Сторінка
1
1.Предмет теорії держави і права. Предметом Т Д і П є загальні закономірності виникнення, функціонування і розвитку, держави і права, і пов’язані з ними суспільні відносини. Теорія Д і П –це провідна юридична наука, яка вивчає загальні закономірності виникнення, функціонування та розвитку держави і права та пов’язаних з ними суспільні відносини.
2. Система юридичних наук та місце в ній теорії держави і права. Всі юрид. Науки утворюють систему і поділяються на такі видові групи:
- Теоретико-історичні науки (Т Д і П, історія Т Д і П, .);
- Галузеві юрид. науки, які вивчають окремі галузі права і суспільні відносини, які регулюються цими галузями (конституційне право, сімейне п., земельне п., .);
- Прикладні юрид. науки, які вивчають можливість використання досягнень не юрид. наука у юрид. діяльності (судова медицина, криміналістика, судова статистика, .);
- Міжнародне право.
В системі юрид. наук Т Д і П займає провідне місце, що обумовлюється такими фактами:
а) Т Д і П розробляє поняття і визначення, які використовуються всіма іншими юрид. науками;
б) Т Д і П розробляє методологію досліджень державно-правових явищ, яку використовують вісі інші юрид. науки;
в) Т Д і П визначає перспективні напрямки досліджень для інших юрид. науки.
3. Значення вивчення теорії держави і права для підготовки правознавців. Значення вивчення ТД і П полягає у тому, що вона:
- дає знання і розуміння зрозуміння змісту державно-правових категорій, без яких не можливе вірне розуміння положень галузевих наук і здійснення законодавства;
- дає вірне розуміння місця, ролі і завдань держави і права у суспільстві;
- забезпечує високий рівень загальної політичної і правової культури.
4. Функції науки теорії держави і права. Функції ТД і П – це ті завдання , які вона покликана виконувати , досліджуючи свій предмет:
- Онтологічна ф –я (пізнавальна) – встановлення основних характеристик об’єкту , який досліджується вперше;
- Евристична ф –я – полягає у встановленні нових або дійсних характеристик об’єкту , що раніше досліджувався;
- Метрологічна ф – я полягає у розробці понять і визначень, які використовуються іншими юрид, науками, методів дослідження державно – правових явищ, які використовуються іншими юрид, науками, та визначення актуальних напрямків дослідження інших юрид, наук;
- Політична ф –я – полягає у розробці принципів організації і функціонування органів держави;
- Прогностична ф – я – полягає у визначенні тенденцій розвитку державно – правових явищ.
5. Поняття і сутність держави. Держава - це особлива політико-територіальна організація, яка володіє суверенітетом, особливим апаратом управління і примусу та здатна надавати своїм велінням загальнообов’язковий характер.
Сутність держави полягає у тому, що вона (держава) виступає організатором і гарантом певного типу суспільних відносин.
6. Відмінності держави від організації первісно-родового суспільства. Головні ознаки:
- розподіл населення за територіальною ознакою, на відміну первісного суспільства, в якому люди об’єднувались на основі кровних зв’язків з виникненням держави. На цій основі люди, незалежно від їх походження і бажання є підданими держави, на території якої вони проживають;
- особливий апарат управління і примусу, підвладний державі, який не бере участі у продуктивній праці, а забезпечує розвиток суспільних відносин згідно з інтересами і потребами пануючих класів;
- кошти, необхідні для утримання державного механізму управління суспільствам (публічної влади), які держава одержує з населення шляхом відповідної системи податків;
- права , тобто правила поведінки, необхідні для упорядкування суспільних відносин, і які держава формує або санкціонує за допомогою системи нормативно-правових актів і, перш за все, у законах.
7. Поняття і сутність права. Право – це система правил поведінки, які встановлюються або санкціонуються державою, мають загальнообов’язковий характер і забезпечуються можливістю застосування державного примусу.
Сутність права полягає у тому, що воно (право) є специфічним регулятором суспільних відносин, який нерозривно пов’язаний з державою.
Ознаки права:
- П. нерозривно пов’язане з державою;
- П. має загальнообов’язковий характер;
- П. забезпечується можливістю застосування держ. примусу;
- П. має формальну визначеність, тобто відповідні правила поведінки однозначно формулюються в офіційних письмових документах (нормативно-правових актах).
8. Відмінності права від норм первісно-родового суспільства. Основними відмінностями є те, що право:
- відповідає потребам пануючого у суспільстві класу, а не відображає волю та інтереси усіх членів роду;
- розрізняє і чітко формулює права й обов’язки учасників конкретних суспільних відносин;
- набуває формальної визначеності, тобто його норми чітко формулюються в офіційних державних документах;
- стає загальнообов’язковим, тобто виконання його приписів не залежить від бажання чи небажання конкретного суб’єкта, як це було у первісному суспільстві щодо звичаїв;
- забезпечується всіма доступними державі формами примусу, а до суб’єктів, які належним чином не виконують приписів правових норм, застосуються ті або інші санкції.
9. Основні шляхи виникнення держави (афінський, римський, східний, слов’янський, мусульманський). Афінський (класичний) шлях – із класових протиріч. У Стародавньому Римі особливості виникнення держави характеризується боротьбою патриціїв (родової знаті) та плебеїв ( прийшлого населення). У виникненні держави у народів Сходу велику роль відігравала організація суспільних робіт під час будівництва каналів. У східнослов’янських племен, що групувались навколо Київського князівства, результатом виникнення державності було переродження органів військової демократії в державні органи. Особливістю виникнення державності у слов’ян є те, що вони виникли як ранньофеодальні, минувши рабовласництво.
10. Поняття і суб’єкти політичної системи суспільства. Політична система суспільства – це система матеріальних та нематеріальних елементів, які функціонують і взаємодіють у сфері управління справами суспільства, тобто при здійсненні політичної влади.