Сторінка
1

Поняття та передумови виникнення корпоративного управління

Постанова проблеми. Виникнення і розвиток корпоративного управління відображає закономірності еволюції світової економіки. Нова форма управління стала відповіддю на нові вимоги до форм і принципів організації бізнесу та підприємництва.

Поява різних елементів і становлення корпоративного управління відбувалася через еволюцію підходів до організації управління підприємством.

Сутність поняття «корпоративне управління» трактують науковці по-різному. У найзагальнішому вигляді корпорація – це організаційна структура, яка об’єднує необхідні ресурси для виробництва товарів та надання послуг населенню. Ця форма організації досить популярна в усіх країнах, оскільки:[2]

1. Обмежує фінансовий ризик акціонерів унаслідок виключення за чинним законодавством їхньої відповідальності перед кредиторами товариства за межами капіталу, що розміщений в акціях;

2. Робить можливим залучення капіталу за рахунок випуску додаткової кількості акцій та емісії інших цінних паперів;

3. Продовжує діяльність навіть після зміни складу акціонерів;

4. Сприяє отриманню інвестицій на вигідних умовах;

5. Дає змогу власникам корпорацій успішно реалізовувати стратегічні плани на засадах колективних інтересів;

6. Пропонує працівникам участь у розподілі прибутків та капіталу;

7. Створює механізм повернення вкладених у статутний капітал коштів шляхом продажу акцій;

8. Забезпечує контроль за діяльністю управлінського апарату тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Євтушевський В.А. характеризує корпоративне управління як процеси регулювання власником руху його корпоративних прав із метою отримання прибутку, управління корпоративним підприємством, відшкодування витрат через отримання частки майна при його ліквідації.[6] Румянцев С.А. надає корпоративному управлінню таке визначення: «Корпоративне управління - це система виборних та призначених органів, які здійснюють управління діяльністю відкритих акціонерних товариств, що відображає баланс інтересів власників і спрямована на збереження максимально можливого прибутку від усіх видів діяльності товариства згідно з нормами чинного законодавства.»[10] Поняття «корпоративне управління» розглядає М.І.Небава, зокрема, він трактує це поняття так: «Корпоративне управління – це процеси регулювання власником руху його корпоративних прав із метою отримання прибутку, управління корпоративним підприємством, можливих спекулятивних операцій з корпоративними правами, відшкодування витрат через отримання частки майна при його ліквідації.»[8] Н.В.Мочерний., О.А.Устенко, С.І. Чеботар визначає поняття корпорації як найдосконалішу форму організації підприємств, що існує переважно у вигляді відкритого акціонерного товариства, засновники якого формують акціонерний капітал шляхом об’єднання власних ресурсів через механізм випуску і продажу цінних паперів (передусім акцій), а співвласники несуть обмежену відповідальність.[7]

На наш погляд вдало визначає сутність поняття «корпорація» С.Ф.Покропивний, В.М.Колот,[9] а саме:

1. Корпорація є найефективнішою формою організації підприємницької діяльності з огляду на реальну можливість залучення необхідних інвестицій. Саме через ринок цінних паперів вона може об’єднувати різні за розмірами капітали великої кількості фізичних і юридичних осіб для фінансування сучасних напрямків науково-технічного й організаційного прогресу, нарощування виробничого потенціалу.

2. Потужній корпорації значно простіше постійно збільшувати обсяги виробництва або послуг. Це дає добру можливість отримувати постійно зростаючий прибуток.

3. Кожний акціонер як співвласник корпорації несе лише обмежену відповідальність (за банкрутства фірми він втрачає тільки вартість своїх акцій). Важливо й те, що окрема особа може зменшити свій власний фінансовий ризик, якщо купуватиме акції кількох корпорацій. Кредитори можуть пред’явити претензії лише корпорації як юридичній особі, а не окремим акціонерам як фізичним особам.

4. Корпорація – це організаційно-правовий утвір, який може функціонувати дуже тривалий період (постійно), що створює необмежені можливості для перспективного розвитку.

Невирішена раніше частина загальної проблеми В межах визначеної проблематики потребують подальшого більш детального дослідження питання виникнення та сутності корпоративного управління.

Метою статті є поглиблення дослідження розвитку корпоративного управління та визначення засад економічного та організаційно-правового характеру, на яких ґрунтується даний процес.

Виклад основного матеріалу Законодавство України не містить поняття корпорації, у зв’язку з чим виникають певні ускладнення при вживанні цього терміну. Можна погодитися з Н.С. Глусь, яка визначає поняття корпорації як акціонерного товариства чи товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, управління якою здійснюється через складну централізовану систему органів, і учасники якої по відношенню до неї здійснюють інвестиційну діяльність з метою отримання дивідендів, і така участь породжує в них сукупність корпоративних прав.[4]

Управління організаційно-правовим оформленням бізнесу, оптимізацією організаційних структур, побудова внутрі- та міжфірмових відносин відповідно до поставленої мети охоплюється поняттям корпоративного управління, яке Е.М. Коротков визначає як управління, побудоване на пріоритетах інтересів акціонерів та їхній ролі у розвитку корпорації, управління, що враховує реалізацію прав власності, передбачає взаємодію акціонерів (корпоративні комунікації), побудоване на стратегії розвитку корпорації в цілому (інтереси фірми підпорядковані загальним інтересам), нарешті, це управління, яке породжує корпоративну культуру, тобто комплекс загальних традицій, установок, принципів поведінки".[12]

Історія світової економіки свідчить про різноманіття існуючих форм підприємств.

Для того, щоб визначити відмінності між підприємствами, необхідно визначити ознаки за якими їх можна класифікувати. Функ Я.І., Хвалій В.В.[11] пропонують наступну систему ознак: