Сторінка
7
Луки поширені у заплавах рік, характеризуються трав'яним покривом, в якому домінують вівсяниця лугова і червона, тонконіг, конюшина [14].
Великі площі зайняті культурною рослинністю - сільськогосподарськими землями та після лісовими луками, що в значній мірі розірвані.
До Червоної книги України занесені рослини, що зустрічаються в нашій місцевості і потребують повсюдної охорони: тис ягідний, підсніжник звичайний, шафран Палласа, первоцвіт дрібний, латаття біле, дзвіночки карпатські, пізньоцвіт осінній, венерині черевички звичайні, а також яловець високий, сосна кедрова європейська, первоцвіт весняний, роман карпатський, відкатник, хвощ великий [15].
В цілому в районі є 256 км2 лісів, що складає біля 26% лісистої території району.
Хвойні пороті дерев складають біля 17% від загальної площі дерев і в основному знаходяться гірських районах. Більша частина лісів - 48% це середньолистяні породи дерев, а також біля 25 % молоді пересадження, вік яких не перевищує 25 років.
Більшість порід це дуб, бук і граб, які складають біля 80% лісового фонду району. В цілому видовий склад лісів Коломийського державного лісгоспу показаний на таблиці 4.
Таблиця 4
Переважаючі породи дерев по Коломийському держлісгоспу (га).
Хвойні | Твердолистяні |
М’яколистяні | ||||||||||||||||||
Сосна |
Ялина |
Ялиця |
Модрина |
Разом |
Дуб |
Бук |
Граб |
Ясен |
Клен |
Акація |
Разом |
Береза |
Осика |
Вільха |
Липа |
Тополя |
Верба |
Горіх |
Псевдогуга |
разом |
802 |
1029 |
852 |
65 |
2748 |
11963 |
5777 |
2623 |
466 |
29 |
234 |
21092 |
444 |
46 |
192 |
533 |
13 |
14 |
5 |
10 |
57 |
Фауністичний комплекс
Тваринний світ різноманітний, нa території району зустрічаємо понад 50 видів ссавців, біля 150 видів птахів, 9 видів плазунів, 15 видів земноводних, понад 40 видів риб.
Передкарпаття має видовий склад тварин, перехідний між Поділлям і Карпатами. Цікавими є рідкісні для району види тварин, такі як ящірка лучна, полоз лісовий, вертінниця, черепаха грецька і черепаха болотна (з плазунів), пугач, лебеді дикі, сови, сичі, чаплі, яструби, жовна чорна, лунь болотний, сойка, одуд, кібчик, сокіл (з птахів), кажани, кутора мала, лосі, борсуки, видри (ссавці).
Дуже рідко зустрічаються земноводні - тритон гірський та саламандра, які занесені до Червоної книги України, дуже рідкісні і потребують охорони деякі види риб, особливо лосось дунайський і вугор річковий.
В лісах району зустрічається борсук, ласка, заєць, дикий кабан, козуля, кабан і інші. Сільськогосподарські землі значно бідніші: кріт, лисиця, заєць-русак, миші, ящірка, вуж, жаби. Багато птахів: польовий горобець, ворони, синиці, сороки, дятли, одуди, пугачі, шишкарі ялинові і інші типові осілі, а також перелітні і кочові: жайворонок польовий, зозуля, ластівка, лелека, соловейко, стриж.
В річках водяться щуки, коропові, в'юни, окуні, лини, а в гірських притоках прута зустрічаємо форель струмкову і райдужну. В ставках вирощують коропів, амура та товстолобик [16].
Цікавим є видовий склад тваринного світу в різного типу господарствах: району. Кількість їх на гектар мисливських угідь достатньо насичена і в цілому на початок мисливського сезону (1999 p.): заєць-русак 2730 шт., козуля – 328шт., лисиця 251 шт., борсук 66 шт., кабан 144 шт., вивірка 366 шт., рябчики 127 шт.
Є 3 сім’ї лосів, 2 карпатських благородних олені.
Збір меду в 1999р. підприємствами району становить 23,3 т, у 844 бджолосімей.
В ставках району громадські господарства і підприємства отримали в 1999 р. 81,3 тони риби. Переважно - короп, товстолобик, білий амур, карась, лящ, щука.
Природно-рекреаційний комплекс
В зв'язку з зростаючими темпами технічного впливу на навколишнє середовище і порушенням нормального функціонування природних систем охорони природи і пам'яток культури належить важливе місце в комплексі, природоохоронних заходів.
Особливо актуальною являється організація заповідних територій, і відрізняються біогеографічною оригінальністю, різновидністю природних екосистем. Важливо зберігати в різних місцях району “природні еталони” для порівняння оцінки екологічних насадив антропогенних змін, для організації екологічного моніторингу за природними і антропогенними процесам і плануваннями раціональних форм природокористування.
У районі створено Княждвірський заказник державного значення та 9 заповідних урочищ районного значення.
Тисовий резерват “Княж-Двір” - 208 га розміщений на території Печеніжинського лісництва Коломийського лісокомбінату. На Україні це найбільший заказник тиса ягідного включеного в Червону книгу. Розміщений він на мальовничих схилах правого берега Пруту і в давні часи служив місцем мисливства і відпочинку. З ціллю збереження тису ягідного уже в 1914 році тут був заснований невеликий резерват, в якому тоді нараховувалось біля 230 тисяч екземплярів цього виду. Під час першої світової війни багато тиса було вирубано. В 1939 році Княж-Двірська дача була взята під охорону, а в 60-их роках peзерват республіканського значення. В резерваті тис мідний зустрічається в вигляді біогруп або окремих в ялицевих бучинах на багатих кальцієм ґрунтах. Максимальні його дерева мають діаметр 30 см і висоту 12-13 м. Крім тиса в резерваті ростуть інші рідкісні види: лілія лісна, арум плямистий, шафран Гефеля. Резерват має і сільськогосподарське значення. Тут можна вести збиране насіння тиса і вирощувати посадочний матеріал з ціллю наступного застосування цієї цінної породи в відповідні типи лісу, а також для озеленення. Екологічні умови району повністю сприятливі для його широкого користування [17].