Сторінка
4
По-друге, перевірка об'єктів аудиту на відповідність звітності фактичному фінансовому стану і на предмет дотримання чинного законодавства й правил бухгалтерського обліку.
По-третє, здійснення контролю якості менеджменту, насамперед бюджетного, а також схоронності цінностей, економності й ефективності використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів (персоналу, власності, приміщень, обладнання, грошових фондів тощо).
По-четверте, визначення міри виконання цілей, ступеня досягнення результатів і вигід, передбачених у законодавчому чи адміністративному порядку; вивчення альтернативних можливостей реалізації поставлених цілей з меншими затратами.
Резюмуючи огляд функцій ГАО, американський фахівець Дж. Бе-дінфілд зауважив: «Належне виконання законів, а не обов'язок їх створення, — ось істинне призначення ГАО». І далі: «Забезпечення правильного обліку і використання бюджетних та інших ресурсів, довірених урядовій організації, нерозривно пов'язане з відповідальністю її керівників». Надаючи фінансовому рахівництву виключно важливе значення, ГАО небезпідставно вважає, що система бухгалтерського обліку — це питання вищого державного порядку, ефективний інструмент фінансової політики.
За збереження значення контролю фінансових операцій, що важливо само по собі, з 70-х років на перший план у діяльності ГАО вийшли проблеми ефективності й результативності державних структур і бюджетних програм. Адже саме ці дані найважливіші для органів влади. «За наявності відповідних оцінок, — пишуть американські професори-аудитори Джон Кук і Гарі Вінклі, — стає можливим аналіз за методом «витрати—вигоди». Хоч деякі з вигід і нелегко оцінити кількісно, така інформація важлива, щоб знати, чи досягнуті бажані результати, чи потрібні альтернативні дії для більш досконалого здійснення мети, поставленої законом або програмою».
З метою упорядкування контрольної роботи та уникнення дублювання в 1984 р. був прийнятий спеціальний закон «Акт про одноразовий аудит», яким передбачена разова перевірка тих штатних і місцевих програм, що фінансуються за рахунок відрахувань — грантів, субсидій — з федерального бюджету. У ряді випадків цільовий аудит використовування коштів федеральних програм наприкінці поєднується з проведенням всеохопного аудиту.
З 1972 р. у США діють «Правила аудиту державних організацій, програм, діяльності і функцій» . Вони регламентують роботу аудиторів, які залучаються до перевірок діяльності урядових установ на всіх рівнях державних структур, особливо щодо використання бюджетних коштів, контрактів, субсидій та інших фінансово-господарських зв'язків. Правила державного аудиту узгоджені з більш загальними вимогами, установленими Американським інститутом дипломованих бухгалтерів-ревізорів.
Особливість багатьох видів державної діяльності та здійснюваних програм полягає у неможливості визначити результати у грошовій, взагалі в кількісній формі. Ось чому для проведення бюджетного аудиту залучаються фахівці не тільки економічного профілю. У цілому бригада перевіряльників мусить мати адекватну ситуації спеціальну підготовку, що дає змогу комплексно оцінити роботу контрольованого об'єкта.
Іншою загальною вимогою до колективу аудиторів є їх об'єктивність і незалежність висновків. Вони покликані уникати будь-яких сторонніх впливів приятельського, кланового, регіонального, етнічного, політичного характеру, жоден з яких не повинен обмежувати активність перевіряльників чи позначатися на результатах аудиту. Аудитори не повинні піддаватися можливим спокусам, породжуваним їх статусом. Зрозуміло, що згідно з вимогами до бюджетного аудиту відповідна адміністрація має усунути всі перешкоди, відкрити всі джерела необхідної інформації.
Як правило, аудит розпочинається з підготовчого ознайомлюваль-ного етапу для одержання необхідної інформації про чинне фінансове законодавство, мету, особливості діяльності організації, що перевіряється. За результатами ознайомлення складається довідка, яка відображає структуру установи та функціїїї підрозділів; систему діючого контролю за видатками, доходами і ресурсами; відповідність діяльності статусу, організаційний устрій та якісний стан внутрішньовідомчого контролю. Матеріали ознайомлення є основою і орієнтиром для подальшого детального бюджетного аудиту, програмою якого передбачається охоплення питань, характер і обсяг даних, послідовність проведення аудиту, особливості оформлення його результатів. Спочатку проводиться ретельний інструктаж усіх учасників аудиту.
Перевірка законності здійснюваних фінансових операцій не обмежується їх формальною відповідністю чинному законодавству. У процесі аудиту оцінюється вся сукупність юридичних норм та інструктивних матеріалів, що стосуються об'єкта, який вивчається, а також судові рішення, умови контрактів, грантів, протоколи ділових нарад, офіційна переписка. Документація перевіряється на відповідність статутним вимогам та інструкціям, які регламентують діяльність і ділове партнерство.
У процесі аудиту бюджетних установ і програм посилена увага приділяється стану фінансового рахівництва і бухгалтерського обліку, внутрішньовідомчого контролю під кутом зору забезпечення ефективності діяльності. Цей аспект бюджетного аудиту особливо стосується роботи адміністрації, оскільки від рівня її кваліфікації залежить і стан обліку, і ефективний менеджмент. Зокрема, часта зміна керівного персоналу свідчить про необхідність ретельної перевірки системи адміністративного контролю над функціонуванням даної установи чи виконання програми.
Під час перевірки якості менеджменту аудитори цікавляться такими питаннями, як рівень спеціальної підготовки і кваліфікації персоналу: збір і розроблення інформації; розподіл обов'язків щодо виконання бюджетних програм; стан комп'ютеризації, програмного забезпечення й збереження даних.
Важливим завданням аудиторів є компетентний збір матеріалів, достатніх для глибокого аналізу, належної оцінки, формулювання об'єктивних висновків і рекомендацій проведеного аудиту. В аудиторській роботі суб'єктів державного сектору в США застосовуються різні доказові матеріали проведених експертиз і перевірок у формі речових, документальних, пояснювальних і аналітичних даних. Усі вони мають відповідати вимогам вірогідності, повноти, професіоналізму, об'єктивності. У правилах аудиту наголошується на тому, що аудитори мають бути вельми пильними на випадок можливих зловживань, незаконних дій, обману. У разі їх виявлення здійснюється посилений аудит відповідних установ, програм і операцій.