Сторінка
6
Земельно-ресурсний комплекс
На просторах Передкарпаття, створених різновіковими терасами, найбільш, поширеними є дерново-підзолисті-глеєві і дернові ґрунти. Як правило, вони безструктурні, перенасичу вологою, вміст перегною 1-2,5%. На алювіальних відкладах заплав та нижніх терас, днищах балок усієї рівнинної частини переважають лучні і лучно-болотні ґрунти. В перших вміст перегною становить 3,1%, а в других - до 8%, тобто потенціальна родючість їх висока, але вони потребують осушення. В східній частині району зустрічаються чорноземи опідзолені з вмістом гумусу - 3,4-4%.
В процентному відношенні ґрунти розприділяються так: дерново-підзолисті - 47%, буроземи опідзолені - 10%, опідзолені, в тому числі опідзолені чорноземи - 33%, і лучні - 10% [13].
Площа сільськогосподарських угідь врешті становить на 1999 рік - 66748 та, в тому числі 25515 га землі лісового фонду, 33790 га землі населених пунктів; 2899 га землі промисловості і транспорту, землі водного фонду 2244 га.
Грунтово-кліматичні продуктивні сили досить сприятливі для сільськогосподарського виробництва. Середня величина суми активних температур понад 2500°С і тривалість вегетативного періоду становить 210 днів (3 квітня - 31 жовтня), а період активної вегетації - 160 днів (27 квітня - 5 жовтня).
Зменшення посівів під зерновими в громадському господарстві з 20 тис. га в 1989 році до 11,5 тис. в 1999 році і відповідно цукрових буряків з 4,5 тис. га до 802 га пов'язане з збільшенням площ в приватному секторі, де є 41 тисяча, га особистих підсобних господарств. A також створено за цей період фермерських господарств, які є власниками 590 га земель.
Площі під сади в районі становлять в цілому 1,5 тис. га і в 1999 році було зібрано 1300 ц врожаю з садів колективних господарств.
Таблиця 6.
Виробництво основних видів продукції рослинництва в с/г підприємствах Коломийського району (1999 р.) 1- посіяна га, 2 - збір ц.
Зернові і зернобобові |
Цукровий буряк |
Льон-довгунець |
Соняшник (на зерно) |
Овочі |
Кормові коренеплоди |
Трави |
силосні |
Сінокоси |
Картопля | |||||||||||||
1 |
2 |
1 |
2 |
1 |
2 |
1 |
2 |
1 |
2 |
1 |
2 |
1 |
2 |
1 |
2 |
1 |
2 |
1 |
2 | |||
11543 |
149984 |
802 |
170780 |
419 |
5147 |
31 |
110 |
53 |
7177 |
200 |
71623 |
9263 |
39741 |
2966 |
307868 |
518 |
60524 |
111 |
5823 | |||
Лісоресурсний комплекс
Рослинний покрив різноманітний. В рівнинній частині чергуються плями степів і широколистяних лісів, переважно дубових з домішками граба, рідше бука. В межах Прикарпаття степи поступово зникають, з'являються ділянки з лучною рослинністю у низовинах, а височини зайняті лісами, де переважає бук.
Широколистяні ліси Покутської частини району мають в основному два яруси. В першому найчастіше зустрічаються ясен, явір, клен польовий. В другому, крім лісоутворюючих дуба і граба, поширені також липа, берест, осика, черемха, береза, черешня, горобина. У підліску представлені брусниця, ліщина, калина, глід, крушина, терен, шипшина, кизил. Трав'яний покрив формують осоки лісна і волосиста, тонконіг, копитень, гребінник, тонконіг, гребінник, фіалка лісова, анемона дібровна, маренка запашна та ін.
В лісах передгір'я значно рідше зустрічаються дуб, частіше бук, смерека. Зберігся тут в окремих місцях зникаючий тис, ягідний релікт неогенового періоду (ботанічний заказник Княждвір та 9 заповідних урочищ). На заболочених заплавах поширені вільхові ліси з переважанням чорної вільхи та вільхи сірої. Поруч з ними ростуть чорна бузина, верба, крушина, хміль, паслін.
У букових лісах Прикарпаття трав'яний покрив бідніший і представлений квасницею, весняним білоцвітом, підсніжником, воронцем.
В цілому ліси на рівнині займають до 15 %, а в передгір’ї - до 30%.
Інші реферати на тему «Географія фізична, геологія, геодезія»:
Створення планових геодезичних мереж методом тріангуляції
Господарське освоєння малих річок України та його регіональна специфіка
Складання проектів рекультивації для різних видів порушених земель
Наукові основи регіонального прогнозу руйнівних паводків та небезпечних геологічних процесів у Закарпатті
Роль Геоінформаційних систем (ГІС) у системах екологічного моніторингу