Сторінка
1
Розпис Державного бюджету України на відповідний рік (далі - розпис) включає:
розпис доходів державного бюджету (далі - розпис доходів), що поділяється на річний розпис доходів загального і спеціального фондів державного бюджету та помісячний розпис доходів загального фонду державного бюджету;
розпис фінансування державного бюджету (далі - розпис фінансування), що поділяється на річний розпис фінансування загального і спеціального фондів державного бюджету та помісячний розпис фінансування загального фонду державного бюджету;
розпис асигнувань державного бюджету (далі - розпис асигнувань), що поділяється на річний розпис асигнувань державного бюджету загального і спеціального фондів державного бюджету та помісячний розпис асигнувань загального фонду державного бюджету;
річний розпис витрат спеціального фонду державного бюджету з розподілом за видами надходжень.
Річний розпис асигнувань державного бюджету (далі - річний розпис асигнувань) - це розпис асигнувань загального і спеціального фондів державного бюджету на рік у розрізі головних розпорядників коштів (далі - головних розпорядників) за програмною та повною економічною класифікацією видатків бюджету без розподілу за періодами року.
Помісячний розпис асигнувань загального фонду державного бюджету (далі - помісячний розпис асигнувань) - це розпис асигнувань загального фонду державного бюджету на рік за місяцями в розрізі головних розпорядників за програмною та скороченою економічною класифікацією видатків бюджету.
Скорочена економічна класифікація видатків бюджету включає: оплату праці працівників бюджетних установ (код 1110), нарахування на заробітну плату (код 1120), медикаменти та перев'язувальні матеріали (код 1132), продукти харчування (код 1133), оплату комунальних послуг та енергоносіїв (код 1160), поточні трансферти населенню (код 1340). Решта економічних категорій видатків відображаються загальною сумою за кодом 5000 "Інші видатки.
Розпис складається відповідно до бюджетних призначень, установлених у законі про Державний бюджет України, та затверджується Міністром фінансів України в місячний термін після набрання чинності цим законом.
Якщо розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, то в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис на відповідний період наступного року.
Кошториси за бюджетними програмами, призначення за якими встановлюються законом про Державний бюджет України за кодами відомчої класифікації 350 (у частині обслуговування державного боргу) та 351, не затверджуються.
Складання розпису
Складання розпису починається із складання розпису доходів і розпису фінансування.
Розпис доходів складається Управлінням доходів Мінфіну за участю інших структурних підрозділів Мінфіну та головних розпорядників.
Розпис фінансування складається Департаментом державного боргу за участю Департаменту фінансів виробничої сфери Мінфіну та за погодженням з Управлінням державного бюджету та бюджетної політики Мінфіну з урахуванням необхідності забезпечення своєчасності і повноти платежів з погашення основної суми державного боргу, можливостей щодо обсягів і термінів залучення державних запозичень, графіків проведення приватизації державного майна, а також потреб покриття помісячних касових розривів загального фонду державного бюджету.
На основі складених розписів доходів і фінансування Управління державного бюджету та бюджетної політики Мінфіну розраховує граничні помісячні обсяги асигнувань загального фонду державного бюджету за відповідними структурними підрозділами Мінфіну і подає їм разом з роз'ясненнями.
Керуючись роз'ясненнями, відповідні структурні підрозділи Мінфіну визначають головним розпорядникам помісячні обсяги асигнувань загального фонду в розрізі бюджетних програм або в цілому головному розпоряднику за тими бюджетними програмами, які належать до компетенції відповідного структурного підрозділу, та разом з лімітними довідками про бюджетні асигнування надають їх Управлінню державного бюджету та бюджетної політики Мінфіну, яке зводить отримані помісячні обсяги асигнувань загального фонду, складає узагальнену лімітну довідку за кожним головним розпорядником з визначенням помісячних обсягів асигнувань головному розпоряднику в цілому та доводить усі лімітні довідки кожному головному розпоряднику. При необхідності структурні підрозділи Мінфіну надають головним розпорядникам додаткові матеріали разом з необхідними роз'ясненнями.
Головні розпорядники за участю розпорядників нижчого рівня згідно з отриманими лімітними довідками уточнюють проекти кошторисів, складають проекти планів асигнувань та подають відповідним структурним підрозділам Мінфіну зведені проекти цих документів для перевірки їх відповідності показникам лімітних довідок. Структурні підрозділи Мінфіну відстежують підготовку головними розпорядниками матеріалів до розпису, забезпечують своєчасне подання головними розпорядниками цих матеріалів Мінфіну, аналізують зазначені матеріали, вносять при необхідності до них корективи і подають Управлінню державного бюджету та бюджетної політики Мінфіну свої пропозиції щодо включення їх до розпису.
Управління державного бюджету та бюджетної політики Мінфіну зводить отримані від структурних підрозділів Мінфіну матеріали, вносить при необхідності корективи і подає розпис на затвердження Міністру фінансів України.
Оригінал затвердженого розпису передається на паперових та електронних носіях Державному казначейству України, одна копія передається Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, інша - залишається в Управлінні державного бюджету та бюджетної політики Мінфіну.
Державне казначейство України протягом трьох робочих днів після затвердження розпису доводить головним розпорядникам витяг із розпису, що є підставою для затвердження в установленому порядку кошторисів, планів асигнувань та планів використання бюджетних коштів.
Унесення змін до розпису
Унесення змін до розпису здійснюється відповідно до норм, визначених у законі про Державний бюджет України, у разі:
Інші реферати на тему «Фінанси»:
Фінанси і банківська система
Перетворення власності в аграрній сфері у період тансформаційної економіки
Оцінка рівня ризику діяльності на основі зон ризику, оцінка ризику діяльності через імовірнісні характеристики, оцінка ризику (рейтинг) діяльності комерційного банку, обґрунтування підприємницьких рішень на основі оцінки границь фінансової стійкості під
Показники стану та ефективності використання основних фондів
Розвиток банківської системи в Чернігівській області