Сторінка
11

Роль фінансів та кредиту в умовах формування ринкового середовища

Для визначення фінансової стійкості визначають коефіцієнт фінансової стабільності (відношення джерел власних до позикових коштів). Нормативне значення Кфс повинно бути більшим 1.

Причинами зменшення Кфс може бути:

- зменшення виручки;

- зменшення прибутку;

- необґрунтоване збільшення матеріальних запасів.

Інколи ще визначають Кфс як суму джерел власних коштів і довгострокових позичкових коштів у відношенні до валюти балансу.

Для аналізу можна використовувати також коефіцієнт фінансування, який визначається у відсотках відношенням власних джерел коштів до залучених.

Для вирішення питання щодо забезпечення підприємства власними коштами розраховується коефіцієнт забезпечення власними коштами (Кзвк) як відношення різниці між обсягами джерел власних та прирівняних до них коштів і фактичною вартістю основних засобів та інших позаоборотних активів до фактичної вартості наявних у підприємства оборотних коштів. Значення цього показника повинно бути більше 0,1.

До сучасної термінології введено термін “робочий капітал” – не що інше як власні оборотні засоби. Він є різницею між оборотними активами підприємства та короткостроковими зобов’язаннями (ІІрА-ІVрП). Тобто робочий капітал є тією частиною оборотних активів, яка фінансується за рахунок вільних коштів та довгострокових зобов’язань. Наявність робочого капіталу свідчить про те, що підприємство не тільки здатне сплатити власні поточні борги, а й має фінансові ресурси для розміщення діяльності та інвестування.

Платоспроможність підприємства визначається передусім величиною і маневреністю його робочого капіталу.

І нестача, і надлишок робочого капіталу може бути негативною ознакою. Саме тому важливу роль відіграє норматив власних оборотних засобів.

2.7. Фінансовий аналіз оборотності активів підприємства.

Фінансовий стан підприємства залежить від того, наскільки сума власних оборотних засобів перевищує розмір заборгованості.

Якісна оцінка стану активів і платоспроможності вимагає кількісного виміру. Для цього дуже часто використовують коефіцієнт покриття:

Кп=ІІрА/ІVрП

де ІІрА – другий розділ активу у балансі підприємства.

ІVрП – другий розділ пасиву у балансі підприємства.

При цьому до активів не включають витрат майбутніх періодів. Критичне значення Кп дорівнює 1. При Кп<1 формується неліквідний баланс. Коефіцієнт покриття від 1 до 1,5 свідчить про своєчасність погашення боргів.

Крім цієї формули ще використовують таку:

де МР – матеріальні ресурси;

Д-ТЗ – дебіторська заборгованість;

КстрЗ – короткострокова заборгованість.

Цей показник називають ще загальним коефіцієнтом покриття.

Поряд з цими показниками швидкість обігу оборотних засобів є однією з якісних характеристик фінансової політики підприємства. Чим більша швидкість обігу, тим ефективніше працює підприємство.

Коефіцієнт обіговості оборотних засобів (КООБЗ) – це відношення виручки (валового доходу) від реалізації продукції без врахування ПДВ та акцизного збору до суми оборотних засобів.

Термін обороту визначається відношенням кількості календарних днів звітного періоду до коефіцієнта оборотності:

,

де КОбА – коефіцієнт оборотності активів;

ВР – виручка від реалізації;

А – середня величина активів.

,

де КОбПА – коефіцієнт оборотності поточних активів;

ВР – виручка від реалізації;

ПА – середня величина поточних активів.

,

де tОб – тривалість обороту;

ОбА – оборотність активів.

2.8. Аналіз руху грошових коштів на підприємстві.

Управління грошовими потоками є одним з найважливіших напрямів діяльності фінансового менеджера. Воно включає в себе розрахунок часу обороту грошових коштів (фінансовий цикл), аналіз грошових потоків і їх прогнозування, визначення оптимального рівня грошових коштів, складання планів (бюджетів) грошових коштів.

Якщо підприємство нарощує обсяги, то воно тим самим включає в оборот високоліквідні активи і якоюсь мірою омертвляє їх. По суті цей період є операційним циклом.

Фінансовий цикл, чи цикл обороту готівки, являє собою час, протягом якого грошові кошти вилучені з обороту. Основні етапи обороту грошових коштів у ході виробничої діяльності можна представити такою схемою:

А – виробничий процес;

Б – період обороту дебіторської заборгованості;

В – період обороту дебіторської заборгованості;

Г – фінансовий цикл;

Д – операційний цикл.

Тобто, операційний цикл характеризує загальний час, протягом якого фінансові ресурси перебувають в запасах і дебіторській заборгованості. Оскільки підприємство оплачує рахунки постачальників з проміжком часу, протягом якого грошові кошти вилучені з обороту, то фінансовий цикл менший від операційного на період обороту кредиторської заборгованості.

І операційний, і фінансовий цикли повинні скорочуватися за рахунок:

- прискорення виробничого процесу;

- прискорення оборотності дебіторської заборгованості.

Фінансовий цикл може бути скорочений за рахунок: