Сторінка
3
_
_
_
_
_
композитор для збагачення гармонічної палітри партії басів заслуговує Divizi, розподіляючи басову партію на Б-І і Б-П. Щодо теситури, то твір написаний вдало, високі ходи змінюються низькими.
Особливості дихання.
Дихання відіграє велику роль в творі для відтворення звуку. В даному творі виконавці користуються комбінованим диханням: ланцюговим і по фразовим.
В 1-му епізоді всі партії співають на пофразовому диханні, беруть його за рахунок пауз, а в одному місці партія альтів співає на ланцюговому диханні (IV - VIII т). Оскільки в ІІ-му епізоді є елементи поліфонії, то кожна партія в залежності від початку виконання фрази, бере дихання.
В Ш-му епізоді співаки користуються ланцюговим диханням, на яке треба приділяти багато уваги.
Важливо щоб спів був на опорі.
В IV-му епізоді по фразове дихання, в творі основний прийом звуковедення Legato non Legato.
1-й епізод - виконується штрихом non Legato.
ІІ-й епізод - співаки співають штрихом Legato.
Ш-й епізод - Legato, Legatisimo.
IV-й епізод - Legato.
Особливості інтонування.
Інтонація відіграє важливу роль в розкритті художнього зміст)7 твору. Для того, щоб даний твір добре прозвучав, перед виконанням потрібно провести необхідну розспівку. Щодо інтонації, то у творі є місця досить складні для інтонування. Наприклад, у сопрано є високі ноти і їх слід виконувати прикритим звуком на опорному диханні, брати високі ноти потрібно „зверху".
Також у творі є хроматизми (1-й епізод, партія альтів)
_
_
_
_
_
Цей хроматичний хід слід інтонувати чітко, виразно щоб він прослуховувався серед партій. Є в творі складні інтервали для інтонування. Наприклад: в Ш-му епізоді - зб.4, в П-му епізоді є багато октавних стрибків:
|
_ _ _ _ _ |
_ _ _ _ _ |
Інтервал зб.4 слід інтонувати з тенденцією до розширення вверх. Треба більше звертати увагу до інтонування ввідних звуків. Щоб подолати цю трудність, необхідно ввідні звуки інтонувати загострено вверх.
Диригентсько - виконавський аналіз.
Так як в творі є метроритмічні зміни, диригент користується різними схилами. Основна схема тактування 1-го епізоду - чотиридрольна, хоча він написаний в розмірі 128:
Другий епізод Andante (повільно, не поспішаючи). Розмір 12s. Цей епізод диригується за чотиридольною схемою.
ІІІ-й епізод - розмір 68 диригуємо цей епізод за дводольною схемою, в зв'язку із зміною темпу:
Технічні складності.
У творі зустрічаються такі технічні складності:
1. диригування за різними схемами;
2. показ вступів;
3. зняття;
4. витримування фермат, різноманітна динаміка;
5. показ вступів на різних долях такту;
6. різні темпи, сповільнення;
Твір має фортепіанний однотактний вступ. Вступ диригую легким жестом в низькій позиції. На 4-й долі цього такту показую вступ хорові.
Динаміка починається з другого такту твору, зростає від mf до f, амплітуду жесту поступово збільшую. На 3-й доля 3-го такту знімаю хор, зняття буде одночасним жестом для вступу альтової партії.
Б ІІ-й епізод виконується в темпі Andante, його слід диригувати повільніше, ніж попередній епізод.
ПІ-й епізод виконується в темпі Largo, нагадує колискову матері. Хор вступає з-за такту на Р, диригую в низькій позиції рук, рухи дуже плавні, розширюючи.
IV-й епізод починається чотирьох тактовим фортепіанним вступом, який виконується в темпі Allegro, в розмірі 68 диригую за дводольною схемою, жест чіткий і рухливий.
Види вступів: короткий, неповний затакт, з 4-долі на початку хорового твору, з повного такту ( 4т, 24т, 26т, 27т, 33т,), з неповної долі (1т, Зт, 4т, 5т, 6т, 8т, 9т,10т, 11т,).
Особливого пояснення вимагає показ вступу, який виконується на межі двох різних темпів.
В цьому творі композитор використав кілька нот з ферматами. Фермати мають певне виражальне значення. На ферматі обидві руки фіксують точку появи звуку і відповідно витримують тривалість, тільки рука може показати динаміку, яку можна зробити на витриманій ноті.
Динаміка.
Динаміка відіграє важливу роль, різними динамічними нюансами, композитор глибше розкриває характер твору, його тему, ідею, а також допомагає ввійти в образ цього тексту. Динаміка різноманітна на протязі всього твору, тому, що твір ділиться на 4 епізоди і кожен з цих епізодів має свою динаміку, свій характер виконання.
Перший епізод починається на mf, і зразу з перших тактів є поступовий перехід до f, далі знову mf, тільки в останньому такті цього епізоду динаміка, різко переходить на РРР, в кінці епізоду є ritenuto. Другий епізод від початку до кінця виконується на mf. Тут не має таких особливих динамічних змін. Третій, епізод тут дуже контрастна динаміка до перших двох епізодів.
Четвертій епізод, він виконується жваво з піднесенням, на f.
Динаміка допомагає композитору розкрити загальний розвиток твору і у виведенні кульмінації твору.
Дикція і орфоепія.
У творі Вахнянина „Садок вишневий коло хати" як і у всіх інших творах, повинна бути надзвичайно чітка дикція, правильна вимова слів точні і виразні закінчення слів.
Так як в даному творі дуже різноманітна динаміка твору, то потрібно пам'ятати, що і на f, і тим більше на Р, дикція повинна бути однако виразною і доступною для слухача.
Вокальна сторона, тобто мелодія, протікає по голосних звуках, а приголосні звуки є зв'язаними до голосних (а, о, є, і, у, и,) прикривати ці звуки, а також на вимову приголосних (ш, п, т, ц,) - ці звуки треба вимовляти більш твердо і коротко. Для диригента дуже важливо домогтися дотримання вокального правопису словесного тексту: вимовлянню: „Са - док - виш - не - вий — ко - ло - ха - ти", а співаємо „Са - докви - шне - ви - йколо - ха - ти."
Значення твору.
Співак виконуючи даний твір, здобуває багато цікавих навичок хорового співу, зокрема чистоти інтонування, інтонаційного співу, зокрема ритмічне відчуття. В творі багато унісонів, і тому співак, виконуючи даний твір, здобуває вміння співати в унісон. Виконавець розширює діапазон свого голосу, вчиться правильно використовувати вокальне дихання, співати довгі фрази.
Диригент в цьому творі одержує неабиякі технічні навички, різновидності подачі вступів, тактування довгих тривалостей, виведення кульмінації.
Твір „садок вишневий коло хати" виховує любов до природи, до рідної землі до
Завантажити реферат