Сторінка
4

Запровадження нової системи публічного менеджменту в місцевому самоврядуванні

Зміни у державному управлінні впливають, звичайно, не тільки на вищих посадових осіб, але також і на працівників кожного організаційного рівня. У цій новій ситуації представники органів місцевого самоврядування повинні:

§ Бути готовими брати на себе більше відповідальності та робити певні роботи більш самостійно;

§ Працювати більш ефективно, виконуючи більший об`єм роботи;

§ Діяти методом, орієнтованим на громадян;

§ Бути адаптативними і реагувати відповідним чином на зміни у середовищі.

Отже, службовцям органів місцевого самоврядування бажано мати наступні якості:

• Професійні навички: технічні, а також ділові знання та досвід;
• Соціальні навички: комунікаційні навички, здатність працювати в команді;
• Особисті якості: здатність постійно навчатися, гнучкість, мобільність;
• Методологічна оцінка: комплексне та логічне мислення.

1.2. Публічний менеджмент на місцевому рівні (проф. Пол Майер)

1.2.1. Стратегічні цілі публічного менеджменту

Професійний публічний менеджмент є передумовою для функціонування місцевої влади в демократичній державі. Відтак, стають важливими підходи ефективного публічного менеджменту, націлені на громадян. Система публічного менеджменту, як ми розуміємо її сьогодні, повинна забезпечувати надання ефективних, орієнтованих на громадян соціальних послуг за прозорими механізмами і конкурентоспроможними вартістю та цінами. Відповідно до цієї концепції, громадянин вважається клієнтом, який “купує” потрібні та запропоновані послуги. Школи, лікарні, комунікаційні мережі, громадський транспорт – всі ці послуги можуть управлятися у такий спосіб. Але, що ми можемо сказати про такі інституції по наданню державних послуг як міліцейські відділення, податкові органи та тюрми? Хто є споживачем, який потребує державних послуг? В той час, коли міліцейські відділення можуть розглядатися як забезпечувачі безпеки громадян, щодо податкової служби люди можуть думати, що вона не є абсолютно необхідною для них особисто. Але, як може держава діяти без належного фінансування державних витрат, які звичайно є необхідними для всього суспільства?

Новий підхід у публічному менеджменті складається з бачення, яке добре знайоме приватним підприємствам і яке запроваджується у державне управління. Головними відмінностями між традиційною концепцією державного управління та сучасною концепцією публічного менеджменту є:

§ орієнтованість на громадян або споживачів (які потреби мають громадяни або споживачі, і як вони хотіли б задовольнити їх через специфічні державні послуги);

§ формулювання поточних завдань щодо надання державних послуг, їх ціни та вартості;

§ ринково орієнтовані організаційні структури і ринково орієнтовані процедури;

§ прозорість щодо витрат та доходів;

§ адекватні форми управління якістю та контролю якості;

§ Добре врядування, маючи на увазі чіткий розподіл повноважень, дієві системи перевірки та дієві, об’єктивні критерії контролю;

§ використання сучасних засобів загального управління, стратегічного планування, управління людськими ресурсами, маркетингу та фінансування, адаптованих до специфічних потреб державного управління, але базованих на управлінському досвіді приватних підприємств.

Зміна традиційного підходу державного управління – особливо в тих країнах, які мають відносно невеликий досвід демократичного управління – є головним завданням всіх фахівців та інституцій, які мають до цього відношення. Головні зусилля, таким чином, мають бути спрямовані на зміну ставлення державних службовців вищого рангу, які мають стати “публічними виконавцями”, що служать представникам громади, і які повинні сприймати державну службу саме як службу, а не просто як виконання, “функціонерство”, для якого громадяни є різновидом “фактору занепокоєння”.

1.2.1 Вплив на місцеві органи влади

Ця нова концепція Публічного менеджменту особливо легко запроваджується на рівні місцевих органів влади через те, що вони у своїй діяльності більше наближені до населення та окремих громадян, ніж центральні органи влади.

Яка мета Публічного менеджменту? Головною його метою, поза всяким сумнівом, є краще управління, і саме шляхом кращого досягнення цієї мети місцеві органи влади мають служити своїм споживачам (громадянам). Для цього існує багато аргументів:

§ Органи влади мають служити громадянам (а не навпаки);

§ Переконання населення (і, відповідно, платників податків) у тому, що їх місцеві органи влади добре виконують свої обов’язки і є ефективними, буде створювати позитивний імідж “своєї” адміністрації, воно почне співвідносити себе (хоча б частково) зі своєю територіальною громадою, і це обов’язково буде сприяти створенню того, що ми можемо назвати “демократичним духом”;

§ Демократія базується на добре керованих, ефективних місцевих органах влади, які, залежно від рівня децентралізації в даній країні, забезпечують потрібні громадянам послуги високої і незмінної якості за помірними (прийнятними) цінами. Перевага демократичних держав над диктатурою або тоталітарним режимом, серед іншого, також призводить до ефективного надання послуг громадянам;

§ Ефективний Публічний менеджмент здійснює соціальну справедливість шляхом розподілу суспільних благ за чіткими та прозорими критеріями – як за допомогою ринкових механізмів, так (або) через соціальну адаптацію тих, хто не може (поки що) дозволити собі платити повну ринкову ціну за життєві блага та послуги, що надаються місцевими органами влади (в тому числі, шкільну освіту, медичні послуги тощо);

§ Ефективний Публічний менеджмент зазвичай створює позитивний імідж серед місцевого населення та допомагає стабілізувати демократію;

§ Ефективний Публічний менеджмент все частіше стає критерієм того, що ми називаємо “позиційним маркетингом”. Таким чином, це стає вирішальним, коли компанія вибирає місце для розміщення свого головного офісу та (або) виробничих площ. Іноземні інвестори регулярно оцінюють країни та їх розміщення за “м’якими” та “жорсткими” факторами. “Жорсткими” факторами є, наприклад, населення, ВВП, темпи економічного зростання, податки, енергетичні ресурси тощо. “М’які” фактори стосуються таких речей як освітня інфраструктура, охорона здоров’я, інфраструктура розваг і відпочинку, політична стабільність та ефективність правління;

§ Ефективний Публічний менеджмент є основним проявом того, що називається “Добре врядування” в демократії. З досвіду багатьох країн, де корупція та неефективність складають серйозні перепони соціально-економічному розвитку, ми знаємо, що населення там не достатньо (або взагалі) не довіряє своєму уряду. Такі проблеми, як нелегальна еміграція, “виток капіталу” та політична нестабільність виникають з цієї недовіри та мають значний вплив на закордонні інвестиції і, відповідно, на соціально-економічний розвиток нації.