Сторінка
1

Бюджетна історія України

План

Вступ

1. Зародження фінансової системи в період утворення Київської Русі.

2. Польсько-литовська доба (XIV—XVI ст.)

3. Козацький період (XVI—XVIII ст.)

4. Бюджет України у складі бюджетної системи Росії в кінці XVIII – на початку XX ст.

5. Україна в 1917—1922 рр. XX ст.

6. Україна в складі Радянського Союзу (ЗО грудня 1922 р. — 15 липня 1990 р.)

7. Незалежна Україна від дня прийняття Декларації про Державний суверенітет України (з 16 липня 1990 р.)

Висновки

Використана література

Вступ

При вивченні складного історичного шляху, який пройшла бюджетна система України, можна скористатися загальнонауковим методом дослідження — аналізом, котрий передбачає вивчення предмета за допомогою уявного розчленування його на складові елементи, де кожний елемент, у даному разі історичний період, досліджується окремо у межах єдиного цілого.

Потрібно зауважити, що стосовно періодизації економічної історії Україна сьогодні не має єдиної точки зору. Один із найавторитетніших дослідників української історії І.-С. Коропецький зазначає, що два простори України — один під Польсько-литовським королівством і другий під Росією — потрібно досліджувати відокремлено в період між другою половиною XVII і кінцем XVIII ст. Такий відокремлений аналіз треба також застосовувати до XIX і початку XX ст., коли більшість земель України була під царатом, а Західна Україна — під Австро-Угорщиною. В обох зазначених частинах України економічна орієнтація і соціальні інституції були зовсім різні, а тому їх спільний аналіз був би недоречним. Крім того, свої особливості мали такі окраїни, як Карпатська Україна і Буковина.

Розглянемо найбільш відомі періодизації української історії. К. Г. Воблий пропонує поділити історію України до 1914 р. на чотири періоди:

1) до середини XV ст.;

2) від кінця XVI ст. до кінця XVIII ст,;

3) від кінця XVIII ст. до 1861 р.;

4) 1861 р. — до початку Першої світової війни.

Для визначення окремих стадій К. Г. Воблий вживає такі економічні критерії, як структура і напрями зовнішньої торгівлі та соціальні відносини, хоча чітко про це не говорить.

Інша схема була запропонована для збірки про українську економічну історію (Т. І. Дерев'янкін, 1983 р.). За словами І.-С. Коропецького, це фундаментальне видання, написане групою вчених, трактує українську економічну історію перед 1917 р. вичерпно і на належному для свого часу рівні. У цій збірці передреволюційна економічна історія України поділена на вісім розділів, у кожному з яких розглядається одна стадія економічного розвитку:

1. Господарська історія Українських земель за доби первіснообщинного ладу і зародження класового суспільства.

2. Економічний розвиток ранньофеодальної давньоруської держави — Київської Русі (IX—XII ст.).

3. Господарське становище українських земель у період феодальної роздробленості Русі (XII—XV ст.).

4. Розвиток економіки України у період пізнього феодалізму (XVI—XVII ст.).

5. Економічний розвиток України в умовах розкладу феодально-кріпосницької системи господарства і розвитку капіталістичних відносин (XVIII ст.).

6. Економіка України в період розкладу і кризи феодально-кріпосницької системи і дальшого зростання капіталістичних відносин (перша половина XIX ст.).

7. Економічний розвиток України в епоху промислового капіталізму (60—90-ті роки XIX ст.).

8. Економіка України в період імперіалізму (початок XX ст.). І.-С. Коропецький також пропонує свою схему періодизації української історії, наголошуючи на тому, що лише кілька визначних подій в історії України мали вплив на всю її територію. Це — монголо-татарська навала середини XIII ст. та переяславський договір 1654 р. Періоди, які виділяє І.-С. Коропецький, такі:

1. Середина IX ст. — середина XIII ст. — Київська Русь.

2. Середина XIII ст. — кінець XVIII ст. — Галицьке-Волинське князівство та, пізніше, вся Україна під Польщею, Великим князівством Литовським та Польсько-литовським королівством (за винятком Лівобережжя, що входило до Східної України від другої половини XVII ст.).

3. Середина XVII ст. — Перша світова війна — Гетьманська держава і Східна Україна. А від кінця XVIII ст. — вся Україна, за винятком Галичини, Карпатської України і Буковини (під Австро-Угорщиною).

Не виключено, що з огляду на мету дослідження інші автори можуть обрати інші події віхами періодизації та побудувати альтернативні варіанти. Зважаючи, що на формування бюджетних відносин мали вплив не лише політичні події, а й економічні, пропонується така періодизація:

1. Київська Русь і Галицько-Волинське князівство (IX—XIII ст.)

2. Польсько-литовська доба (XIV—XVI ст.)

3. Козацька доба (XVI—XVIII ст.)

4. Україна в складі Російської, Австрійської та Австро-Угорської імперій (XVIII — початок XX ст.)

5. Україна в 1917—1922 рр. XX ст.

6. Україна в складі Радянського Союзу (ЗО грудня 1922 р. — 15 липня 1990 р.)

7. Незалежна Україна від дня прийняття Декларації про Державний суверенітет України (з 16 липня 1990 р.).

Пропонована схема не є універсальною, охоплює певні умовні історичні періоди, але вона дає можливість розглянути окремі бюджетні відносини, які мали свою специфіку, в межах цих історичних проміжків часу.

Бюджетна система України у своєму розвитку пройшла тривалий період становлення, протягом якого відбувались зміни в її побудові відповідно до діючого на той час суспільно-економічного ладу та устрою держави. Під час поневолення та втрати державності Україна не мала можливості формувати власну, національну фінансово-бюджетну систему, що не сприяло розвитку і зміцненню бюджетних відносин на рівні окремих територій та держави в цілому.

Для України історично характерними є окремі періоди розвитку та становлення державності: зокрема утворення Київської Русі, Запорозької Січі, Української Народної Республіки, України як самостійної держави. Питання утворення держави прямо пов'язано із формуванням необхідних атрибутів державності, в тому числі армії, апарату управління, фінансової системи, грошової одиниці, податків і митних зборів, державної казни - державного фонду як спеціального загальнодержавного фонду публічних фінансів тощо.[2]