Сторінка
3
Головні розпорядники в триденний термін подають Державному казначейству України довідки про внесені зміни до зведених кошторисів та планів асигнувань у розрізі розпорядників нижчого рівня. Головні розпорядники коштів доводять відповідні зміни до розпорядників нижчого рівня, які, в свою чергу, вносять зміни до кошторису та плану асигнувань.
Відповідно до частини четвертої статті 23 Бюджетного кодексу України витрати спеціального фонду державного бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право проводити їх виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до спеціального фонду згідно з законодавством, якщо законом про Державний бюджет України не встановлено інше.
Протягом року розпорядники вносять зміни до спеціального фонду кошторису за власними надходженнями на підставі довідок установленої форми, які затверджуються керівниками установ, що затвердили кошторис, без унесення відповідних змін до розпису за спеціальним фондом. Органи Державного казначейства України ведуть окремий облік таких змін, проводять видатки на підставі кошторисів з урахуванням унесених до них змін без внесення змін до розпису та відображають у звітності про виконання державного бюджету планові показники за спеціальним фондом з урахуванням унесених змін до кошторисів.
Унесення змін до розпису за спеціальним фондом за іншими надходженнями здійснюється у загальному порядку, за яким після внесення відповідних змін до розпису складаються довідки про внесення змін до кошторису. Якщо інші надходження спеціального фонду державного бюджету фактично перевищили обсяги, враховані при затвердженні державного бюджету, то Мінфін за поданням головних розпорядників збільшує планові показники за спеціальним фондом шляхом внесення змін до розпису. Для цього головний розпорядник повинен надати Мінфіну детальні обґрунтовані розрахунки розпорядників на підставі довідки про підтвердження надходжень (крім коштів, отриманих за вчинення консульських дій за межами України) на спеціальні реєстраційні рахунки, що відкриті в органах Державного казначейства (за формою, наведеною в додатку 6 до Інструкції), та належні пояснення необхідності внесення змін до розпису.
Тимчасове обмеження асигнувань загального фонду державного бюджету
Якщо за результатами місячного звіту про виконання загального фонду державного бюджету виявиться, що отриманих надходжень недостатньо для здійснення бюджетних асигнувань відповідно до бюджетних призначень з урахуванням граничного рівня дефіциту (профіциту), затвердженого законом про Державний бюджет України, то Міністр фінансів України приймає рішення про обмеження асигнувань загального фонду державного бюджету.
Управління доходів бюджету Мінфіну, Департамент державного боргу разом з Департаментом фінансів виробничої сфери Мінфіну розраховують уточнений помісячний прогноз надходжень доходів загального фонду, державних запозичень та надходжень від приватизації державного майна на фінансування загального фонду державного бюджету і подають Управлінню державного бюджету та бюджетної політики Мінфіну не пізніше ніж 15 число місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося недоотримання доходів, державних запозичень або надходжень від приватизації державного майна на фінансування державного бюджету.
Управління державного бюджету та бюджетної політики Мінфіну за участю відповідних структурних підрозділів Мінфіну на підставі уточненого помісячного прогнозу надходжень доходів загального фонду, державних запозичень та надходжень від приватизації державного майна на фінансування загального фонду державного бюджету розробляє пропозиції щодо тимчасового обмеження помісячних обсягів асигнувань загального фонду державного бюджету та подає на розгляд Міністру фінансів України. Міністр фінансів України видає наказ, яким встановлює тимчасове обмеження бюджетних асигнувань загального фонду державного бюджету.
Державне казначейство України, керуючись наказом Міністра фінансів України про тимчасове обмеження асигнувань загального фонду державного бюджету, у триденний термін повідомляє головних розпорядників про таке тимчасове обмеження асигнувань і проводить видатки з урахуванням тимчасового обмеження асигнувань.
Розпорядники беруть зобов'язання та приводять їх у відповідність до бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, з урахуванням тимчасового обмеження асигнувань загального фонду державного бюджету.
Виконання та звітність
Виконання розпису здійснюється наростаючим підсумком з початку року.
Зведення, складання та надання звітності про виконання державного бюджету здійснюються Державним казначейством України:
щодо доходів - ураховуючи розпис доходів наростаючим підсумком з початку року;
щодо фінансування - враховуючи розпис фінансування наростаючим підсумком з початку року;
щодо видатків - ураховуючи розпис асигнувань наростаючим підсумком з початку року.
До 10-го числа місяця, наступного за звітним, Державне казначейство України проводить з Управлінням державного бюджету та бюджетної політики Мінфіну звірку розпису за загальним фондом державного бюджету за звітний період, уточненого з урахуванням унесених змін.
У звіті про виконання державного бюджету за спеціальним фондом відображаються планові показники, враховані при затвердженні закону про Державний бюджет України, та уточнені планові показники з урахуванням змін, внесених до кошторисів.
Звіт про виконання розпису за спеціальним фондом державного бюджету складається за бюджетними програмами головних розпорядників у розрізі джерел надходжень, ураховуючи розпис витрат спеціального фонду державного бюджету з розподілом за видами надходжень (підгрупами власних надходжень бюджетних установ та надходжень спеціального фонду).
Використана література:
1. Дорош Н.І. Державний фінансовий контроль: зарубіжний досвід і шляхи вдосконалення //Фінанси України. - 1998. - № 1. - с.48.
2. Соменков А. Когда деньги любят счет // Президентский контроль. - 2000. - № 10. - с. 38.
3. Мазур Я. Верховная контрольная палата Республики Польша (к истории вопроса) // Государство и право. - 1995. - № 6. - с.110.
4. Мельничук В.Г. Незалежний державний фінансовий контроль в Україні та досвід зарубіжних країн // Фінансовий контроль. - 2002. - № 2. - с.36.
5. Органы государственного контроля республики Венгрия: [Подготовлено Главным контрольным управлением Президента Российской Федерации] // Президентский контроль. — 2001. - № 3. - С. 43.