Сторінка
6

Роль фінансів та кредиту в умовах формування ринкового середовища

Оцінка фінансового стану здійснюється на підставі да­них офіційної звітності позичальника (бухгалтерський баланс ф.№1), звіт про фінансові результати і їх використання (ф.№2) та інформації з пакету документів, що повинен надаватися пози­чальником при отриманні кредиту чи додатково в період кре­дитних взаємовідносин.

Для оцінки фінансового стану позичальника здійсню­ється аналіз його фінансово-господарської діяльності з об'єктив­них показників його діяльності, таких як:

- обсяг реалізації;

- прибутки та збитки;

- рентабельність;

- грошові потоки;

- платоспроможність;

- ліквідність;

- фінансова стійкість;

- склад дебіторсько-кредиторської заборгованості;

- історія погашення кредитної заборгованості позичальни­ка в минулому;

- ефективність управління позичальника;

- форма власності.

Оцінка фінансового стану позичальника виконується двома етапами:

1-й етап - визначення значень показників, які характеризують фінансовий стан позичальника з віднесенням їх до відповідних аналітичних груп;

2-й етап - аналіз фінансового стану позичальника і віднесення позичальника до відповідного класу надійності.

На першому етапі показники, які характеризують фінан­совий стан позичальника, розподіляються на такі аналітичні гру­пи:

- показники платоспроможності позичальника;

- показники фінансової стійкості позичальника;

- показники "солідності" позичальника.

Оцінні показники діяльності позичальника, які характе­ризують його платоспроможність і фінансову стійкість, розра­ховуються на підставі бухгалтерського балансу (ф.№1) та фінан­сового звіту (ф.№2).

Оцінні показники, які характеризують "солідність" по­зичальника, визначаються на основі інформації пакета доку­ментів, наданого позичальником.

При визначенні фінансового стану позичальника фор­мується інтегральний показник, розрахунок якого базується на використанні принципу зваженості економічних показників і аналітичних груп. При цьому кожному економічному показнику та аналітичній групі надається вагове значення, яке відповідає їхньому внеску в оцінку фінансового стану позичальника.

На другому етапі підприємство-позичальника залежно від величини інтегрального показника (підсумкового по групах і показниках) зараховують до одного з п'яти класів (А, Б, В, Г, Д), які характеризують надійність позичальника.

Система показників, які використовуються при аналізі фінансово-господарської діяльності позичальника та методика їх розрахунків:

Перша група – показники платоспроможності позичаль­ника.

1. Коефіцієнт загальної ліквідності (Кзл) характеризує, наскільки обсяг поточних зобов'язань з кредитів і розрахунків можна погасити за рахунок усіх мобілізованих оборотних ак­тивів. Визначається за формулою:

Теоретичне значення Кзл – не менше 2,0. Вагове значен­ня – 8.

2. Коефіцієнт ліквідності (Клік) показує, в якій кратності оборотні активи покривають зобов'язання, і характеризує, наскільки зобов'язання можуть бути погашені швидколіквідними грошовими коштами, цінними паперами та реальною дебіторсь­кою заборгованістю. Визначається за формулою:

Теоретичне значення Клік – не менше 0,3. Вагове значення – 6.

3. Коефіцієнт абсолютної (термінової) ліквідності (Кал) – характеризує, наскільки короткострокові зобов'язання можуть бути негайно погашені швидколіквідними грошовими коштами та цінними паперами. Визначається за формулою:

Теоретичне значення Кал – не менше 0,2. Вагове значен­ня – 5.

Друга група – показники фінансової стійкості.

1. Коефіцієнт фінансової стійкості (Кфс) – показує пито­му вагу всіх джерел власних та залучених на довгий термін коштів у загальних витратах підприємства, які можна використа­ти в своїй поточній діяльності без втрат для кредиторів. Визна­чається за формулою:

Теоретичне значення – не менше 0,6. Вагове значення – 5.

2. Коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів (Кс) – показує частку залучених коштів на 1 грн. власних коштів позичальника:

Теоретичне значення – не більше 1. Вагове значення – 4.

Примітки: при значенні Кс більше 1 при розрахунку по­казника фінансової стійкості значення коефіцієнта Кс потрібно помножити на його вагове значення та одержаний результат відняти від підсумку другої групи.

3. Коефіцієнт ділової активності (Ка) показує обсяг ре­алізованої продукції на 1 грн. загальних витрат:

Теоретичне значення – не менше 0,7. Вагове значення – 4.

4. Коефіцієнт маневрування власних коштів (Км) харак­теризує ступінь мобільності використання власних коштів:

Теоретичне значення – не менше 0,5. Вагове значення – 3.

5. Коефіцієнт співвідношення статутного фонду пози­чальника до суми кредиту (Кск):

Теоретичне значення – не менше 0,25. Вагове значення – 3.

6. Коефіцієнт переливу капіталу (Кпк) показує, яку час­тину свого прибутку позичальник вклав у інші підприємства:

Теоретичне значення – не менше 0,1. Вагове значення – 2.

Третя група – показники "солідності" підприємства (ва­говий коеф. – 3).

1. Коефіцієнт забезпечення кредиту (Кз) характеризує наявність та обсяг забезпечення повернення кредиту:

Теоретичне значення – не менше 1,5 від суми наданої по­зики. Вагове значення – 8.

2. Закриття кредитних договорів (Зд) характеризує на­явність або відсутність фактів неповернення чи несвоєчасного повернення кредитів.

Показник Зд набуває одне із можливих значень:

- кредит погашено без проблем – 1;

- кредит погашено після відстрочки – 0,7;

- кредитна угода прострочена – 0,1;