Сторінка
7
Дані таблиці свідчать про те, що в різних, навіть федеральних, державах існують значні відмінності у розподілі завдань, повноважень між рівнями влади та у відповідному їх фінансуванні. Істотні відмінності спостерігаються у розподілі відповідальності у сферах освіти, охорони здоров'я і соціального забезпечення. На відміну від соціального забезпечення й охорони здоров'я сфера освіти в зазначених країнах організована більш децентралізовано. Як правило, відповідальність за загальну освіту та загальну медичну допомогу несуть комуни і землі. А вища освіта значною мірою підпадає під центральне регулювання.
Головною і фундаментальною ознакою бюджетних (фіскальних) взаємовідносин у ФРН є незалежність і автономність різних рівнів влади у сфері бюджету. В основу цього покладено поділ повноважень центральної влади й інших суб'єктів федерації та відповідний розподіл фінансових джерел для їх здійснення.
Таблиця 68
Частка різних рівнів влади в доходах і видатках окремих країн, %
Країна |
Видатки |
Доходи | ||||
Федерація |
Землі |
Комуни |
Федерація |
Землі |
Комуни | |
Австралія | 58,6 | 36,0 | 5,4 | 68,2 | 26,8 | 5,0 |
Німеччина | 55,4 | 22,3 | 22,3 | 67,0 | 20,7 | 12,3 |
Канада | 41,9 | 42,4 | 15,7 | 45,2 | 43,6 | 11,2 |
Австрія | 69,4 | 15,4 | 15,2 | 76,0 | 9,4 | 14,6 |
Швейцарія | 52,7 | 27,8 | 19,5 | 56,9 | 23,0 | 20,1 |
США | 52,1 | 26,1 | 21,8 | 58,4 | 25,9 | 15,7 |
Франція | 85,5 | — | 17,5 | 86,4 | — | 13,6 |
Велика Британія | 77,7 | — | 22,3 | 92,3 | — | 7,7 |
Як свідчать дані табл. 68, у провідних країнах ОЕСР частка федерального рівня в загальних бюджетних видатках становить понад 50 %, а в доходах — біля 70 %. Німеччина за цими показниками посідає «золоту середину». Якщо аналізувати структурні зрушення в динаміці за останні 50 років, то виявляється загальна тенденція: зменшується частка федерації і відповідно зростає частка земель, а позиції общин залишаються стабільними. Якщо ж розглядати ці показники за останні десять років, то спостерігається тенденція певної їх стабілізації: вони залишаються приблизно на одному рівні (рис. 40).
Бюджети федерації, земель і общин формуються на умовах консолідованої пайової участі у розподілі спільних для національної бюджетної системи джерел податкових доходів. Пропорції такого розподілу не є раз і назавжди постійними, вони періодично коригуються залежно від політичних і соціально-економічних завдань, які постають перед державою.
У більшості країн з федеративним устроєм (у тому числі і в Німеччині) намагаються забезпечити територіальні рівні влади, поряд з різноманітними грантами, дотаціями та субсидіями, власними джерелами доходів.
Окремі держави (Австралія, Індія) використовують на практиці чисту «роздільну систему» (Тгепшузіете) — чітке розмежування податкових джерел між різними рівнями влади. Але більшість країн (у тому числі й Німеччина) поєднують роздільну систему із розподілом певних податкових надходжень між федеральними рівнями влади, що має назву «комплексна система».