Сторінка
9

Запровадження нової системи публічного менеджменту в місцевому самоврядуванні

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:

- управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад;

- встановлення порядку та здійснення контролю за використанням прибутків підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад;

- заслуховування звітів про роботу керівників підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад;

- підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо порядку та умов відчуження комунального майна, проектів місцевих програм приватизації та переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; організація виконання цих програм; підготовки і внесення на розгляд ради пропозицій щодо визначення сфер господарської діяльності та переліку об'єктів, які можуть надаватися у концесію, подання раді письмових звітів про хід та результати відчуження комунального майна.

Виконавчі органи місцевого самоврядування затверджують статути комунальних підприємств, організацій та установ. Відповідно до закону вони регулюють ціни та тарифи на продукцію та послуги створених підприємств, делегують своїх представників до спостережних рад.

Територіальні громади можуть мати спільну власність – об’єднувати на договірних засадах на праві спільної власності об’єкти права комунальної власності, а також кошти місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій.

При цьому в структурі об’єктів права спільної власності можна виділити:

а) об’єкти, що задовольняють спільні потреби територіальних громад і перебувають в управлінні районних та обласних рад без визначення часток територіальних громад (спільна сумісна власність);

б) об’єкти права комунальної власності, а також кошти місцевих бюджетів, які за рішенням двох або кількох територіальних громад, відповідних органів місцевого самоврядування об’єднуються на договірних засадах для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій з визначенням часток територіальних громад (спільна часткова власність).

Управління об’єктами права спільної сумісної власності територіальних громад здійснюють від імені територіальних громад сіл, селищ, міст районні обласні ради (на практиці це повноваження делегується районним, обласним державним адміністраціям).

Для управління об’єктами права спільної часткової власності сільськими, селищними, міськими радами можуть бути створені відповідні органи управління.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб’єктів. Об’єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб’єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” (ст. 60) закріплює важливе правило, згідно з яким всі майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об'єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню. Це положення також є важливою гарантією права комунальної власності.

[1] Naschold Frieder/Bogumil, Jörg: Modernisierung des Staates – New Public Management und Verwaltungsreform, Leske+Budrich, Opladen 1998, p. 77.

[2] Osborne, David/Gaebler, Ted: Reinventing Government – How the Entrepreneurial Spirits is transforming the Public Sector. Addison-Wasley Publishing, Reading (Mass.) 1993, p. 15.

[3] Commission of the European Communities: European Governance – A White paper, Brussels 25.07.2001

[4] Bovaird, Tony/Löffler, Elke/Parrado Diez, Salvador (Hrsg.): Developing Local Governance Networks in Europe – Local Governance in Europe, Band 1, Nomos, Baden-Baden 2002, p. 12.