Сторінка
1
План
Вступ
1. Історія аудиту
1.2. Суть аудиту, історичні аспекти розвитку і становлення його в Україні
1.3. Мета та завдання аудиторського контролю
2. Організація і регулювання аудиторської діяльності
2.1 Створення і функціонування аудиторських фірм
2.2. Зміст МС і ННА. Їх характеристика.
3. Визначення сутності проблематики розвитку аудиту в Україні.
Висновки
Список літератури
Вступ
Протягом останніх двох років ситуація та відношення до аудиту в Україні істотно змінилися. Ці зміни мають двоякий вплив.
Переважна більшість аудиторів розцінюють ці зміни як негативні, оскільки з відміною обов’язкового аудиту для більшості суб’єктів підприємницької діяльності звузила коло потенційних клієнтів, сприяла підвищенню конкуренції між аудиторськими фірмами та призвела до зниження доходності цього виду підприємництва.
На мою думку, треба прийняти до уваги і те, що вказані труднощі спонукали аудиторів до пошуку нових форм обслуговування клієнтів, підвищення якісного рівня аудиторських послуг, та сприяли очищенню аудиторського загалу від людей, які ставили прибутковість понад професійні стандарти.
В цей період справді відбулося зниження попиту на традиційні (для України) аудиторські послуги, а саме – підготовку аудиторського висновку стосовно звітності замовників (аудит річного звіту). Однак в той же час відчувається наростаюча потреба в послугах нового типу, до яких можна віднести проведення аудиту за міжнародними стандартами, трансформація звітності українських підприємств та банків до міжнародних стандартів, консультаційні послуги у сфері управління економікою підприємств, економічний аналіз, впровадження комп’ютеризованих систем бухгалтерського обліку та деякі інші.
Про те, що потреба в послугах міжнародного аудиту зростає, свідчить хоча би те, що за дії Закону про аудиторську діяльність кількість міжнародних аудиторських фірм в Україні, як і кількість зайнятого в них персоналу зростала.
Також, незважаючи на велику кількість програмного забезпечення для бухгалтерських потреб, проблема автоматизації обліку стала ще більш гострою. Більшість недорогих, а тому привабливих, бухгалтерських програм орієнтовані на “середню” бухгалтерію, якої в чистому вигляді майже не існує. Тому найбільш виправданим є впровадження бухгалтерського забезпечення того виробника, який надає крім самої програми, також послуги по її впровадженню та навчанню персоналу підприємств роботі з нею. Саме тут є потреба в послугах досвідченого аудитора, який може запропонувати оптимальну форму автоматизації облікового процесу на підприємстві, розробили та порекомендували необхідні контрольні процедури, а також виявити слабкі місця комп’ютерної системи. Слід мати на увазі, що в практиці міжнародного аудиту аналіз комп’ютерних систем посідає одне з провідних місць, оскільки дозволяє виявити області потенційного ризику.
Будь-які аудиторські послуги втрачають свою корисність, коли аудитори не в змозі, або не вважають за потрібне, пропонувати клієнтові свої думки про вдосконалення системи внутрішнього контролю підприємства, документообороту, або не застерігають про можливі податкові наслідки нестандартних операцій.
Особливе місце посідає аудит, пов’язаний з приватизацією підприємств, тому він не є предметом дослідження в цій роботі.
Аудит мало чого вартий, коли аудитор спирається тільки на свій попередній досвід та інтуіцію. Запорука якісного аудиту – наявність у аудитора чіткої програми.
Аудиторська програма може бути різної ступені складності, від простого переліку питань перевірки до багаторівневої програми, яка об’єднує підпрограми для окремих сфер обліку, які в свою чергу містять перелік питань перевірки та обов’язкових тестів.
Як правило, кожний аудитор використовує свою власну програму аудиту.
В своїй практиці ми використовуємо декілька видів базових програм, кожна з яких розроблена для аудиту окремого виду підприємств (виробничих, торгівельних, банківських та інших). Ці програми обов’язково переглядаються перед початком аудиту кожного нового підприємства з оглядом на результати аналітичного огляду підприємства. Чим більш деталізовані програми має персонал аудиторської групи, тим менше залежатиме якість аудиту від суб’єктивних факторів.
В аудиторській програмі має міститись як перелік питань перевірки, так і рекомендовані або обов’язкові тести, які мають виконати аудитори.
1.1 Слово “аудит” походить від латинського слова “audio” (він слухає, відповідно “auditor” – той, хто слухає).
Спеціалістів із аудиту у різних країнах називають по – різному: у США- громадськими бухгалтерами; в Англії – ревізорами або присяжними бухгалтерами; у ФРН –контролерами господарства, контролерами книг; у країнах СНД – аудиторами, економістами з обліку й аудиту. Незважаючи на різне найменування фахівців із аудиту, всі вони виконують одні й ті ж самі функції.
Історія виникнення аудиту пов’язана з розвитком капіталізму та ринкових відносин. Однак різноманітні примітивні форми контролю існували і за первісно – общинного, рабовласницького та феодального ладу.
У Стародавньому Єгипті були чиновники, які поєднували функції обліку та контролю. За часів правління І та ІІ династій (3400 – 2980 рр. до н.е.) через кожних два роки проводилися інвентаризації рухомого і не рухомого майна, а вже за часів правління ІV династії періодична інвентаризація була замінена поточною (перманентною). Пізніше почали складати кошториси витрат та контролювати їх дотримання суб’єктами господарювання ,що підтверджується документами.
У Вавилонському царстві законодавче регулювання обліку було підпорядковано здійсненню контролю за діяльністю суб’єктів господарювання для повноти і своєчасності сплати податків. Відповідно до законів Хаммуралі ( 2200-2150 рр. до н. е ) передбачалося : купцям –ведення самостійного обліку; храмам – державне рахівництво. Передавання грошей без прописки вважалося не дійсним.
У Ізраїльському царстві, наприклад, облік поєднувався з незалежним контролем. Про це у Біблії зберігся вислів царя Соломона щодо тих, хто постійно перебував у торгових відносинах.
Завантажити реферат