Сторінка
4
Таблиця З
Сума опадів, випаровуваності та коефіцієнт зволоження
Опади (мм) | Випаровувані-сть за рік, мм. | Коефіцієнт зволоження для року | |||
11-3 | 4-10 | Зарік | |||
Коломия | 128 | 498 | 627 | 530 | 1,17 |
Початок зими прийнято відраховувати від часу, коли середньодобові температури опускаються нижче О°С. На рівнинній території цей період наступає в кінці листопада. Переважає хмарна погода із снігопадами, які приносять західні вітри. Часті відлиги з денними температурами 0° .+6°. Східні вітри бувають, досить сильними і приносять великі морози. Найхолодніший місяць - січень.
Весна починається в першій декаді березня. Середньодобові температури піднімаються вище О°С, тане сніговий покрив. Погода дуже мінлива, з частими заморозками, які приносять північні або східні вітри. В третій декаді починається вегетаційний період, коли середньодобові температури переходять через +10°С. Для травня характерна велика ймовірність сухих днів.
Літній період настає в кінці травня, коли середньодобові температури перевищують +15°С. Велика тривалість дня і висота Сонця зумовлюють високі температури і малі контрасти їх протягом сезону. Найтепліший місяць липень, для якого ймовірні дні з середньодобовими температурами понад 25°С. Для літніх місяців характерна значна кількість опадів, які приносять вітри з Атлантичного океану. В червні часті зливові дощі. В другій половині літа спостерігаються посушливі періоди.
Осінь починається після 11-14 вересня, коли середні добові температури опускаються нижче +15° С. Поступово знижується температура, однак у 20-их числах вересня часто спостерігається так зване “бабине літо” зумовлене південними вітрами, тобто діяльністю Азорського максимуму. У жовтні вже бувають перші приморозки. Поступово починає переважати хмарна, з незначними дощами і туманами погода. Інколи випадає мокрий сніг, а в листопаді вже бувають морози, що знаменують кінець осені [11].
Достатнє, а в гірських районах надмірне зволоження території району, значне розчленування рельєфу визначили утворення в її межах густої річкової сітки. Територія району лежить в басейні річки Прут та її приток. Більшість річок малі і течуть по території району середньою або нижньою течією. Рельєф визначає гірський характер течій річок Пруту та його правих гірських приток Пістиньки, Брустурки, Лючки, Сопівки і інших. Дно цих річок кам'янисте й порожисте, часто зустрічаються водоспади.
Виходячи в межі Передкарпаття, ці річки, легко розмиваючи пухкі гірські породи, виробляють широкі долини, розгалужуючись на численні рукави.
Ліві ж притоки Пругу: Коломийка, Турка, Косачівка, Товмачик, Чорнява, Добровідка і інші мають рівнинний характер, спокійну течію, але долини, як правило, глибокі і вузькі. У живленні річок найбільша роль дощових вод, меншу частку становлять снігові і підземні. Для гірських (правобережних) приток Пруту дощове живлення становить приблизно 44%, підземне - 6%, а 50% припадає на снігове. Для лівобережних рівнинних річок 50% води дають дощі, 13% - підземні джерела, а решта 37% - снігове живлення.
За режимом річки району можна віднести до двох типів. Прут зі своїми правими притоками належить до річок з паводковим режимом, ліві притоки - до річок з весняною повінню. Для перших характерні весняні повені (квітень-травень), але час від часу повторюються катастрофічні літні паводки, викликані випаданням тривалих і сильних дощів у Карпатах Для річок з весняною повінню характерні повені у березні-квітні, пов'язані з таненням снігу, а також значні підняття рівня під час літніх дощів чи зимових відлиг.
У роки із сухим (кліматом) літом на цих річках спостерігається межень.
Загалом, на річках району 60-70% річного стоку припадає на весняно-літній період. Малий стік взимку зумовлений тим, що на більшості річок утворюється льодовий покрив. Як правило, він не стійкий і триває на рівнинних річках 2-2,5 місяця, а на гірських - 3-3,5 місяця. Формуватись льодостав починає в кінці листопада, стаючи порівняно стійким в третій декаді грудня. Скресають річки в кінці лютого - на початку березня. Льодохід триває 2-5 днів.
