Сторінка
1

Демократія участі громадян у прийнятті управлінських рішень на місцевому рівні

Сьогодні у всьому світі одним з головних питань самоврядування стає наближення управління безпосередньо до кожної людини. Тобто забезпечення переходу від стосунків за принципом «керівник - громадянин» до системи «постачальник послуг - клієнт».

Рада Європи – головний арбітр європейського співтовариства з питань захисту прав та свобод людини вважає, що такий перехід та реальна демократія неможливі без вільного доступу населення до питань стосовно функціонування системи місцевого самоврядування та знання своїх прав та можливостей щодо участі у цьому процесі. Таким чином, держави-члени повинні підтримувати та розвивати ефективні, прозорі та відповідальні демократичні інститути, які відповідають потребам та очікуванням всіх

Це спонукає в свою чергу до ґрунтовного вдосконалення систем управління, докорінного змінення менталітету громадян, ефективного впровадження інструментів партисипативної демократії. Потрібен перехід громадян від відчуття підлеглості та керованості до розуміння себе активними учасниками та рушійною силою місцевих процесів.

Загальноєвропейською тенденцією, націленою на вирішення цього питання, є перехід на місцевому і регіональному рівні від системи управління громадами до системи «доброго і належного» врядування (good governance) та ефективного надання якісних послуг.

Система доброго врядування передбачає реалізацію в управління наступних принципів: прозорості, нетерпимості до корупції, громадську співучасть, передбачуваність, професіоналізм та підзвітність.

З метою забезпечення ефективної реалізації зазначених принципів та відповідаючи на заклик Третього Самміту глав держав та урядів країн-членів Ради Європи ще 2005 року у Варшаві європейські міністри, відповідальні за місцеве та регіональне управління, та Конгрес місцевих і регіональних влад Ради Європи погодили Стратегію ефективного та інноваційного управління. Вона й нині залишається чинною.

Стратегія має три основні завдання:

1. Громадяни – в центрі всіх демократичних інститутів та процесів;

2. Органи місцевої влади постійно покращують управління за 12-ма принципами, викладеними нижче;

3. Держави та регіональні влади створюють та підтримують інституційні передумови для покращення управління на місцевому рівні на основі діяльності відповідно до Європейської Хартії місцевого самоврядування та інших європейських стандартів.

Враховуючи напрацювання Організації з питань економічної співпраці та розвитку, ООН та Світового Банку, а також досвід Ради Європи у сфері демократії, прав людини та верховенства права, Стратегія пропонує 12 принципів ефективного демократичного управління.

1) Чесне проведення виборів, репрезентативність та участь ;

2) Відповідність вимогам та очікуванням громадян;

3) Ефективність та результативність;

4) Відкритість та прозорість;

5) Верховенство права;

6) Етична поведінка;

7) Компетентність та потенціал;

8) Інноваційність та відкритість до змін;

9) Сталий розвиток та спрямованість на тривалі результати;

10) Раціональне управління фінансами;

11) Права людини, культурна багатогранність та соціальна взаємодія;

12) Відповідальність.

Як критерії оцінки структур і процесів управління повинні використовуватися наступні компоненти:

- рівень гласності процесу прийняття рішень: структури і основні учасники процесу управління повинні працювати відкрито і роз'яснювати, яким чином вони приймають свої рішення. Відкритість покликана зміцнити довіру між різними партнерами й процес координації в цілому;

- рівень участі населення: ефективне управління може бути визначене як погодженість між сучасними потребами та очікуваннями громадян, короткостроковими діями окремих учасників та влади і довгостроковим плануванням. Важливо, щоб громадяни та учасники залучалися до процесу з моменту розробки політики і до стадії її здійснення, що зміцнить довіру до результатів проведеної політики. Варто заохочувати різні схеми координації і процеси залучення населення, економічного сектора та представників громадянського суспільства;

- рівень звітності: потрібна ефективна система звітування відповідно до принципу субсидіарності. Громадяни мають отримувати від органів управління, які знаходяться на найближчому до них рівні, ясну та вичерпну інформацію щодо результатів роботи по кожному напрямку;

- рівень ефективності і результативності в процесі прийняття рішень: мають бути запроваджені системи оцінки ефективності рішень в області політики міського розвитку та управління; рішення повинні прийматися вчасно і обґрунтовано, виходячи з довгострокової перспективи;

- рівень погодженості в процесі розробки і здійснення політики: потрібно забезпечення узгодженості між національними інтересами, галузевими напрямками і місцевою політикою. Це вимагає активного залучення до питань погодження всіх зацікавлених сторін, а також високого рівня прозорості і звітності.

Органи місцевої влади запрошено добровільно взяти на себе зобов’язання перед своїми громадянам виконувати свої повноваження та обов’язки згідно 12 принципів ефективного демократичного управління. Очікується, що вони публічно оголосять про свою готовність зробити це та візьмуть на себе відповідні зобов’язання.

Конгрес місцевих і регіональних влад Ради Європи проводить щорічне обговорення реалізації Стратегії та сприятиме зв’язку між національними асоціаціями, заохочуючи до обміну кращими практиками та інформацією. Як інструмент, Стратегія залишатиметься гнучкою та відкритою до вдосконалень та доповнень з метою включення до неї елементів сучасних європейських розробок або тенденцій. Необхідною передумовою для реалізації Стратегії є те, що органи місцевої влади мають повноваження, обов’язки та ресурси, які дають їм змогу здійснювати „регулювання і управління суттєвою часткою суспільних справ, які належать до їхньої компетенції, в інтересах місцевого населення”[1].

Права органів самоврядування

Головним міжнародно-правовим документом європейської спільноти в сфері місцевої і регіональної демократії є Європейська хартія місцевого самоврядування. Принципи, які містяться у Хартії є базовими і такими, що визначають загальний обсяг прав та повноважень органів самоврядування місцевого і регіонального рівня.

В той самий час, досвід, отриманий на основі моніторингу виконання положень Хартії та проблем, з якими зіштовхуються держави та місцеві органи влади, свідчить про необхідність і далі посилювати міжнародний захист місцевого самоврядування.