Сторінка
2

Конкуренція та її особливості на сучасному етапі розвитку ринкових відносин

Дослідженню процесів конкуренції відводилася значна увага також і в давні часи. Так, А. Сміт доводив, що конкуренція, врівноважуючи норми прибутку встановлює оптимальне розподілення праці і капіталу. [1, с. 320]

На його думку, конкуренція мала вигляд „невидимої руки” ринку, вона була ефективним засобом цінового регулювання. Йому вдалося досить вдало обґрунтувати положення про конкуренцію як суперництво, яке підвищує ціни при зниженні пропозиції та знижує їх за умови надлишку пропозиції.

На захист ідеї вільної конкуренції в 10-му розділі своєї книги А. Сміт засуджує винятково привілеї торгових компаній, закони про учнівство, цехові постанови, закони про бідних, вважаючи, що вони (закони) обмежують ринок праці, мобільність робочої сили і масштаби конкурентної боротьби. Він також переконаний, що як тільки представники одного й того самого виду торгівлі і ремесла збираються разом, їх розмова рідко коли не закінчується „ .змовою проти покупців або будь-якою угодою про підвищення цін” [5, с. 67]. Розкриваючи механізм „не видимої руки” у сучасних умовах, лауреат Нобелівської премії з економіки Фрідріх фон Хайєк (1899-1988) зазначає, що конкуренція через механізм цін інформує учасників ринку про можливості, яким вони можуть скористатися для ефективного використання тих обмежених ресурсів, яким розпоряджається суспільство. Водночас ринок сприяє концентрації знань, умінь і навичок, які розсіяні у суспільстві і можуть бути використані для виробництва товарів. Саме так Ф. Хайєк розглядає конкуренцію як процедуру відкриття [5, с. 67]

Давід Рікардо завершив формування моделі досконалої конкуренції на основі ідеї цінового регулювання. Він досліджував дану модель у довгостроковій перспективі, завдяки чому абстрагувався від деталей, що взаємодіють із державним регулюванням, монопольною владою, географічними особливостями ринку тощо. Крім того, він відокремив внутрішню торгівлю від міжнародної і для останньої сформував певні теорії, суть яких проявлялася в обігу товарів між країнами, що регулювався перевагами у порівняльних витратах [1, с. 338].

Наступний вклад у теорію конкуренції вніс Дж. С. Мілль, який вивів рівняння міжнародного попиту, виділив неконкуруючі фірми на ринку, розробив класифікації цінової еластичності попиту та простежував проблему економії на масштабах альтернативних витрат виробництва.

Заходи антимонопольної політики держава почала проводити ще в кінці ХІХ століття. У той час великі компанії почали витісняти малі та середні фірми, які не могли їм протистояти. Через це, щоб запобігти монополізації національної економіки, яка в свою чергу могла призвести до падіння якості виробництва, підвищення цін та відсутності конкурентних відносин, держава почала застосовувати державне антимонопольне законодавство.

Державне антимонопольне законодавство здійснюється за двома напрямами. На ринках, де монополія є обов’язковою, держава контролює цінову політику та регламентації якості обслуговування, а на тих ринках, де монополія не є обов’язковою, – застосовує контроль, що здійснюється у вигляді антимонопольного законодавства.

Розвиток ринкової економіки поєднує в собі багатоаспектні відносини, серед яких значне місце відводиться конкурентним. Конкурентні відносини взагалі виступають формою суперництва між суб’єктами господарювання та регулювання суспільного виробництва. Іншими словами, конкуренція є важливим спонукальним мотивом як для виробників, так і для споживачів, що в свою чергу робить торгівлю більше спрямованою на попит і пропозицію. Але не слід забувати, що конкуренція може нести за собою таке негативне явище, як розорення малих підприємств, які не витримали конкурентної боротьби з великими, відомими колу споживачів та з чітко налагодженими мережами збуту, підприємствами.

Крім того, зроблено значні внески урядом у вигляді нових законодавчих актів, що сприяють підтримці конкуренції, враховуючи специфічні риси формування конкурентних відносин трансформаційного періоду.

Література:

1. Антология экономической классики. В 2-х томах. – Т. 1. Предисловие И.А. Столярова. – М.: МП „ЭКОНОВ”, 1993. – 475 с.

2. Гончарук Т.І. Конкуренція: сучасна економічна характеристика та особливості // Актуальні проблеми економіки. – 2004. – № 2 (32). – С. 130 – 145.

3. Костусєв О. Розвиток конкурентних відносин в Україні та завдання конкурентної політики на сучасному етапі // Економіст. – 2004. – № 1. – С. 38–41.

4. Мазаракі А.А. та ін. Економіка торгівельного підприємства: Підручник для вузів. / Під ред. проф. Н.М.Ушакової. – К.: Хрещатик, 1999. – 800 с.

5. Юхименко П.І., Леоненко П.М. Історія економічних учень: Навч. посіб. – К.: Знання-Прес, 2000. – 514 с.