Сторінка
6
Ослаблена держава — як Київська Русь, так і Галицько-Волинське князівство — без розвиненої економіки і міцного державного управління стає легкою здобиччю не досить сильних держав — Литви та Польщі.
Держава, яка стала підвладною іншим державам, хоч і не відчуває значних утисків, все ж поступово втрачає атрибути державності — мову, звичаї, закони, державну символіку, релігію, суд, податки, і, відповідно, її бюджетні надходження обслуговують інтереси іншої держави.
Іноземні держави, які окупували українські землі, передусім дбали про захист своїх інтересів, не приділяючи достатньої уваги обороні, соціально-культурному розвитку України.
За часів перебування під владою литовських, польських, угорських правителів, національний розвиток хоч і не призупинився, але був досить обмеженим і знаходив свій прояв у містах з магдебурзьким правом.
Асиміляція корінного населення із завойовниками сприяє зникненню політично свідомої національної еліти. У випадку із Річчю Посполитою перейняття чужоземних норм поведінки притупляє почуття національної приналежності, втрачається ідея відродження незалежної держави.
Входячи до складу Литви та Польщі, Україна мала змогу приєднати до своєї самобутності ті передові риси розвитку цивілізації, які були в цих країнах на той час, що є позитивним чинником, але призупинила свій поступ у напрямі власних інтелектуальних досягнень, що є негативним фактором.
3.Козацький період (XVI—XVIII ст.)
Розглянемо бюджетні процеси за доходами й видатками. У Новій Січі основу доходів становили доходи від ведення господарства, хоча в окремі періоди правителі Росії щедро винагороджували запорожців за допомогу у військових операціях. Розглянемо основні доходи Запорозької Січі.
Таблиця 1. Доходи Запорозької Січі XVII- XVIII ст
|
Джерела доходів | Характер доходів |
|
Кошові регалії і домени |
Доходи від промислової експлуатації рибальських і мисливських угідь, земель (зимівників і хуторів) |
|
Військова здобич |
Воєнні трофеї – добутий шаблею та веслом „козацький хліб” |
|
Субсидія королівська, "жалованье" царське, платня гетьманська |
Допомога грішми, хлібом, горілкою, військовими з боку Росії й Гетьманщини, до 1648 р. — Польщі |
|
Військовий оклад |
Податок на користь січової й паланкової старшини. Стягувався без імунітетів і неоподаткованого мінімуму з усіх козаків (курінних і одружених), а також з некозаків (січового підданства) по 1 крб.50 коп. з душі (в другій половині XVII ст.). Одружені козаки-"гніздюки" вносили додатковий податок із сім'ї |
|
Мито |
За перевіз товарів із сусідніх країн транзитом через запорозькі землі. З горілки бралося натурою |
|
Господарська десятина та медове |
Стягувалися у паланках від хуторів і млинів натурою, від промислів і пасік — грошима. За користування посполитими військовою землею — 10 % урожаю _ |
|
Торговельне |
Податок акцизного типу з крамарів на січовому ринку — 10 % вартості товарів |
|
Куфовий збір |
Від кожної привізної бочки (куфи) спиртних напоїв по одній кварті (близько 1 л) або її вартість грошима |
|
Податок з шинків |
По 2,50—5,00 крб. за рік сплачували в скарб господарі, що мали шинки(корчми) у Січі, паланках і зимівниках |
|
Подимне |
Податок з хат по селах, населених поспільством, тобто некозаками, підданими Війська, що жили в паланках |
|
Мостове |
Плата за перевози на Дніпрі й польових річках у межах Запорозьких вольностей |
|
Орендна плата |
За крамниці і дуби (вантажні човни), що належали куреням. Витрачалась на потреби курінного товариства |
|
Руга, роковщина |
На утримання церкви і духівництва |
|
Інші доходи |
Безхазяйне, виморочне, конфісковане майно, викуп за полонених і засуджених, судові штрафи |
Податки стягувались через ціни на товари. Козаки, на відміну від некозаків, не сплачували податків на споживчі товари. Кіш міг тимчасово або постійно звільняти від інших податків заслужених або збіднілих козаків.
Значну частину доходів отримувала Січ від зовнішніх надходжень — військова здобич, "царское жалованье". Королі, царі, а потім і гетьмани за послуги запорожців у військових битвах періодично пересилали на Січ гроші, провіант, різне спорядження. Так, наприклад, у 1696 р. Петро І нагородив за допомогу в перемозі над турками під Азовом кожного запорожця по 1 крб. (вартість кварти горілки, тобто одного літра, — 2 коп.) і по відрізу сукна. Військовою здобиччю було золото і срібло, дорогий посуд, зброя, цінні тканини, килими, ікони, худоба.
Але в Новій Січі військова здобич не була основним джерелом доходів. Вагому їх частину приносила торгівля — від продажу товарів за межами Січі, сплата податків від продажу товарів на території Січі, мито за транзит товарів.
Запорозька Січ мала завершену систему збирання і витрачання коштів скарбу. Характерною особливістю дохідної частини є трудові повинності, які виконувались безоплатно. Бюджет Січі був беззбитковим, і його збалансування досягалось трудовими повинностями, зменшенням платні, регулюванням експортно-імпортних операцій, покриванням частини державних потреб за рахунок старшини, хоча щодо останнього зворотний процес також мав місце.
Таблиця 2. Доходи та видатки скарбу Запорозької Січі у XVIII ст
| Доходи | Видатки |
|
І. Зовнішні джерела 1. Військова здобич 2. "Жалование царское", платня гетьманська 3. Задоволення претензій іншими державами 4. Продукти від царського уряду 5. Доходи від зовнішньої торгівлі II. Внутрішні джерела 1. Кошові регалії та домени 2. Мито 3. Внутрішні податки 4. Орендна плата 5. Конфісковане майно 6. Викуп за полонених 7. Судові штрафи 8. Кредитні операції |
І. Зовнішні напрями 1. Утримання російських полків під час військових дій з Туреччиною 2. Дари царям та російським чиновникам 3. Спорядження Запорозького війська на військові операції за межами Січі 4. Задоволення претензій від інших держав II. Внутрішні напрями 1. Утримання церковних установ 2. Утримання урядовців Коша 3. Поточне утримання господарства Коша 4. Допомога збіднілим козакам та іншим членам Війська Запорозького 5. Видача кредитів 6. Резерв |
Завантажити реферат