Сторінка
6

Вимірювання сторін в полігонометричних ходах

Аналогічно, як і для кутових вимірів, для лінійних вимірів можна виконати попередню і остаточну оцінку точності [6].

Попередня оцінка точності може бути виконана двома методами.

А. За відхиленнями виміряних сторін в окремих заходах від середніх сторін із К заходів на кожній із n сторін полігонометричного ходу

В цьому методі

де — сума квадратів відхилень від середнього значення для і-ї сторони.

Цей метод застосовується тоді, коли методикою лінійних вимірів світловіддалеміром передбачено вимірювання лінії K заходами, де K>2.

Б. За різницями подвійних вимірів однієї і тієї ж сторони

В цьому методі

Цей метод застосовують тоді, коли методикою лінійних вимірів передбачено кожну лінію вимірювати світловіддалеміром двома заходами.

Попередня оцінка точності лінійних вимірів, виконана за формулами (3.84) і (3.85), враховує лише помилки приладу, помилки власне вимірювання лінії і частково вплив зовнішніх факторів, тобто характеризує лише збіжність результатів вимірювань.

В. Остаточну оцінку точності лінійних вимірів виконують за величинами поздовжніх зміщень кінцевої точки полігонометричного ходу.

В цьому методі

де N — кількість ходів,

t — поздовжнє зміщення у і-ому ході, в якому виміряно n сторін.

Цей метод дає значення середньої квадратичної помилки вимірювання сторін, якою враховані, крім перелічених в пункті Б помилок, вплив неточного центрування приладів, повний вплив зовнішніх факторів, вплив вихідних даних.

Остаточна оцінка дає, як правило, результати, що приблизно в 2 рази більші тих, що отримані при попередній оцінці.

Лінійні виміри — можна вважати якісними, якщо обчислені за формулою (3.86) значення mS не перевищують значень, регламентованих інструкцією, а саме:

mS=1 см для ліній довжиною до 500 м,

mS=1 см для ліній довжиною від 500 до 1000 м,

mS=2,5см–Sкм для ліній довжиною більше 1 км.

Список рекомендованої літератури

1. Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500. Київ: ГУГКіК, 1999.

2. Инструкция по нивелированию I, II, III и IV классов. — М.: «Недра», 1990.

3. Інструкція про типи центрів геодезичних пунктів (ГОНТА – 2.01, 02–01–93). — К.: ГУГКіК, 1994.

4. Основні положення створення Державної геодезичної мережі України. Затв. пост. Кабміну України від 8.06.98 № 844.

5. Руководство по топографическим съемкам в масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500. Высотные сети. — М.: «Недра», 1976.

6. Селиханович В.Г. Геодезия. — М.: «Недра», 1981.

7. Справочник геодезиста (в двух книгах). — М.: «Недра», 1975.