Сторінка
8

Природно-ресурсний комплекс Коломийського району

Серед заповідних урочищ найбільш цікавими є Шепарівський ліс-діброва - площею 38 га, урочище Стайки 45 га з насадженнями - дугласії і секвої. Найбільший за площею заказник Хотимир площею 137 га. Це мисливське господарство, де є дикі кабани, європейська косуля, лосі і завезені з Словаччини 3 сім’ї муфлонів. Цікавим є найменший за площею резерват – Торговицьке болото – 3,7 га з сфагновими мохами.

У Коломиї є два парки - пам'ятники садово-парового мистецтва місцевого значення. Це парк ім. Т.Г.Шевченка і міський парк, які були засновані ще в минулому столітті. У парку Т.Г.Шевченка є 8 екземплярів тиса ягідного, 2 чотирьохсотлітні дуби.

Згідно прийнятому рішенню про охорону природи необхідно сприяти збереженню ландшафтів, водних екосистем, рослинного і тваринного світу, об'єктів неживої природи, a також пам'ятників історії і культури в наукових, рекреаційних і виховних цілях: створювати необхідні умови для відпочинку і туризму, для ознайомлення з природними багатствами, а також культурними і історичними пам'ятками. У районі і є заповідні урочища: Старий Гвіздець (сіножаття), Вскресінецька гора, Печеніжин, Ланчин та інші. Тут знаходяться ботанічні рослини, які занесені в Червону книгу: башмачок дійсний, шиверенія подільська, рябчик [19].

Взаємовідносини людини і навколишнього середовища та використання природних ресурсів визначається рівнем продуктивних силі типом виробничих відносин. В районі біля Ковалівки, Мишина ведуться протиоползневі роботи, по запобіганню забруднення басейну вод Пруту, атмосферного повітря. Найбільші водоочисні споруди розміщені у Коломиї, так як там сконцентровані промислові, заводи району. В наш час необхідна і їх реконструкція та будівництво нових в зв'язку з зростанням заводів і фабрик, їх розширенням. Постає питання забезпечення заходів по захисту від забруднення повітря і води: влаштовуються спеціальні пристрої для вловлювання газів, диму, токсичних речовин і запобіганню попадання технічної води У відкриті водойми і спеціальної обробки її фізичними, хімічними та біологічними засобами. Ділянки для розміщення промислових підприємств, життєвих будинків відводиться лише в місцях непридатних і малопридатних для сільськогосподарського користування, вилучені круті схили річкових долин Пруту та його приток, а також ярів. На них забороною випасати худобу, вести оранку, рубати ліси і чагарники. Серед природоохоронних заходів у межах району найбільшого значення надається і охороні ґрунтів від водної ерозії. Нa території налічується 10 тис. га ерозованих і земель пошкоджених водою. Особливо природоохоронного втручання потребує відтворення ґрунтового покрову на ерозованих схилах Карпат. У галузі і тваринництва заборонене пряме викидання відходів у річки. Біля Печеніжина, в передгір'ї гір, охороною відновлюються корінні типи лісів, створюються стійкі лісонасадження. Багаті Українські Карпати різноманітністю флори і фауни, цінними лікарськими, кормовими, технічними рослинами, мисливськими тваринами. Але найбільшу цінність представляють - лісові ресурси.

Великий запит на будівельник ліс і деревну сировину для лісохімічної промисловості, а також залізної дорога приводило до того, що ліси району постійно вирубувались. Впродовж до 40-років XX століття лісоексплуатація була ведучою галуззю народного господарства. Ялина та тис вирубувались не тільки в ялиновому поясі, але і на місцях букових і навіть дубових лісів. Це привело до різкого зниження динамічної рівноваги екосистеми. Також велику кількість деревини було заготовлено в післявоєнні роки в зв'язку з необхідністю відбудови промисловості, сільського господарства, житлового будівництва. В 1999 році вирубано більше 19 тис. м3 деревини в основному цінних хвойних порід, також дуба, бука, який в основному був відправлений на експорт. Прибуток господарств становив біля 490 тис. гривень. Ліс цінний не тільки в зв'язку з тим, що в ньому накопичені значні запаси деревини і що вони високопродуктивні. Їх функція і в тому, що на територію району в передгір'ї випадає щорічно від 1000 до 1200 мм опадів. При первинному рослинному покрові, коли лісистість трансформувалась біогеоцинотичним покровом; 27,3% затримувалась кронами і випаровувалась в атмосферу: 19,3% просочувалась в грунт і поступово живила річки: 7,1 % випаровувалась з поверхні ґрунту, а 41,1% повертались в атмосферу при транспірації рослин. Лише колю 5,2% опадів стікало із непокритої лісом площі по поверхні схилів в русла річок.

При сучасному рослинному покрові, коли лісистість складає всього на південному заході 30%, на північному сході 15%, тобто 22,4 тис. га, решта орні землі, луги та інші непокриті лісом площі, водний режим погіршився. Поверхневий стік виріс в 4 рази. Результати дослідів показують, що в наслідок антропогенних перетворень рослинного покриву на території району губиться безповоротно біля 5,5% сонячної енергії, яка сюди надходить. При активізації господарської діяльності на гірських схилах розвиваються інтенсивні процесу матеріально-енергетичного виносу: сповзання мертвої органіки і ґрунту, вимивання поживних речовин.

В районі сформувався рекреаційний комплекс, який являє собою сукупність рекреаційних установ. На території функціонує будинок і база відпочинку в Слободі та 2 юнацькі табори відпочинку, туристичні маршрути по історичних місцях Коломийщини, та географічних пам'ятках, біля Коршева є джерела мінеральних вод. Туристські маршрути є пішохідні, автобусні, лижні, які проходять по Карпатах через Коломийський район. У місті та районі багато історичних, архітектурних пам'яток природи [20].

Воскресінці - батьківщина українського письменника Леся Гринюка (1883-1911). Гвіздець - пам'ятник на братській могилі. Батьківщина українського художника Я.В.Петрака (1878-1920). Пам'ятник архітектури XVIII ст. є костьол і келії. Княждвірський державний заказник. Отинія - під час визвольної боротьби українського народу в 1648 р. була опорним пунктом християнського повстання. Пам'ятник архітектури початку XX століття - літературно-меморіальний музей П.С.Козланюка. Печеніжин, Олекса Довбуш - керівник руху християн-опришків в 30-40 pp. XVІІІ століття, є пам'ятник Олексі Довбушу та історико-краєзнавчий музей. Шепарівці - пам'ятник Т.Г.Шевченку. Коломия це культурний та історичний центр. У міському парку м. Коломиї пам'ятник Адаму Міцкевичу, біля кінотеатру Ірчана - є його бюст.