Сторінка
1

Організація податкового контролю

Безпосередній податковий контроль, як уже зазначалося, здійснюється низовою ланкою Державної податкової служби — податковою інспекцією, її головні завдання такі: виявлення та облік платників податків; перевірка правильності обчислення податків і податкових платежів; контроль за своєчасністю надходження нарахованих сум у бюджет.

Облік платників податків ведеться окремо за юридичними і фізичними особами.

Обліковим реєстром юридичних осіб є «Єдиний банк даних про платників податків юридичних осіб». У реєстр вносяться всі підприємства, що розташовані на території району чи міста, а також їхні філії, відділення та інші структурні підрозділи незалежно від їх місцезнаходження.

З Єдиного банку даних відомості про платників вносяться до журналу обліку платників податків та зборів. У журналі за кожним платником вказуються такі реквізити:

— код за ЄДРПОУ, або реєстраційний (обліковий) номер платника;

— назва платника податків;

— місцезнаходження;

— назва органу державної реєстрації;

— номер і дата рішення про державну реєстрацію;

— форма власності;

— організаційно-правова форма;

— основний вид господарської діяльності;

— відомості про директора;

—дата взяття на облік у податковому органі;

— прізвище, ім'я, по батькові інспектора, за яким закріплений платник.

Для реєстрації в податковому органі новоутворені підприємства зобов'язані подати в податкову інспекцію за місцем свого розташування документи за встановленим переліком (заява, копія статуту тощо). Податкові органи перевіряють подані документи і за відсутності зауважень протягом двох днів з моменту подання заяви реєструють підприємство і вносять його до Єдиного банку даних. Після взяття на облік платника на примірнику статуту ставиться спеціальний штамп за підписом відповідальної особи і платникові видається довідка про взяття його на облік.

Надалі підприємства зобов'язані подавати в податкову інспекцію відомості про всі зміни в їхній діяльності, пов'язані з даними, наведеними в заяві. У разі зміни місцезнаходження підприємства за його новою адресою передаються заява, а також справа підприємства з додатком копії особового рахунка чи довідки про стан розрахунків із бюджетом.

Підприємства, які не зареєструються у встановлені строки, несуть передбачену чинним законодавством відповідальність.

Податкові органи перевіряють Єдиний банк даних з погляду повноти обліку з метою виявлення всіх платників, що перебувають на території району чи міста. Для цього вони аналізують відповідні дані тих організацій та установ, діяльність яких пов'язана з відкриттям нових підприємств. Зокрема, це такі дані:

— від органів державної реєстрації — про зареєстровані підприємства як суб'єкти підприємницької діяльності;

— від установ банківської системи про підприємства, яким відкриті, змінені чи закриті розрахункові (поточні) й позичкові рахунки;

— від органів обліку нежитлових приміщень — про здані в оренду приміщення;

— від підприємств зв'язку — про підприємства, яким були встановлені телефони, що не увійшли до телефонних довідників;

— від організацій архітектури — про дозволи на нове будівництво і виділення з цією метою земельних ділянок; про здані в експлуатацію об'єкти;

— від страхових органів — про страхування нових підприємств. Крім даних цих та інших організацій і установ, податкові органи мають право користуватися різною додатковою інформацією.

Певні особливості має порядок зняття з обліку платників податків у зв'язку з ліквідацією. Документи для зняття з обліку подаються у триденний термін з дати прийняття рішення про ліквідацію. Це:

— заява про зняття з обліку платника податку за встановленою формою;

— заява про зняття з обліку платника ПДВ, а також оригінал свідоцтва платника ПДВ і завірені в ДПІ копії цього свідоцтва;

— оригінал довідки про взяття на облік;

— копія розпорядчого документа (рішення) про ліквідацію;

— копія розпорядчого документа про утворення ліквідаційної комісії;

— ліквідаційна картка органів державної статистики.

У 10-денний термін з дня подання заяви платник зобов'язаний скласти ліквідаційний баланс та подати його для перевірки органу державної податкової служби. Ліквідаційний баланс складається у формі річного звіту на дату прийняття рішення про ліквідацію. Після подання указаних документів, а також на підставі інформації про порушення справи про банкрутство податковий орган у місячний термін приймає рішення про проведення документальної перевірки. Результати перевірки впливають на рішення податкового органу щодо зняття платника з обліку. Якщо заборгованості перед бюджетом немає, то зняття з обліку проводиться за наявності повідомлення від установи банку про закриття платникові рахунків. Факт зняття з обліку фіксується у зазначеному вище Журналі, крім того, відмітка про зняття з обліку вводиться в районний рівень Єдиного банку даних про платників податків — юридичних осіб. Облікові справи про таких платників здаються до архіву податкового органу після закінчення звітного року.

Після завершення процедури зняття з обліку податковий орган складає довідку про зняття з обліку платника податку і надсилає її до органу державної реєстрації. Якщо заборгованість перед бюджетом відсутня, але протягом року платник не подавав податкових декларацій, бухгалтерських документів або установчі документи суперечать чинному законодавству, то обов'язковою є процедура звернення до суду з питання скасування державної реєстрації платника та закриття банківських рахунків. Після прийняття рішення платник знімається з обліку й оформлюється довідка, які в першому випадку. Якщо ж після проведеної перевірки платника податків установлено факт заборгованості його перед бюджетом, податковий орган не знімає його з обліку, а складає повідомлення про наявність обов'язків зі сплати податків і зборів (інших) обов'язкових платежів і надсилає його ліквідаційній комісії.

Дещо інший порядок організації податкової роботи з обліку фізичних осіб.

До 1996 р. реєстрації у податковій інспекції підлягали лише громадяни, які вели підприємницьку діяльність без оформлення прав юридичної особи. Для обліку цих платників і стану їхніх розрахунків із бюджетом велася спеціальна книга, в якій відображалися такі дані: прізвище, ім'я, по батькові громадянина, його місце проживання і місце ведення підприємницької діяльності; дата видачі дозволу на цю діяльність і її вид; дата і номер реєстраційного посвідчення; дата проведення документальної перевірки та її результати; дата закінчення підприємницької діяльності.