Сторінка
3
Оскільки в Україні від’ємні висоти точок земної поверхні на суші відсутні, поправки ΔSH завжди будуть від’ємними.
Поправку за редукування лінії на площину в проекції Гаусса-Крюгера обчислюють за формулою
, |
(3.57) |
де Уm – віддаль точки m, що лежить посередині лінії, від осьового меридіана.
Хоча віддаль Уm може бути як додатною так і від’ємною, але оскільки у формулі (3.57) вона знаходиться у квадраті, величина ΔSy завжди буде додатною.
Складання робочої схеми полігонометриного ходу
Робоча схема складається тушшю на креслярському папері в масштабі 1:50000 або 1:25000. Спочатку наносять вихідні пункти за координатами, потім інші пункти ходу графічно за допомогою транспортира та лінійки. Виписують номери або назви пунктів, значення кутів і сторін, значення вихідних дирекційних кутів. Схему складають в умовних знаках.
Обчислення кутової нев’язки ходу та порівняння її з допустимими значеннями
Кутова нев’язка розімкненого полігонометричного ходу обчислюється за формулою
|
(3.58) |
якщо виміряні ліві кути по ходу, і
|
(3.59) |
якщо виміряні праві кути по ходу.
Для замкненого ходу кутову нев’язку знаходять за формулою
|
(3.60) |
В цих формулах Σβвим — сума виміряних кутів, n — кількість сторін полігонометричного ходу.
Отримані нев’язки порівнюють з допустимими значеннями, які регламентуються інструкцією [1]:
для полігонометрії 4 класу,
для полігонометрії 1 розряду,
для полігонометрії 2 розряду.
Якщо fβ<fдоп, роблять висновок, що якість кутових вимірів відповідає необхідним технічним вимогам.
Якщо передбачається подальше вирівнювання полігонометричного ходу, то кутову нев’язку не розподіляють у виміряні кути, оскільки вона ввійде в умовні рівняння як вільний член.
Якщо необхідно обчислити наближені координати пунктів без вирівнювання, нев’язку розподіляють порівну в усі виміряні кути і подальші обчислення координат виконують за виправленими кутами.
3.7.5. Обчислення нев’язок в приростках координат fx та fy, абсолютної fабс та відносної fвідн неяв’язок в ході і порівняння їх з допустимими значеннями
За невиправленими (якщо передбачається подальше вирівнювання полігонометричного ходу) або за виправленими (якщо обчислюють наближені координати пунктів без вирівнювання) кутами обчислюють дирекційні кути сторін ходу
, |
(3.61) |
, |
(3.62) |
де аі і аі+1 — дирекційні кути попередньої та наступної сторін ходу;
βлів та βправ — ліві та праві кути попереднього ходу.
Приростки координат обчислюють за відомими формулами
, |
(3.63) |
, |
(3.64) |
а нев’язки в координатах за формулами
, |
(3.65) |
, |
(3.66) |