Сторінка
2
• оцінка ефективності функціонування підприємства. Розглянемо основні етапи розробки економіко-математичних моделей.
Етап 1 — постановочний. Складання списку підприємств, що мають досліджуватися, із зазначенням суттєвих для оподаткування особливостей їх діяльності. Складання переліку основних і другорядних показників (функціональних і факторних) із зазначенням періодичності надходження відповідної інформації. Наведення переліку факторів, що відсутні у формах звітності, однак суттєво впливають на кінцеві результати аналізу (зміни в податковому законодавстві, розмір мита, курс долара, тарифи на електроенергію, транспорт тощо).
Етап 2 — інформаційний. Збирання необхідної інформації, групування її за значущістю.
Етап 3 — кореляційний аналіз (див. підрозд. 2.4). Дослідження надійності та достатності статистичної вибірки, тісноти та характеру зв'язку між факторами та функцією (лінійна, степенева, гіперболічна
залежність тощо). Класифікація факторів за тривалістю їх впливу на кінцевий показник: довгострокові, сезонні, циклічні, випадкові. Відбір підприємств для подальшого аналізу (один-два підприємства із середнім значенням податкового навантаження для цієї групи).
Етап 4—розробка економіко-математичної моделі методами рег-ресійного аналізу.
Етап 5 — апробація моделі. Зіставлення розрахованих за моделлю значень щодо податкових платежів із фактичним значенням по одно-му-двох підприємствах кожної групи. Аналіз отриманого коефіцієнта апроксимації (припустимі відхилення в межах 15 %).
Етап 6 — удосконалення моделі.
Етап 7 — розробка методичних рекомендацій щодо застосування економіко-математичної моделі у практичній діяльності податкових органів.
Етап 8 — аналіз досвіду використання моделі з метою її вдосконалення.
Запровадження в практику економіко-математичних моделей значною мірою розв'яже проблему комплексного аналізу діяльності великих підприємств — платників податків. У свою чергу це дасть змогу обґрунтовано та в максимальному обсязі стягувати податки.
Аналіз фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації
Відповідно до Державної програми приватизації наказом Міністерства фінансів України та Фонду державного майна України № 49/121 від 26 січня 2001 р. затверджено "Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації".
Метою фінансового аналізу підприємства, що здійснюється відповідно до цього Положення, є оцінка фінансового стану підприємства на останню звітну дату з урахуванням динаміки його змін, які відбулися за результатами господарської діяльності підприємства за два останні роки; визначення факторів, що вплинули на ці зміни, і прогнозування майбутнього фінансового стану підприємства. Результати проведеного аналізу використовуються для підготовки рекомендацій щодо доцільності перетворення підприємства на відкрите акціонерне товариство (ВАТ) або його реструктуризації.
Передбачено такі напрямки (етапи) аналізу:
• оцінка майнового стану підприємства та динаміка його зміни;
• аналіз фінансових результатів діяльності підприємства;
• аналіз ліквідності;
• аналіз платоспроможності;
• аналіз рентабельності.
У Положенні використовуються такі визначення:
задовільний фінансовий стан — стійка ліквідність, платоспроможність і фінансова стійкість підприємства, його забезпеченість власними оборотними коштами та ефективне використання ресурсів підприємства;
незадовільний фінансовий стан — неефективне розміщення та використання ресурсів, незадовільна платоспроможність підприємства, наявність простроченої заборгованості перед бюджетом із заробітної плати, недостатня фінансова стійкість через несприятливі тенденції розвитку виробництва та збуту продукції підприємства.
Якщо фінансовий аналіз за спрощеною схемою відповідно до вимог "Методики оцінки вартості майна під час приватизації", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2000 р. № 1554, не дає змоги зробити висновки щодо фінансового стану підприємства, проводиться поглиблений фінансовий аналіз згідно з вимогами, встановленими цим Положенням.
За результатами аналізу робиться висновок щодо абсолютної величини та структури балансу, динаміки зміни вартості активів підприємства, окремих статей балансу підприємства порівняно з попередніми періодами, із зазначенням позитивних і негативних тенденцій таких змін. Особливу увагу слід приділити наявності та структурі простроченої заборгованості підприємства.
Висновок не є єдиним і безумовним критерієм для прийняття остаточного рішення щодо доцільності приватизації підприємства, вибору оптимального способу його продажу або реструктуризації за результатами аналізу фінансового стану підприємства.
Якщо підприємство прибуткове (коефіцієнт рентабельності діяльності перевищує 0,01) або показники (коефіцієнти) його фінансового стану (ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості, ділової активності) відповідають нормативним вимогам, передбаченим цим Положенням, фінансовий стан підприємства визнається задовільним і робиться висновок про доцільність його приватизації.
Завантажити реферат