Сторінка
9

Фінанси акціонерних товариств

Існує два підходи до визначення ліквідності. Перший з цих підходів передбачає аналіз здатності підприємства виконати всі без винятку зобов'язання, взяті на себе, які випливають з його статуту та інших засновницьких документів, включаючи, зокрема, захист майнових інтересів усіх власників. Другий підхід трактує ліквідність лише як здатність підприємства розраховуватися за своїми поточними фінансовими зобов'язаннями шляхом перетворення активів на гроші.

Розраховують наступні показники ліквідності [12].

Коефіцієнт покриття загальний. Характеризує співвідношення поточних активів і поточних зобов'язань. Для нормального функціонування підприємства цей показник має бути більшим за 1. Зростання його - позитивна тенденція. Обчислюється за формулою:

КПз=ПА/ПЗ, (2.7)

де КПз - коефіцієнт покриття загальний;

ПА - поточні активи;

ПЗ - поточні зобов'язання.

Коефіцієнт швидкої ліквідності. Аналогічний коефіцієнту покриття загальному, але обчислюється за вужчим колом поточних активів. Значення його повинне наближатися до 1. Він визначається за формулою:

КЛш=ГРА/ПЗ, (2.8)

де КШЛ - коефіцієнт швидкої ліквідності;

ГРА - грошові засоби, розрахунки і інші активи.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності Показує, яку частину короткострокових зобов'язань може бути за необхідністю погашено негайно. Рекомендована нижня межа дорівнює 0,2. Розраховується за формулою:

КЛа=ГЗ/ПЗ, (2.9)

де КЛа - коефіцієнт абсолютної ліквідності;

ГЗ - грошові засоби.

Для аналізу ліквідності AT "Стальсервіс" станом на початок і кінець 2000 року складена таблиця за даними бухгалтерського обліку (табл.2.3).

Таблиця 2.3.

Аналіз показників ліквідності АТЗТ "Стальсервіс"

Розрахунки, проведені за даними АТЗТ "Стальсервіс", свідчать про поліпшення стану загальної ліквідності. Зокрема, значно зросли коефіцієнт покриття загальний і коефіцієнт швидкої ліквідності. Стосовно коефіцієнта абсолютної ліквідності, то слід зазначити, що хоча протягом звітного періоду він і зріс, але все ще залишається меншим за рекомендовану нижнюмежу.Основними факторами, які зумовили поліпшення стану ліквідності є:

збільшення наявності грошових коштів у вільному вигляді;

збільшення питомої ваги активів, які можна швидко перетворити на гроші та зменшення питомої ваги вартості об'єктів основних засобів та інших позаоборотних активів;

значне зменшення прострочених і термінових зобов'язань підприємства перед кредиторами.

Основні фактори, які підвищують ліквідність:

обмеження вкладень капіталу у важколіквідні і недопущення вкладень у неліквідні активи;

наявність чистих активів у розмірі, достатньому для покриття фінансових зобов'язань, строки сплати за якими настали або настають у найближчий час;

залучення у господарський обіг позикових коштівна максимально тривалі терміни.

Для характеристики фінансової стійкості підприємства важливо визначити його готовність постійно виконувати свої фінансові зобов'язання з платежів, строк сплати яких настав. Міра такої готовності називається платоспроможністю. Рівень платоспроможності підприємства визначається за формулою:

Кпс=ЧЛА/ПКт, (2.10)

де Кпс - коефіцієнт платоспроможності;

ЧЛА - "чисті" ліквідні активи (гроші, цінні папери);

ПКт - короткотерміновий (поточний) позиковий капітал, строк повернення якого настав або настає впродовж кількох днів.

Коефіцієнт платоспроможності АТЗТ "Стальсервіс" на початок 2000 року дорівнював 0,03, а на кінець року - 0,1.

Підприємство для підтримання своєї платоспроможності повинно так будувати свої платіжні стосунки з кредиторами, щоб цей показник постійно перебував на рівні 1.Якщо показник Кпс<0,5, це означає, що платоспроможність підприємства дуже низька. Показниками низької платоспроможності підприємства є наявність:

недоїмок з платежів до бюджету;

простроченої заборгованості підприємства робітникам і службовцям із заробітної плати і прирівняних до неї платежів;

непогашених у встановлений строк банківських кредитів;

заборгованості постачальникам за матеріальні цінності і послуги, не сплачені в строк.

Аналіз динаміки загальної суми таких прострочених платежів характеризуєстан роботи підприємства,спрямованої на зміцнення платоспроможності.

2.3. Оцінка запасу фінансової стійкості акціонерного товариства

Під час аналізу фінансового стану підприємства необхідно знати запас його фінансової стійкості (зону безпеки). З цією метою попередньо всі витрати підприємства слід розбити на дві групи в залежності від об'єму виробництва і реалізації продукції: змінні і постійні.

Змінні витрати збільшуються чи зменшуються пропорційно об'єму виробництва продукції. Це витрати сировини, матеріалів, енергії, палива, зарплати робітників на відрядній оплаті праці, відрахування і податки від зарплати і виручки і т.д.