Сторінка
4
КЕРАМІКА
Найкращі її здобутки цього періоду концентрувалися в цеховому керамічному виробництві, від якого значно відставало гончарство сільської периферії. Як і в попередніх періодах, поступ художньої кераміки відбувався в двох типологічних напрямах: побутовому й архітектурно-декоративному.Перший складали переважно різні типи посуду — горщики, ринки, глечики, миски й полумиски. Відбувалося не тільки поліпшення пропорцій та архітектоніки, форм і розмірів усіх типів посуду, а й посилення їхньої декоративності. Основними засобами останньої були: профілювання, гравірування, пальцеві та інші пластичні оздоби. Крім того, досить широко застосовувалося оздоблення кольоровими поливами, «опискою» та підполивним розписом ангобами, а також сіре й чорне лощіння. Нерідко окремі засоби декорування поєднувалися. Всі вони певною мірою збагачували форми посуду, що надавало йому життєрадісної святковості.Важливо зазначити, що в цей період особливо поширюється поліхромний підполивний розпис ангобами.Горщики декорувалися скромніше, але й вони мали досконалі форми й пропорції. Один із них, знайдений у Києві, самими лише пропорціями, формою, чорнолощеною поверхнею справляє приємне враження. Прикрасою служить ручка, органічно поєднана з формою, тоненький рубчик посередині майже вертикальних вінець. Інший горщик, теж знайдений у Києві, — менш досконалої форми, багато оздоблений зубцями по краю вінець, заглибленим штампованим візерунком на плічках та червоною «опискою» по світло-жовтому черепку. Стрункі горщики з профілюванням і заглибленим штампованим декоруванням відомі ще в XVI ст. Подібний до нього, але більший, горщик другої половини XVII ст. з-під грошово-речового скарбу з с.Пекарі . Чудово вирішена його верхня частина: пальцеві оздоби та профілювання, відведення й розпис на плічках, ручка гармонічно вписується у форму. Подібні горщики, але менш досконалі, знайдені в розкопках біля с.Білгородка. Всі вони не вичерпують різноманітності форм і розмірів, що побутували в різних регіонах. Це саме можна сказати й про ринки та інші типи посуду, які порівняно з попереднім періодом набули більш досконалих форм та декорування.Досить красивий силует має червоног-линяна ринка з Придніпров’я.Великою різноманітністю форм і розмірів та багатством декорування характеризується посуд для зберігання рідин. В «Енеїді» І.П.Котляревського названі різні типи посуду:Барильця, пляшечки, носатку, Сулії, тикви, баклажки, Все висушили без остатку, Посуду потовкли в шматки.Носатками називали будь-який посуд, що крім основного отвору для наливання, мав додатковий для виливання. Одною з них є велика, на кілька відер, з отвором біля дна сіроглиняна посудина. Вона має дві ручки, що йдуть від горла і спираються на плечики, нагадуючи давні амфори. Від плечиків до низу вона оздоблена вузенькими валиками у вигляді концентричних ліній з пальцевими вдавленнями. Ці концентричні пояси сполучені тим же способом навскісними лініями, що ділять простір між ними на трикутники. Цим засобом досягнуто приємної світло-тіневої гри.Ще досконалішою стає форма кабака з ручкою. Чорнолощений зразок із профільованим горлом та врізаним декоруванням на плічках відзначається гармонійністю форми й плавністю лінії силуету .Цікавим є світлоглиняний теракотовий кабак з Чернівецької області , що завершується вузенькою розчленованою шийкою, яка становить єдиний пластичний акцент обтічної форми. Привертає увагу напис нижче середини тулова: "ЦРХЧД (1694) ИМЬНЪМЪ ИХЪ <Бога> МОЛИТИСЯ СПАСИ НАС <Боже> ОТЬ ПОГРОМА ТОУРКОУ" Він вказує на часи турецьких набігів на Україну.В побуті того часу користувалися різноманітними за формами та розмірами глечиками й дзбанками. Збереглася верхня частина великого глека з пластично виділеними вінцями на високій шийці з маленьким зливом, щоб наливати до чарок міцного напою. На вінцях і знизу шийки — відведення та ламана лінія, виконані червоною «опискою» на світлогли-няному тлі.Із знахідок в Івано-Франківській області інтерес становить сіролощений глечик зі скарбом монет, датованим серединою — другою половиню XVII ст. Його форма ще слабо розвинена, профілюванням незначно виділені вінця. Середина шийки орнаментована одним рядом, а плічка — трьома радами заглиблень, виконаних коліщатком. Пізніші глечики набувають енергійнішої пластичної розчленованості форм і кращих пропорцій.Цілковитою протилежністю попередньому є великий полив’яний глечик із Полтавщини з його кулеподібним туловом на красивій ніжці та розвиненою верхньою частиною, де пластично виділений злив, але не зовсім вдала ручка. Помірно заглиблена орнаментація добре контрастує з великими гладенькими поверхнями.Своєрідним шедевром можна вважати глечик із носиком, укритий зеленою поливою. Тонко оздоблена архітектоніка його форми й плавний силует справляють велике естетичне враження. Вдало знайдено членування форми заглибленими лініями та профілюванням. Усе це доповнюється чудовим вигином ручки, яка органічно виходить із шийки й так само вливається в широку частину тулова. Не досить доречним є носик, що, напевне, запозичений з художнього металу, але це вже данина часові.Вплив карбованих по металу оздоблень та й самих форм металевого посуду позначився на керамічних виробах. Це особливо відчувається в посудині з носиком і ручкою. Це — диск із заокругленими боками та пластично виділеним центром, встановлений на чотири ніжки. В центрі диска — жіноче обличчя, запозичене, можливо, з дукачів. Рельєфне декорування контрастно виділяється на гладенькому полив’яному тлі. З ним контрастують гладенькі носик і ручка. Зелена «тіньова» полива посилює виразність рельєфного декорування. Характерна для Полтавщини XVIII ст. опуклобокість великих посудин дістала вираження і у великому глечику з носиком, вкритим прозо
Завантажити реферат