Сторінка
1

Депозитні операції

1. Визначення

Депозитні валютні операції - це сукупність короткострокових (від 1 дня до 1 року) операцій по розміщенню вільних грошових залишків, а також залученню відсутніх коштів в іноземних валютах на різні строки під певний відсоток, що обслуговують короткострокову ліквідність банків і компаній і службовців цілям одержання прибутку.

В англійській мові прийнятий стійкий термін для позначення цих операцій - операції грошового ринку (Money Market Operations).

Операції грошового ринку підрозділяються на угоди:

по розміщенню коштів - кредитування в іноземній валюті (lending). Йому відповідають кредити (loans);

по залученню коштів - запозичення в іноземній валюті (borrowing). Йому відповідають депозити (deposits).

У реальній міжнародній і вітчизняній практиці для міжбанківських позичкових операцій грошового ринку використається термін "депозити", які підрозділяються на:

депозити притягнуті (deposits taken) і

депозити розміщені (deposits given або deposits lent).

У Росії найбільше вживемо термін «міжбанківські кредити» або МБК. Коротко депозити можуть позначатися як DEPO або DP.

2. Грошові ринки

Відмінності грошових ринків від ринку капіталів по міжнародній термінології укладаються в тім, що операції перших проводяться на строк до одного року, тоді як рух капіталів здійснюється строком більше року (у Росії більше 180 днів).

Розрізняються національні й міжнародні грошові ринки. На національному грошовому ринку країни комерційні банки - власники національної валюти проводять розміщення депозитів у валюті своєї країни: наприклад, у Великобританії банки проводять операції у фунтах стерлінгів, у Росії - розміщають і залучають кошти в рублях і т.д.

На відміну від національних, на міжнародних грошових ринках проводять операції у валютах, відмінних від національних валют. Наприклад, у Європі проводяться операції по розміщенню доларів, що є грошовою одиницею США. Ці кошти звуться євродоларів. Якщо у Великобританії банки проводять депозитні й інші операції в німецьких марках, можна говорити про існування грошового ринку євромарок.

У цей час у світі існує єдиний міжнародний грошовий ринок, де торгують коштами в основних конвертованих валютах - доларах США, німецьких марках, фунтах стерлінгів, японських ієнах, швейцарських франках, французьких франках й ін. Однак головною валютою, у якій відбувається до 90% депозитних операцій на міжнародних грошових ринках, є американський долар.

Наприклад, якщо німецький банк Dresdner Bank у Франкфурті-на-Майні укладає угоду по наданню 1 млн. доларів США англійському банку Midlend Bank, те це депозитна операція на грошовому ринку євродоларів.

На фінансовому ринку Росії також здійснюється торгівля міжбанківськими депозитами в іноземних валютах, головним чином, доларах США й німецьких марках. Однак тут є певна особливість: переважна більшість російських комерційних банків на міжнародних грошових ринках є чистими кредиторами іноземних валют (net lenders). Вони можуть розміщати валютні депозити в іноземних банках за рубежем, але залучати кошти в міжбанківські депозити можуть тільки в Росії.

Дана ситуація пов'язана з тим, що операції по залученню й розміщенню коштів мають різний ступінь ризику: банк, що здійснює розміщення депозиту, ризикують у набагато більшому ступені ніж банк, що залучає кошти. Росія розглядається на міжнародних валютних ринках як країна з підвищеним кредитним ризиком (політична, економічна нестабільність, величезна зовнішня заборгованість), центральні банки розвинених країн нормативно обмежують ступінь участі своїх банків в операціях з російськими комерційними банками, тому для останніх залучити валютні кошти західних банків у чисті депозити (без усякого страхового покриття) практично неможливо. Російські банки можуть залучити міжбанківські валютні депозити тільки друг у друга.

Однак, у міру просування реформ і поліпшення економічної й політичної ситуації в Росії положення міняється, і західні банки починають розміщати валютні депозити в найбільш надійних російських банках.

3. Терміновість депозитів

Кожен депозит має певну тривалість у часі або терміновість. Дата розміщення (або залучення) депозиту називається датою валютування (value date), а дата повернення - закінченням депозиту (maturity date).

Наприклад, якщо 18 січня 1995 р. комерційний банк розмістив 1 млн. доларів в Citibank, Нью-Йорк, на тиждень зі споту, то реальне перерахування коштів на рахунок Ситибанка відбудеться 20 січня (тобто на споті), а повернення - 27 січня 1995 р.

Для депозитів грошового ринку характерні строки розміщення до 12 місяців (1 рік). Основні строки розміщення депозитів зазначені в таблиці, наведеної в главі 1 (табл. 2). При цьому для строків, кратних тижню, дата закінчення депозиту буде доводитися на дату, що відстоїть від дати валютування на точну кількість тижнів, тобто на той же день тижня. Для строків, кратних місяцю, дата закінчення депозиту буде доводитися на таку ж за значенням дату, що й дата валютування (наприклад, місячний депозит з датою валютування 6 вересня буде мати дату закінчення-6 жовтня).