Сторінка
1

Технології спеціальних видів фінансового аналізу

Інформація прагматична за природою, її неможливо відокремити від використання. Це стосується також інформації про фінансовий стан суб'єкта господарювання. Мета аналізу зумовлює його зміст і послідовність проведення. Цей розділ присвячений питанням цільового фінансового аналізу за такими напрямками: податкоспроможність, інвестиційна привабливість, імовірність банкрутства, кредитоспроможність (кредитний рейтинг), конкурентоспроможність при участі в торгах, при приватизації тощо.

Аналіз фінансового стану підприємств податковими органами

Податки як одне із основних джерел доходів держави є важливим економічним інструментом регулювання соціально-економічної політики. Від ефективної роботи податкової служби країни залежить наповнення бюджету та функціонування держави. Державна податкова служба має ієрархічну структуру: державна податкова адміністрація (ДПА) України, державні ДПА областей, районів, міст і районів у містах. Державна податкова служба підпорядкована Міністерству фінансів України, співпрацює із суб'єктами господарювання, фінансовими органами, банківськими установами, арбітражними судами, органами внутрішніх справ та іншими установами. Світовий досвід свідчить, що робота податкової служби ефективна лише за умови використання сучасних інформаційних технологій. Особливо актуальним є створення єдиного інформаційного простору для ієрархічної структури податкової служби з вертикальними зв'язками — корпоративного комп'ютерно-телекомунікаційного середовища. Для забезпечення ефективної взаємодії користувачів ДПА всіх рівнів мають бути обладнані автоматизованими робочими місцями, об'єднаними в локальну мережу.

Окрім завдань наповнення поточних державних і місцевих бюджетів, одним із основних призначень автоматизованої інформаційно-аналітичної системи ДПА є аналіз економічного й фінансового стану підприємств, регіонів, галузей за різними класифікаційними ознаками для всебічного наукового обґрунтування напрямків удосконалення податкової політики держави.

Чинне в Україні нормативне регулювання аналізу фінансового стану підприємств податковими органами

Державна податкова адміністрація України листом від 27 січня 1998 р. затвердила "Методичні рекомендації по аналізу фінансово-господарського стану підприємств та організацій". Із запровадженням з 2000 р. нових міжнародних стандартів фінансової звітності вони не втратили чинності; формули розрахунків аналітичних показників прив'язуються до нових форм звітності.

Методичні рекомендації охоплюють аналіз фінансових результатів і фінансового стану підприємства.

Метою аналізу є:

• вивчення завантаженості підприємств і організацій податками та зборами за періодами звітного року, відстеження їх нарахування;

• аналіз показників, що впливають на кінцеві фінансові результати; встановлення відповідних залежностей у кількісному вираженні з використанням методів математичної статистики;

• розробка пропозицій, спрямованих на нормалізацію виробництва та реалізацію продукції, а також на поліпшення фінансового стану, з використанням диференційованого підходу до підприємства кожної галузі;

• виявлення джерел надходження коштів до бюджету. Загальна оцінка стану фінансово-господарської діяльності підприємства визначається його навантаженням податковими та неподатковими платежами.

Послідовно виконуються:

1. Аналіз виробничо-господарської діяльності (динаміки обсягу виробництва та реалізації продукції; характеру виробництва з урахуванням галузевої специфіки).

2. Аналіз витрат виробництва, їх структури та динаміки.

3. Аналіз грошових потоків.

4. Аналіз співвідношення темпів зростання продуктивності праці та заробітної плати.

5. Аналіз основних фондів (наявність, склад і структура, оцінка забезпеченості підприємства основними фондами, аналіз зносу фондів, ефективності використання, а також амортизаційних відрахувань).

6. Аналіз використання паливно-енергетичних ресурсів.

7. Аналіз прибутку та рентабельності.

8. Розрахунок фінансових коефіцієнтів, а саме показників: платоспроможності (ліквідності);

фінансової стійкості; ділової активності.

9. Аналіз дебіторської заборгованості.

10. Аналіз кредиторської заборгованості (випереджальне зростання кредиторської заборгованості порівняно з дебіторською свідчить про погіршення фінансового стану підприємства).

11. Аналіз внесення платежів до бюджету, зокрема недоїмок.

12. Прогноз можливих надходжень коштів до бюджету за результатами аналізу фінансово-господарського стану підприємства. Жодний фінансовий аналіз не може вважатися повним, якщо він не охоплює всіх сфер діяльності підприємства і складається лише з цифр. Якісний аналіз має навіть передувати кількісному; завдяки йому можна встановити й узагальнити коло найактуальніших проблем. Типовою є ситуація, коли підприємство потрапляє в "ножиці" еластичного попиту на свою продукцію й водночас нееластичного свого попиту на використовувані ресурси. Зміна рівня цін, осучаснення технологій та зниження ресурсомісткості, зокрема енергомісткості, відходності, зниження транспортних витрат, доступність сировини та матеріалів, кредитних ставок можуть суттєво позначатися на фінансовому стані підприємства. Корисно проаналізувати, як поводилося підприємство в минулому за схожих обставин. На підставі результатів аналізу комісія чи особа, яка займалася аналізом, розроблюють заходи, спрямовані на поліпшення фінансово-господарського стану підприємства і, зокрема, на своєчасність сплати й збільшення надходжень сум податків і зборів до загальнодержавного та місцевих бюджетів.

Економіко-математичне моделювання бази оподаткування

Одна з основних проблем діяльності податкових органів — недостатнє наукове та методичне обґрунтування щодо комплексної оцінки потенційної податкоспроможності найкрупніших підприємств. Водночас дослідження свідчать, що низка показників (факторів) зі статистичної, податкової та відомчої звітності визначає наперед рівень податкових платежів (функція). Відповідна економіко-математична модель, що кількісно враховує характер зв'язку між сукупністю факторів і функцією, з достатньою для аналітика ймовірністю у змозі в автоматичному режимі прогнозувати очікуваний рівень податкових надходжень. Моніторинг підприємств з використанням економіко-математичних моделей дає змогу більш якісно та надійно здійснювати переддокументальний аналіз і планувати виїзні податкові перевірки. Модель допомагає не лише досягти основної мети, а й розв'язати такі задачі:

• прогноз економічних показників, що характеризують поточний стан і можливості подальшого розвитку підприємства;

• імітація різних можливих сценаріїв економічного розвитку підприємства;

• розрахунок очікуваних (або фактичних) значень низки фінансово-економічних показників на базі значень непрямих показників;