Сторінка
1

Розгляд фундаментальних понять предмету та методів галузі права у загальній теорії права та держави

Трудове право України є однією з найголовніших галузей у системі права, яка поряд з іншими галузями є в стані реформування під впливом соціально-економічних відносин, які зараз переживають процес зміни та удосконалення.

У наш час трудове право в промислово розвинених країнах світу визначається однією з головних галузей права, адже саме у сфері застосування праці, де створюється матеріальні та духовні блага, знаходиться зона перетину життєво важливих інтересів різних соціальних груп, інтересів держави та приватної особи. Від методів правового регулювання праці залежить соціальний спокій та злагода між суб’єктами трудових правовідносин.

Україна вступила на шлях ринкових перетворень. Нові суспільні відносини потребують нових схем та моделей правового регулювання. Регулювання соціально-трудових відносин в нових умовах вимагає прийняття нового Трудового Кодексу України, адже нині діючий Кодекс законів про працю , який було прийнято у 1971 році, та ціла низка нормативно-правових актів сучасної доби не в змозі адекватно регулювати та відображати ринкові перетворення, які постійно змінюються та удосконалюються.

В умовах становлення ринкових відносин в Україні певне реформування та перетворення переживає не тільки трудове законодавство, яке постійно змінюється та доповнюється, але й фундаментальна наука – наука трудового права. Перед нею постав цілий комплекс нових проблем, які народжені новими умовами національного законодавства про працю у відповідність з міжнародними стандартами, імплементація принципів міжнародного права в трудове законодавство, визначення публічних та приватних засад в правовому регулюванні праці. Але однією з головних проблем сьогодення є питання про предмет та метод трудового права, а вірніше – про їх особливості. Адже предмет та метод трудового права не є сталими поняттями, вони мають змінюватися із розвитком трудових правовідносин і їх зміст повинен відповідати вимогам часу.

В сучасних умовах спостерігається розширення предмету трудового права за рахунок нових правових інститутів як: суб’єкти трудового права і організація зайнятості та працевлаштування і професійна орієнтація, професійний вибір, профнавчяння, перекваліфікація; захист честі, гідності та трудових прав працівників; соціальне партнерство, страйк та інших.

Метод трудового права сьогодні також переживає період реформування та еволюційного перетворення. Спостерігається перехід від публічно-правового регулювання правових відносин у сферу договірного регулювання, тобто сторони – суб’єкти правовідносин самі визначають зміст своїх прав та обов’язків.

Саме тому, що сьогодні предмет і метод трудового права переживають період до якого перетворення та оновлення, доцільно було б розглянути їхню характеристику та особливі ознаки, які притаманні лише їм і відрізняють від предметів та методів інших галузей права.

Основними цілями автора у даній роботі є : розгляд фундаментальних понять предмету та методів галузі права у загальній теорії права та держави, адже без загального вчення та розуміння неможливо розкрити конкретні речі, колективних трудових відносин як предмету трудового права з урахуванням точку зору різних вчених – фахівців з трудового права : розкрити основні особливості сучасного методу трудового права.

Робота складається з вступу, основної частини, та висновків.

Структура основної частини :

· поняття предмету та методу галузі права у загальній теорії права та держави – І розділ;

· індивідуальні трудові відносини як предмет трудового права - ІІ розділ;

· колективні трудові відносини як предмет трудового права - ІІІ розділ;

· Особливості методу трудового права - ІV розділ;

Під час написання роботи була використана така нормативна база:

· Конституція України;

· Кодекс законів про працю України;

· Науково-практичний коментар до Кодексу законів про працю України;

· Закони України “Про селянські (фермерські) господарства”, “Про господарські товариства” та ін.

Ця проблема також широко висвітлюється і в науковій літературі –здебільшого у підручниках з трудового права, а також у тематичних монографіях вчених – фахівців з трудового права, як вітчизняних, так і іноземних.

І. РОЗДІЛ.

Поняття предмету та методу галузі права

у загальній теорії права та держави.

Вище зазначалося, що трудове право України є однією з найголовніших галузей права, частина системи національного права України. Як частина системи права галузь права характеризується деякими ознаками.

По-перше, галузь права – це основний підрозділ системи права, його головний елемент, який об’єднує взаємпов’язані між собою інститути права, які регулюють якісно однорідну область суспільних відносин.

По-друге, галузь права має специфічну структуру. В ній відокремлюють загальну та особливу частину. В загальну частину входять інститути, норми яких містять загальні оголошення та визначення, які поширюються на всі суспільні відносини, які регулює дана галузь права. Інститути особливої частини конкретизують положення та принципи загальної частини.

По-третє, кожна галузь характеризується специфічним набором суспільних відносин та юридичних засобів, за допомогою яких здійснюється вплив на суспільні відносини.

Однак, поділ права на галузі не завжди існував у нашій країні. Після подій 1917-1920 років визнано таким, що не відповідає принципам соціального права поділ права на публічне та приватне. У якості критерію поділу системи права на галузі та інститути були обґрунтовані предмет та метод правового регулювання. Але існує дещо первинне щодо цих понять. Це сфера та межі правового регулювання.

Сфера правового регулювання є дещо первинне по відношенню до правотворчої діяльності держави,[1] вона являє собою сукупність неупорядкованих суспільних відносин і фактів, упорядкування яких об’єктивне неможливе без використання правових засобів.

Межі правового регулювання є “демаркаційною лінією”, яка відокремлює область правового від неправового, визначає межі дії права на свідомість та суспільні відносини.

У неопосередкованому зв’язку з розумінням сфери та меж правового регулювання існує поняття предмету правового регулювання.

Предметом правового регулювання в юридичній теорії розуміється те, що підлягає упорядкуванню, тобто ті відносини (дії, діяльність, яка формує ці відносини), які підлягають правовому регламентування. До таких відносить належить не всі, а тільки ті відносини, які відповідають таким ознакам: