Сторінка
2
Четвертій епізод - викладений в основній тональності твору С — dur.
Фактура твору - мішана (переважно гармонічна), але в творі є і елементи поліфонії.
Перший епізод гармонічний виклад з елементами підголоскової поліфонії та унісонами.
Другий епізод - імітаційна поліфонія (фугато).
Третій епізод - мішаний виклад.
Четвертій епізод - гомофонне багатоголосся.
Взаємозв'язок фактури зі змістом твору.
В творі „Садок вишневий коло хати" композитор Б. Вахнянин для глибокого відображення змісту слів та виведення основного музичного образу користується різними виражальними засобами.
Використовує відповідний метроритм, темп, тональний план, гармонію, музичну будову та ін.
Основний тематичний матеріал є найважливішим компонентом з усіх засобів музичної виразності, що глибоко розкриває зміст твору. Він виражає свою зображальністю, звучить по різному: то легко, швидко, то наспівно, повільно. Важливим музично-виражальним засобом у творі є динаміка. Тема першого епізоду звучить легко прозоро. Тема другого епізоду - лірична, наспівна, широка. Друга тема третього епізоду звучить цілком контрастно-сухо, речитативна. Глибоко-зображене значення має тема третього епізоду, вона звучить наспівно, ніжно, наближено до колискових пісень. Тема останнього епізоду імітує спів солов'я. Звучить вона у високій теситурі, викладена дрібними тривалостями.
Тема першого епізоду:
_
_
_
_
_
Перша тема другого епізоду:
_
_
_
_
_
Друга тема другого епізоду:
_
_
_
_
_
Тема третього епізоду:
_
_
_
_
_
Тема четвертого епізоду:
_
_
_
_
_
Характерні динамічні контрасти, можна навести приклад, де поруч стоять два контрасні динамічні положення:
_
_
_
_
_
Використовується також багато метроритмічних, темпових, гармонічних контрастів, які відтворюють словесний зміст твору.
Велику роль відіграє у творі фортепіанний супровід. Він не тільки допомагає краще зрозуміти твір, а й доповнює його.
Фортепіанний вступ зразу ж настроює пас на розповідний характер. Він є дійсно якби вступом до великої розповіді, з якої ми дізнаємося про життя українських селян та їх побут. Взагалі на протязі всього твору у фортепіанному супроводі немає різких акордів, хроматизмів, навпаки акомпанемент світлий прозорий. Після третього епізоду чотири такти звучить тільки фортепіанний супровід без хору. Тут він особливо виразно передає характер твору. Ми собі уявляємо, що все навкруг затихло, тільки соловейко ніяк не затихне. Фортепіано дуже чітко відображає спів соловейка за допомогою високих нот, а також форшлагів.
Отже фортепіанний супровід відповідає змістові твору і відповідає змістові твору і допомагає нам ще краще його розуміти.
Вокально-хоровий аналіз.
Твір „Садок вишневий коло хати", написаний для повного мішаного чотириголосого хору з фортепіанним супроводом та солістом (сопрано). Протягом всього твору зустрічаються: унісони між партіями, активні унісони, дублювання партій, поділ хорових партій.
В першому епізоді сопрано мають Divizi, а також партія басів співає в активний унісон, для підсилення звучності та тембрового збагачення:
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
в останньому такті цього епізоду партії С-Т і А-Б співають в активний унісон.
Наприклад:
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
Б другому епізоді партія сопрано має Divizi, в двох останніх тактах цього епізоду бакси співають в активний унісон:
_
_
_
_
_
В третьому епізоді партія альтів має Divizi:
_
_
_
_
_
В четвертому епізоді всі партії діляться на партія сопрано і партія басів мають частковий поділ:
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
Діапазон хорових партій:
|
_ _ _ _ _ |
_ _ _ _ _ |
|
_ _ _ _ _ |
_ _ _ _ _ |
Діапазон всього хору:
_
_
_
_
_
_
_
_
_
_
Теситурні умови.
Велика вокальна навантаженість припадає на партію сопрано, яка веде основну мелодичну лінію твору і викладена досить об'ємно, як у високій, так у низькій теситурі:
а) висока теситура:
_
_
_
_
_
б)низька теситура:
_
_
_
_
_
Партія альтів з усіх інших партій звучить в найкращих і найзручніших теситурних умовах - у середньому і нижньому діапазоні, в такій теситурі їм зручно співати:
а)середня теситура:
б)низька теситура:
Тенори співають у вигідній для них теситурі, але і ІІ-му і IV-му епізодах вони мають фа - соль другої октави. їм високо співати.
ІІ-й епізод:
_
_
_
_
_
ІV-й епізод:
_
_
_
_
_
Баси співають переважно у вигідній для них теситурі. Однак в творі зустрічаються місця, де є звуки ля-бемоль і соль великої октави - це досить низько, такі низькі звуки, практично доручаються басам -октавістам:
Завантажити рефератІнші реферати на тему «Музика»:
Загальні відомості про твір «Чайка», написаний на слова Андрія Пашка, композитором Євгеном Козаком
Натуральний мінор у фрігійських оборотах
Іднивідуальне заняття – основна форма навчання грі на музичному інструменті
Сучасна музична освіта: інноваційний аспект
Участь кобзаря Т.М.Пархоменка у культурно-мистецькому житті Ніжина початку ХХ ст.