Як вже сказано, територія району лежить у басейні Прута. В межах району Прут має довжину близько 32 км. Виходячи з передгір’я поблизу Делятина, він круто повертає на схід і тече в південно-східному напрямку по широкій терасованій долині, яка розділяє Передкарпаття і Покутську височину. На всьому протязі від Ланчина до Заболотова дно долини плоске і широке, русло розбивається нa густу сітку рукавів, приток. Є багато стариць. Правий берег ріки крутий, лісистий, лівий - довгий, пологий, покритий луками і полями. Швидкість течії сягає ще до 1м/с [12].
Таблиця4
Характеристика основних річок Коломийського району
№ | Назва річки | Куди впадає | Довжина (км) | Довжина в межах району (км) | Ширина русла (м) | Площа басейну (га) |
1. |
Прут |
Дунай | 910 | 32 | 7-21 | 90600 |
2. |
Ворона |
Бистриця | 82 | 17 | 1-50 | 810 |
3. |
Чорнява |
Прут | 63 | 12 | 1-30 | 630 |
4. |
Пістинька |
Прут | 57 | 6 | 1-15 | 570 |
5. |
Лючка |
Сопівка | 42 | 13 | 1-30 | 420 |
6. |
Турка |
Прут | 41 | 24 | 0,5-16 | 410 |
7. |
Добротівка |
Прут | 29 | 18 | 0,5-20 | 145 |
8. |
Опрошино |
Ворона | 26 | 15 | 0,5-10 | 130 |
9. |
Товмачик |
Прут | 26 | 25 | 0,5-15 | 125 |
10. |
Сопівка |
Пістинька | 29 | 24 | 0,5-8 | 127 |
11. |
Коломийка |
Прут | 21 | 21 | 0,5-9 | 210 |
12. |
Грушка |
Чорнява | 13 | 9 | 0,5-8 | 65 |
13. |
Сербина |
Опрошино | 11 | 11 | 0,5-7 | 54 |
14. |
Ставище |
Чорнява | 15 | 15 | 0,5-6 | 74 |
15. |
Вільховець |
Прут | 17 | 16 | 0,5-6 | 85 |
16. |
Вовчкун |
Косачівка | 8 | 8 | 0,5-5 | 40 |
17. |
Кошилівка |
Сербінь | 8 | 8 | 0,5-11 | 41 |
18. |
Бобрівка |
Кошилівка | 13 | 11 | 0,5-4 | 65 |
19. |
Черемхівка |
Сербінь | 7 | 7 | 0,5-5 | 35 |
20. |
Косачівка |
Прут | 22 | 22 | 0,5-8 | 110 |
21. |
Веле |
Турка | 6 | 5 | 0,5-10 | 30 |
22. |
Кобальчик |
Турка | 5 | 4 | 0,5-6 | 31 |
23. |
Люльчава |
Опрошино | 14 | 14 | 0,5-9 | 75 |
24. |
Березівка |
Прут | 17 | 14 | 0,5-4 | 86 |
25. |
Саджава |
Пруг | 12 | 6 | 0,5-5 | 61 |
26. |
Стебник |
Ворона | 14 | 13 | 0,5-9 | 72 |
27. |
Біденко |
Опрошино | 12 | 6,5 | 0,5-3 | 62 |
28. |
Грушів |
Прут | 9,5 | 5,5 | 0,5-2 | 45 |
29. |
Ключівка |
Сопівка | 12 | 10 | 0,5-3 | 66 |
30. |
Млинівка |
Прут | 12 | 12 | 0,5-6 | 69 |
31. |
Родилівка |
Млинівка | 3,5 | 3,5 | 0,5-2 | 15 |
32. |
Сочівка |
Лючівка | 2 | 2 | 0,5-2 | 10 |
33. |
Рудка |
Прут | 15 | 10 | 0,5-4 | 77 |
Інші реферати на тему «Географія фізична, геологія, геодезія»:
Водна проблема на землi і в Україні
Умови формування та розрахунки мінімального стоку річок басейну Дніпра (в межах України)
Роль Геоінформаційних систем (ГІС) у системах екологічного моніторингу
Складання проекту внутрігосподарського землевпорядкування
Місце земельного кадастру у складі кадастру природних ресурсів. Здійснення програми і порядок ведення автоматизованої системи державного земельного кадастру