Сторінка
12

Шляхи зародження та проблеми розвитку аудиту в Україні

Таким чином, можна зробити висновки, що вчорашній аудит – це невизначеність обов’язковості, невпевненість у майбутньому (чи існуватиме аудит взагалі), не вирішення питання про віднесення чи заборону віднесення затрат на аудит на валові витрати підприємства, практично відсутність регулярного та обов’язкового підвищення кваліфікації аудиторів, розпорошення аудиторів по різних професійних об’єднаннях. Серед здобутків – прийняття та введення в дію в 1999 році Національних нормативів аудиту та Кодексу професійної етики аудитора України. Усе це є певними ознаками становлення цивілізованого ринку аудиту в країні.

Одже аудит в Україні перебуває на стадії певного розвитку і далеко не вмер, як вважають непрофесіонали. Роботи вистачить усім. При цьому якість роботи повинна відповідати її вартості, а результати – надійності аудиторських суджень.

Є зміни і серед складу замовників на аудиторські послуги. Якщо вчора їх цікавили виняткова перевірка з огляду на її обов’язковість та штрафи за неподання аудиторського висновку, і лише частково – стан бухгалтерського обліку, то сьогодні, за спостереженнями контрольно ревізійного комітету Аудиторської палати України, аудит звітності відкритих акціонерних товариств залишається основним замовленням. Є тенденція до зростання таких замовлень, як оцінка фінансового стану підприємства, консультації з поліпшення діяльності управлінського персоналу. Проте, все ще спостерігається “антифіскальний” характер замовлень – усі побоюються відповідальності за порушення податкового законодавства, що це цілком однозначно визначає сучасний український аудит як винятково підтверджуючий.

В Україні аудит існує всього дванадцять років – це вкрай незначний строк для визначення суспільством його значення та мети за сучасної ринкової економіки. Тому він потребує широкої реклами, насамперед, серед потенційних замовників, з одного боку, та серед громадськості з іншого. Аудиторська спільнота має постійно роз’яснювати, що аудит – це не тільки підтвердження звітності за вимогами Державної комісії цінних паперів та фондового ринку України. Це і контрольно-правове супроводження діяльності, і консультування з питань правового та договірного забезпечення, і розробка системи внутрішнього аудиту, і бізнес-планування, і науково-методичні розробки з питань економіки, управління та права, і робота з персоналом (навчання, підвищення кваліфікації тощо).

Висновок

Одже аудит, як і весь фінансово – економічний контроль, тісно пов’язаний із бухгалтерським обліком. Завдяки обліку визначаються різні види матеріальної відповідальності та збереження і витрати коштів власника. Контроль стає головним знаряддям приватної власності. Пізніше на перше місце виходить функція управління господарськими процесами, а звідси об’єктами контролю стають сировина та її витрачання на виробництво продукції, праця та заробітня плата робітників, використання механізмів тощо.

Аудит – це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово – господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.

Згідно із Законом України “Про аудиторську діяльність” проведення аудиту є обов’язковим для :

1) підтвердження достовірності та повноти річного балансу і звітності комерційних банків, фондів, бірж, компаній, підприємств, кооперативів, товариств та інших господарюючих суб’єктів незалежно від форми власності та виду діяльності, звітність яких офіційно оприлюднюється, за винятком установ організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету і не займаються підприємницькою діяльністю.

Обов’язкова аудиторська перевірка річного балансу і звітності господарюючих суб’єктів з річним господарським оборотом, меншим як двісті п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, проводиться один раз на три роки;

2) перевірки фінансового стану засновників комерційних банків , підприємств з іноземними інвестиціями, акціонерних товариств, холдингових компаній, інвестиційних фондів, довірчих товариств та інших фінансових посередників;

3) емітентів цінних паперів;

4) державних підприємств при здаванні в оренду цілісних майнових комплексів, приватизації, корпоратизації та інших змінах форми власності;

5) порушення питання про визнання неплатоспроможним або банкрутом.

Проведення аудиту є обов’язковим також в інших випадках, передбачених законами України.

В Україні більш широкий розвиток аудит дістав з виходом Закону про аудиторську діяльність і утворення Аудиторської палати України і Спілки аудиторів України.

Список використаної літератури

1. Курс лекцій “Аудит”. Коломия 2004р.

2. Білуха М. Бухгалтерська наука України в 21 ст. /Бухгалтерський облік і аудит № 2, 2001р.

3. Величко О. Аудит у розкритті інформації акціонерними товариствами // Бухгалтерський облік і аудит-№-10-2004.

4. Редько О. Генезис аудиту в Україні - між вчора та сьогодні. 2002р.

5. Інформація з сайту в інтернеті компанії УКРАУДИТ / http:// web.kiev.ua/ ~uadt/doctr_u.htm.ru

6. Інформація з сайту аудиторської фірми “Де візу”/ http://www.devisu.kiev.ua/histori.htm

7. Закон України “Про аудиторську діяльність” від 22 квітня 1993 р.

8. Білуха М.Т Курс аудиту. –Київ.: “Вища школа”,2000 р.

9. Рудницький В.С Методологія і організація аудиту. – Тернопіль: Економічна думка, 2000 р.

10. Редько О. Вітчизняний аудит, вибір вектора розвитку// Бухгалтерський облік і аудит. 2003р.

11. Бутинець Ф.Ф., Усач Б.Ф., Виговська Н.Г. та інші. Аудит і ревізія підприємницької діяльності/ за редакцією проф. Ф.Ф. Бутинця – Житомир: 2001 р.