який пропонує відокремлення податків від зборів, зміни деяких об'єктів оподаткування та відміну деяких податків і зборів.