Сторінка
7

Роль фінансів та кредиту в умовах формування ринкового середовища

- позичальник ухиляється від погашення боргу – 0.

Вагове значення – 8.

3. Сплата відсотків за кредит (Вк) характеризує на­явність або відсутність фактів неповернення чи несвоєчасного повернення відсотків за кредит.

Показник Вк набуває одне із можливих значень:

- нараховані відсотки сплачені своєчасно – 1;

- відсотки сплачені після відстрочки – 0,7;

- сплата відсотків прострочена – 0,1;

- позичальник ухиляється від сплати відсотків – 0.

Вагове значення – 8.

4. Коефіцієнт рентабельності реалізації продукції (Крп) – характеризує розмір прибутку на одиницю реалізованої продукції:

Теоретичне значення – не менше 0,1. Вагове значення – 6.

5. Наявність бізнес-плану (Нб):

- Нб=1 – при наявності бізнес-плану;

- Нб=0 – при відсутності бізнес-плану.

Вагове значення – 2.

6. Період функціонування підприємства (Пф) визначає кількість років з часу державної реєстрації підприємства.

Теоретичне значення – не менше 0,5 року. Вагове значен­ня – 1.

Примітки: в разі функціонування підприємства понад п'ять років Пф набуває значення 5 років.

7. Наявність аудиторських висновків за останній рік діяльності (На):

- На = 1 – при наявності позитивних аудиторських вис­новків;

- На = 0 – при їх відсутності чи негативних висновків.

Вагове значення – 1.

Залежно від стану платоспроможності, фінансової стійкості, "солідності" позичальника та його можливості викону­вати свої зобов'язання перед банком у минулому, підприємство-позичальник повинно бути віднесено до одного з п'яти класів, які характеризують надійність позичальника:

Ø клас А — підприємство з дуже стійким фінансовим станом;

Ø клас Б — підприємство зі стійким фінансовим станом;

Ø клас В — підприємство має ознаки фінансових ускладнень;

Ø клас Г — підприємство підвищеного ризику;

Ø клас Д — підприємство з незадовільним фінансовим ста­ном.

Віднесення позичальника до того чи іншого класу здійснюється банком залежно від величини інтегральної оцінки фінансового стану позичальника.

Інтегральна оцінка фінансового стану позичальника визначається за показниками всіх аналітичних груп. Вагові зна­чення коефіцієнтів визначаються з урахуванням важливості фак­торів, які впливають на оцінку фінансового стану позичальника.

Таким чином, для визначення величини інтегральної оцінки значення коефіцієнта необхідно помножити на його ваго­ве значення. Одночасно з кожного показника визначається свій внутрішній ваговий коефіцієнт (від 1 до 5 балів). Сумарне значен­ня з кожної групи показників необхідно помножити на ваговий коефіцієнт.

Залежно від сумарного значення інтегральної оцінки фінансовий стан підприємства належить до відповідного класу (А, Б, В, Г, Д).

За результатами вказаних підрахунків значень коефі­цієнтів визначається клас надійності позичальника за шкалою:

Значення інтегрального показника Клас

понад 275 А

від 274 до 228 Б

від 227 до 153 В

від 152 до 106 Г

105 і менше Д

Розмір інтегрального показника для визначення класу надійності позичальника розраховано з урахуванням значень ва­гових коефіцієнтів, передбачених Положенням.

Глибина аналізу кредитоспроможності залежить також від наявності чи відсутності в минулому кредитних відносин підприємства з даним банком, від результатів його фінансової діяльності, розмірів і строків надання позик.

На основі оцінки кредитоспроможності позичальника і ефективності комерційної угоди (проекту) банк приймає рішення про доцільність видачі підприємству кредиту і укладає з ним кре­дитний договір.

На основі вищесказаного банк приймає рішення про доцільність надання позики. У випадку прийняття позитивного рішення про надання кредиту у відносинах між банком і підприємством наступає етап підписання договору про надання кредиту.

Зміст кредитною договору визначається підприємством і банком самостійно. В ньому передбачається ціль кредитування, умови і порядок видачі й погашення кредиту, спосіб забезпечення кредиту, процентні ставки за кредит, права і відповідальність сторін, інші умови.

У відповідності з договором банк зобов'язується надава­ти підприємству певну суму грошових коштів у встановлений термін. Підприємство зобов'язується використати отримані кош­ти на передбачені в договорі цілі, своєчасно погашати позику, сплачувати проценти і надавати банку можливість контролюва­ти цільове використання кредиту, а також його забезпеченість.

Кредитний договір, як правило, містить такі розділи:

- І. Загальні положення.

- V. Порядок вирішення спорів.

- VI. Строк дії договору.

- VII. Юридичні адреси сторін.

І. Загальні положення:

- найменування сторін, які уклада­ють договір;

- предмет договору — вид кредиту, сума, строк, розмір процентної ставки, умови забезпечення виконання зо­бов'язань за кредитом (застава, гарантія, поручництво, страху­вання);

- порядок видачі і погашення кредиту, а також порядок на­рахування і сплати процентів за кредит.

II. Права і обов'язки позичальника:

2.1. Права позичальника:

а) вимагати від банку надання кредиту в обсягах і в строки, передбачені договором;

б) достроково погашати заборгованість з позики;

в) розірвати договір при недотриманні банком умов дого­вору чи з власних економічних міркувань;

г) вимагати пролонгації строку договору з об'єктивних причин.

2.2. Обов'язки позичальника:

а) використати виданий кредит на цілі, передбачені в дого­ворі;

б) повернути наданий кредит в обумовлений в договорі строк;

в) своєчасно сплачувати банку проценти за користування кредитом;

г) своєчасно надавати баланс та інші документи, необхідні банку для здійснення контролю за позикою;

д) забезпечувати достовірність даних, які надаються в банк для отримання кредиту і наступного контролю за його використанням;

е) надання кредитору даних про всі отримані і заплановані до отримання кредитів у третіх осіб;

є) інформувати банк про зміну своєї організаційно-право­вої форми;

ж) інші.

III. Права і обов'язки банку.