Сторінка
1

Конкуренція та її особливості на сучасному етапі розвитку ринкових відносин

При визначенні України як незалежної держави поступово виникли різносторонні труднощі, пов’язані зі стратегічними помилками, які мали місце під час проведення економічної реформи, недостатністю фінансових ресурсів, переважанням інтересів певних груп населення над загальнодержавними, відсутністю загальнонаціональної ідеї економічного відродження держави, а також структурним дисбалансом в економіці.

Одним із головних завдань України, як і інших держав, є забезпечення конкурен­то­спро­можності своєї економіки завдяки підвищенню продуктивності праці та утворення конкурентних переваг для національного виробника. Але щоб досягти поставленого завдання, вітчизняні виробники повинні постійно удосконалювати технологію виробництва, а держава забезпечувати відповідний захист економічних інтересів цих виробників. Результатом цього буде підвищення рівня життя суспільства та висхідна траєкторія економічного зростання.

Останні дослідження доводять той факт, що для ринкової економіки конкуренція є невід’ємним фактором, який несе в собі як позитивні, так і негативні наслідки. Проблемі визначення дій конкуренції присвятили свої праці С. Брю, Дж. Кейнс, Дж. Міль, К. Макконнелл, Д. Рікардо, А. Пігу, М. Портер та інші.

Метою статті є дослідження процесів конкуренції, її позитивних і негативних наслідків в умовах ринкових відносин, а також регулювання конкурентних відносин з боку держави.

Конкуренція за своєю суттю є суперечливим явищем, яке проявляється в тому, що кожен підприємець прагне бути монополістом, оскільки бачить вигоду у вигляді високих прибутків. Якщо ж брати споживачів, то вони, навпаки, надають перевагу конкурентним продавцям, тому що від монополії мають меншу вигоду. Отже, для збереження конкуренції суспільству необхідно підтримувати певну організацію системи конкурентних відносин.

На внутрішньому ринку конкурентна боротьба створює переваги як для певних підприємств, так і для всієї галузі. У процесі цього суперництва конкуренти знаходять нові види товарів і послуг, удосконалюють стратегію тощо. У цьому для економіки є позитивна сторона, яка проявляється як захист внутрішнього ринку від іноземних товарів і постійна інновація.

За 2000–2003 роки темпи економічного зростання в Україні були одними з найвищих серед країн з перехідною економікою. При цьому підтвердилася загальносвітова закономірність: конкуренція є умовою динамічного економічного розвитку. Темпи зростання виробництва були особливо високими в тих галузях, де заходи з демонополізації були здійснені найбільш послідовно і де було сформовано повноцінне конкурентне середовище: у харчовій, деревообробній, целюлозно-паперовій промисловості [3, с. 38].

Конкуренція проявляє себе в межах конкретної галузі (галузева конкуренція) та в межах усього народного господарства (міжгалузева конкуренція). Залежно від місця знаходження підприємств-конкурентів, вона може бути внутрішньою або зовнішньою.

Галузева конкуренція передбачає суперництво окремих підприємств, продавців товарів і послуг у задоволені потреб споживачів, в обсязі реалізації товарів і послуг, частки обслу­го­ву­ван­ня ринку та відповідно в масі одержаного прибутку.

Міжгалузева конкуренція проявляється в боротьбі за найкращі умови одержання та використання ресурсів і капіталу (в результаті чого останні з низькорентабельних галузей спрямовують свої капітали у високорентабельні сектори економіки), а також у суперництві між виробниками товарів-замінників, які задовольняють одну і ту ж потребу споживача [4, 27–28].

Якщо розглядати конкуренцію з економічного погляду, то це така економічна категорія, що характеризує багатоаспектний процес, який надає економічній системі глибоку уяву про смаки та уподобання споживачів, а також про технології чи пропозиції ресурсів. Вона відображає ринкові відносини, які поєднують у собі боротьбу як виробників за споживачів, так і споживачів за товари і послуги.

Як відомо, кожен підприємець прагне монополізувати ринок, щоб максимізувати свій прибуток. У сучасних умовах ринкової економіки досягти такого стану практично неможливо. У зв’язку з цим підприємець повинен вибрати для себе правильний стратегічний шлях, який найчастіше спрямований на стабілізацію власного становища на ринку завдяки зменшенню ступеня ризику за рахунок співробітництва з іншими підприємцями та зменшення кількості конкурентів.

При конкурентній боротьбі між продавцями виграє найчастіше той конкурент, в якого товар до продажу має кращі якісні властивості за помірними (низькими) цінами. Саме конкуренція спонукає товаровиробників постійно вдосконалювати асортимент продукції, шукати нові технології, які б з найменшими затратами могли виготовляти високоефективні, які постійно користуються попитом, товари. Тобто конкуренція сприяє розвитку як НТП, так і економіки країни в цілому.

Крім позитивних наслідків, конкуренція несе в собі також негативні, до яких можна віднести такі:

– відволікання значних коштів на невиробничі потреби, зокрема, видатки сучасних фірм на рек­ламу дуже високі, що дає підстави вважати їх нераціональними, адже конкуренти також ви­ко­ри­с­то­вують рекламу і рекламні оголошення конкуруючих фірм, і так нейтралізують одне одного;

– конкурентна система не гарантує того, що першочергово будуть задоволені потреби тих споживачів, які є найменш захищеними в соціальному аспекті, а вже потім потреби більш забезпечених верств населення. В умовах конкуренції розподіл доходів відбувається автоматично, а не враховуючи естетичні аспекти цього питання;

– у конкурентному середовищі не враховуються потенційно негативні наслідки рішень, які приймаються, якщо це безпосередньо не стосуватиметься діяльності даного підприємства в майбутньому [2, с. 137–138].

У працях окремих сучасних авторів можна зустріти твердження про існування закону конкуренції, що, як і будь-який інший економічний закон, виражає стійкі, повторювані, причинно-наслідкові зв’язки економічних явищ чи процесів. Причиною механізму дії закону є наявність відособлених товаровиробників, які виготовляють у різних умовах для одного контингенту споживачів. Наслідком дії закону є конкуренція між товаровиробниками. У процесі конкурентної боротьби виникає суперечність між попитом споживачів і пропозицією продавців. Засобом подолання суперечності також виступає конкуренція [2, с. 133].